Дослідження просторового і часового підпорядкування усіх етапів трапового вулканізму Волино-Поділля. Періоди перебудови структурного плану кристалічного фундаменту та осадового чохла, зумовлені змінами тектонічного режиму байкальського тектогенезу.
Аннотация к работе
Актуальність теми полягає в необхідності довести просторове і часове підпорядкування чотирьох етапів прояву трапового вулканізму Волино-Поділля зміні тектонічного режиму в цьому регіоні, який зумовив перебудову структурного плану кристалічного фундаменту і осадового чохла, активізацію глибинних розломів, розкриття каналів для проникнення і виливу лавових потоків, вивчення кількості, потужності і речовинного складу порід яких допоможе: визначити характерні риси магматизму кожного етапу; виділити в магмоконтролюючих розломах ділянки, найбільш сприятливі за структурною будовою для формування потужних покривів базальтів, з якими можуть бути повязані вулканічні споруди; розчленувати товщі вулканітів кожного етапу на горизонти і пачки, продуктивні і не продуктивні на корисні копалини, насамперед, самородну мідь, вивчити структурні, літолого-петрографічні, геохімічні та металогенічні фактори, які впливають на локалізацію та розподіл корисних копалин у вулканітах волинської серії; зясувати умови перерозподілу міді в лавових потоках та переконцентрації її в лавобрекчіях і пірокластиці під впливом тектонічних рухів. Намітити перспективні ділянки для проведення пошукових робіт на самородну мідь як за результатами виконаних досліджень, так і за матеріалами дистанційних методів картування трапових формацій, з якими повязані рудопрояви самородної міді. В основу роботи покладено результати досліджень автора, отримані при виконанні науково-дослідних робіт у рамках наукових програм ІГН НАН України, регіональних геолого-геофізичних робіт та геологічної зйомки: “Глибинне геологічне картування масштабу 1:200 000 території аркушів М-35-ІХ, М-35-ІІ та північно-східної частини аркушів М-35-VIII, М-35-І та М-34-VI” (Держ. реєстрація (ДР №-39-75-)-1977 р., (ДР № 39-76-)-1980 р., (ДР № 39-83-30/25)-1988 р., тематичних досліджень “Оцінка і підрахунок прогнозних ресурсів корисних копалин Волино-Поділля”, 1992 (№ державної реєстрації 39-88-74/22), “Геолого-структурний аналіз території Волинського рудного району з метою визначення контролю і прогнозу промислового мідного зрудніння”, 2002-2005 рр., (№ державної реєстрації У-03-80/16), “Пізній протерозой України: тектоніка, магматизм, седиментогенез, геологічні рубежі та корисні копалини”, 1999-2003 рр. (№ державної реєстрації 01002004672) та господарсько-договірних тем: “Тектоно-магматична активізація та рудоносні структури рифею і венду Українського щита та Волино-Подільської плити”, 2000-2001 рр. (№ державної реєстрації 02014005718), “Розробка структурних критеріїв міденосності трапових утворень Волинського рудного району”, 2003 р. Мета дослідження - вивчити ефузивно-пірокластичні та гіпабісальні комплекси трапового вулканізму Волино-Поділля, визначити етапи і фази активного прояву вулканізму, а також вікову послідовність викидів пірокластичного матеріалу та виливу на поверхню магматичного розплаву на кожному з цих етапів. Порівняти етапи активного прояву вулканізму з деструктивними епізодами континентальної кори протягом байкальського тектогенезу в межах південно-західної окраїни Східно-Європейської платформи (СЄП) за часом і на цій основі визначити характер зміни тектонічного режиму стиснення на режим розтягу в межах кристалічного фундаменту та активізації відповідно спрямованої серії глибинних розломів, які розкрились для проникнення магматичних розплавів.Розвиток протогеосинклінального мобільного поясу завершився наприкінці раннього протерозою виливом великої маси кислої і основної магми, переробленої метаморфізмом у лептити, метадіабази, діабазові та андезитові порфірити, альбітофіри, кератофіри, фельзити, туфи та інші метаморфіти, які повністю відсутні в архейських і ранньопротерозойських стратиграфічних розрізах УЩ, за винятком Осницького блоку, де клесовіти дістали широкий розвиток, оскільки цей блок є складовою частиною складчастої системи свекокарелід. Через порівняно недавню консолідацію фундаменту, гетерогенність його структур, відмінність їх за структурно-речовинними комплексами, відносно тонкий гранітний шар континентальної кори та ряд інших причин кристалічна основа Волино-Поділля значно більше від інших регіонів України зазнала руйнування на початку пізнього протерозою, коли почався період деструкції, формування платформ і геосинкліналей, розпад Пангеї, зумовлений становленням астеносфери в глибоких шарах верхньої мантії. Тільки в межах Камінь-Каширського блоку другого порядку автором при виконанні глибинного геологічного картування північно-західної частини Поліського мегаблоку виділено 14 блоків третього порядку та 28 дрібних розломів. В роботі насамперед охарактеризовано великі глибинні розломи, що розділяють блоки першого порядку, і навіть цілі геотектонічні елементи в межах південно-західної частини СЄП. При проведенні геолого-знімальних робіт та глибинного геологічного картування між Вижівсько-Мінською та Міднівською розломними зонами автором виділено Заболоттівську розломну структуру, яка у фундаменті виражена грабенами.Вперше виділено чотири етапи в історії форм