Перебіг захворювань жовчовивідної системи у осіб, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС - Автореферат

Організм людини, зокрема печінка та жовчні шляхи, знаходилися під дією опромінювання, як зовнішнього, так і за рахунок інкорпорованих радіонуклідів, які активно виділялися з жовчю в травний тракт (Деденко І.К. та співавт., 1990 р.). Велика поширеність та тенденція до зростання недуг жовчного міхура та жовчних шляхів, залучення до патологічного процесу інших органів та систем, частий розвиток ускладнень, затяжний та рецидивуючий перебіг, зниження працездатності хворих та їх інвалідизація пояснюють зростаючий інтерес до цієї проблеми (Поліщук В.М., 1997; ГОНЧАРИКІ.І., 1993,1992). Наукові клінічні дослідження проводились в терапевтичному відділенні Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України за темою “Розробка системи заходів щодо профілактики та лікування осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС” (номер державної реєстрації РК 0196U010101), підтема “Моніторинг стану гепатобіліарної системи у осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС”, шифр 6/3.-96.08, й були складовою частиною підтеми “Розробка методології профілактичних і лікувальних заходів для мінімізації хронічних захворювань гепатобіліарної системи на основі проспективного вивчення клінічних особливостей перебігу патології печінки і жовчовивідної системи в учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у віддаленому поставарійному періоді”, шифр підтеми 17/11Н-99.07. Визначити діагностичне та прогностичне значення холато-холестеринових показників жовчі в діагностиці хронічних запальних захворювань жовчного міхура та жовчних шляхів у даної категорії хворих. Для оцінки стану жовчного міхура та жовчних шляхів використані сонографія, дуоденальне зондування, визначення ліпідного складу жовчі, динамічна білісцинтитіграфія; для оцінки залучення в патологічний процес печінки та активізації лізосомального апарату проводилося дослідження таких ферментів, як L-серин-та L-треоніндегідратаз, лізосомальних ферментів - ?-галактозидази та ?-глюкозидази.Проводився ретроспективний аналіз та порівняльна оцінка даних про стан здоровя 165 осіб, які постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС і проходили курс стаціонарного лікування в Інституті клінічної радіології НЦРМ АМН України в 1987-1988 рр. Методом випадкової вибірки проаналізовано 2090 висновків ультрасонографічних обстежень органів черевної порожнини хворих, що лікувались у 1987 р., та 2013 висновків ультрасонографічного обстеження органів черевної порожнини хворих, що проходили курс лікування в 1996 р. у Науковому центрі радіаційної медицини АМН України. Найчастіше у хворих основної групи виявлявся астеноневротичний синдром у 108 хворих (93.1 %), у групі порівняння - у 4 хворих (12.5 %); диспептичний синдром виявлявся у 41 особи (або 35 % основної групи), в групі порівняння - у 22 осіб (68.8 %); абдомінальний синдром виявлений у 55 хворих (47.4 %) основної групи та у 28 хворих (87.5 %) групи порівняння. Жовч по типу “замазки” виявлена у 12 (10.3 %) хворих, холестероз жовчного міхура виявлено у 6 хворих (5.2 %), камінці в жовчному міхурі - у 20 (17.2 %) хворих. Гіпотонічна дискінезія жовчного міхура виявлялась у 37 хворих (49 %) основної групи хворих та у 8 хворих (25 %) - групи порівняння. Також за допомогою таблиць сполучених ознак 2 х 2 було проведено аналіз частот відхилень від нормального тонусу жовчного міхура (дискінезії за гіпотонічним та гіпертонічним типом) у двох групах - постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС та в групі порівняння.Клінічні дослідження стану жовчного міхура та жовчних шляхів у постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС свідчать про наявність у багатьох з них у порівнянні з непостраждалими виражених функціональних розладів. Багатофакторний дисперсійний аналіз загальноклінічних данних, біохімічних досліджень крові та інструментальних досліджень у осіб з хронічним холециститом та холецистохолангітом показав, що ці захворювання у постраждалих мають стертий, прихований перебіг без виражених проявів запального процесу, з переваженням у скаргах астеноневротичного синдрому, у таких хворих частіше виявляють холестероз жовчного міхура. Вивчення у постраждалих осіб функціонального стану жовчовивідної системи за даними багатомоментного дуоденального зондування показало, що у них переважають дискінезії жовчного міхура за гіпотонічним типом у поєднанні з гіпертонусом сфінктера Одді. Включення до комплексу лікування хворих, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання, жовчогінних препаратів та гепатопротекторів, зокрема фебіхолу та легалону, поряд з покращенням клінічних проявів сприяє нормалізації моторики жовчного міхура та позапечінкових жовчних шляхів, покращенню утворення жовчі печінкою.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Клінічні дослідження стану жовчного міхура та жовчних шляхів у постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС свідчать про наявність у багатьох з них у порівнянні з непостраждалими виражених функціональних розладів. Останні мають низку специфічних особливостей, що зумовлює необхідність проведення диспансерного спостереження даного контингенту для формування груп ризику, вчасного проведення лікувальних та профілактичних заходів.

2. Багатофакторний дисперсійний аналіз загальноклінічних данних, біохімічних досліджень крові та інструментальних досліджень у осіб з хронічним холециститом та холецистохолангітом показав, що ці захворювання у постраждалих мають стертий, прихований перебіг без виражених проявів запального процесу, з переваженням у скаргах астеноневротичного синдрому, у таких хворих частіше виявляють холестероз жовчного міхура.

3. Вивчення у постраждалих осіб функціонального стану жовчовивідної системи за даними багатомоментного дуоденального зондування показало, що у них переважають дискінезії жовчного міхура за гіпотонічним типом у поєднанні з гіпертонусом сфінктера Одді. Це сприяє розвитку застійних явищ у жовчному міхурі та протоках, негативно впливає на ліпідний склад жовчі та перебіг запального процесу.

4. Постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС з наявністю запального процесу в жовчновивідній системі мають більше виражені відхилення показників ліпідного складу жовчі. Це проявляється зменшенням вмісту жовчних кислот та зниженням холато-холестеринового коефіцієнта, що підвищує ризик каменеутворення. Показники ліпідного складу жовчі, а саме кількість жовчних кислот та рівень холато-холестеринового коефіцієнта мають вищу прогностичну цінність у постраждалих порівняно із загальноприйнятими клінічними показниками.

5. Включення до комплексу лікування хворих, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання, жовчогінних препаратів та гепатопротекторів, зокрема фебіхолу та легалону, поряд з покращенням клінічних проявів сприяє нормалізації моторики жовчного міхура та позапечінкових жовчних шляхів, покращенню утворення жовчі печінкою. Це обґрунтовує призначення таких препаратів за наявності хронічного холециститу та хронічного холецистохолангіту в даної категорії хворих.

Практичні рекомендації

Доцільно проводити диспансерний нагляд за особами, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС і хворіють на хронічний холецистит, хронічний холецистохолангіт, не лише за даними клінічного та ультрасонографічного обстежень, а й за показниками дуоденального зондування та біохімічного складу жовчі як більш чутливими критеріями оцінки функціонального стану жовчного міхура та жовчних шляхів.

Вміст жовчних кислот та холато-холестериновий коефіцієнт у міхуровій та печінковій порціях жовчі можна використовувати як критерій формування груп ризику в плані літогенезу, для проведення довготривалого моніторингу та адекватних профілактичних заходів у постраждалих осіб.

Впровадження в закладах охорони здоровя, що займаються наданням медичної допомоги постраждалому населенню з патологією жовчного міхура та жовчних шляхів, методики лікування легалоном та фебіхолом буде сприяти нормалізації стану жовчовивідної системи у даного контингенту.

1. Состояние гепатобилиарной системы и поджелудочной железы у лиц, пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС / Комаренко Д.И., Соболева Л.П., Кадюк Е.Н., Швайко Е.А., Носач Е.В. // Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции. - Киев: Медэкол МНИЦ БИО-ЭКОС. - 1999. - Книга 2. - С.320-329.

2. Кадюк О.М. Особливості ліпідного складу жовчі у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС // Український медичний часопис. - 2001. - № 3/23 (V-VI). - С.101-103.

3. Заболевания желчевыводящих путей у лиц, пострадавших вследствие аварии на ЧАЕС / Комаренко Д.И., Соболева Л.П., Кадюк Е.Н., Глухенький Е.В., Носач Е.В. // Лік. справа. - 1999. - № 5. - С.21-23.

4. Изменения активности L-серин- и L-треониндегидратаз в сыворотке крови ликвидаторов последствий аварии на ЧАЭС, больных хроническим бескаменным холециститом / Комаренко Д.И., Соболева Л.П., Кадюк Е.Н., Овсянникова Л.М., Швайко Е.А., Носач Е.В. // Лік. справа. - 1999. - № 4. - С.8-10.

5. Диагностика предболезненных состояний гепатобилиарной системы у лиц, пострадавших в результате катастрофы на ЧАЭС / Комаренко Д.И., Кадюк Е.Н., Швайко Е.А., Носач Е.В., Поляков О.Б. // Международный журнал радиационной медицины. - 2001. - Т.3, № 1-2. - С.211-212.

6. Кадюк Е.Н. К вопросу о холелитиазе у пострадавших вследствие аварии на ЧАЭС // Матеріали ювілейної наукової конференції молодих учених, присвяченої 10-річчю НЦРМ, “Проблеми радіаційної медицини після Чорнобильськоїкатастрофи”. - Київ: НЦРМ АМН України. - 1997. - С.51.

7. Кадюк О.М. Застосування фебіхолу та легалону в лікуванні патології жовчовивідної системи у осіб, які постраждали в результаті катастрофи на ЧАЕС // Проблеми радіаційної медицини. - Київ: НЦРМ АМН України. - 2000. - С.106-108.

8. Kadyuk O. Course of diseases of the bile-excretory system of the persons suffered from the Chernobyl catastrophe // Sbornik prednasek... “XXVII May Hepatological Days” . - Karlovy Vary. - 1997. - С.80.