Зв"язок варикозної хвороби з показниками якості навколишнього середовища. Клінічні особливості перебігу гестаційних процесів, стан плоду у жінок в залежності від ступеня тяжкості хвороби. Вміст гомоцистеїну, вітамінів групи "В" у крові та сечі вагітних.
Аннотация к работе
Упродовж останнього десятиріччя пропонуються нові схеми терапії варикозної хвороби (ВХ), проте прогресування цієї патології під час вагітності та частота гестаційних ускладнень немає тенденції до зниження (Жилка Н. Я., 2003; Лукянова І. С. і співавт., 2003; Жилка Н. Я., 2005; Жарких А. В. і співавт., 2007; Камінський В. В. і співавт, 2007; Сенчук А. Я. і спіавт., 2009; Ahn E. et al., 2004). Виходячи з цього, доцільним було вивчити шляхи зниження частоти акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з ВХ шляхом розробки патогенетично обґрунтованих індивідуалізованих лікувально - профілактичних заходів на етапі до планування вагітності та підчас її перебігу із урахуванням місць мешкання жінок. Розробити, впровадити в практичну медицину патогенетично обґрунтований комплекс профілактичних, лікувальних заходів для зниження акушерських, перинатальних ускладнень у жінок з варикозною хворобою. Оцінити ефективність методу профілактики щодо запобігання виникненню акушерських і перинатальних ускладнень у жінок з варикозною хворобою. Встановлено клінічні особливості перебігу вагітності, пологів у жінок з варикозною хворобою за триместрами гестації, які полягають у підвищеній частоті загрози викидня, загрози передчасних пологів, передчасне відшарування плаценти, пологовий травматизм, патологічна крововтрата) у взаємозв?язку з вмістом гомоцистеїну, вітамінів групи «В» (фолієва кислота, ціанокобаламін), кальцію.Обстежено 120 вагітних: із них 30 жінок контрольної групи (група А) з умовно фізіологічним перебігом вагітності, які народили здорових дітей; 30 вагітних з ВХ групи порівняння (група В), що проходили передконцепційну підготовку; 60 пацієнток основної групи (група Б), із яких 30 жінок мали варикозне розширення вен (ВРВ) нижніх кінцівок і промежини (І - ІІ ступеня) до вагітності (група Б-І), 30 вагітних, у яких діагноз ВРВ нижніх кінцівок I-II ступеня (група Б-ІІ) виявлено під час вагітності. Група Б - І, Б - ІІ були розподілені на підгрупи по 15 жінок кожна в залежності від проведеної терапії (Б-Іа, Б-ІІА, Б-Іб, Б-ІІБ). Троє і більше пологів було у 4,7% жінок, що підтверджує концепцію про вплив процесу вагітності на виникнення ВХ, але поступається фактору генетичної схильності. У 100% жінок групи Б-I, у 77,3% - групи Б-II i у 81,2% - групи А диспансерне обстеження починали до 12 тижнів, у групі В - за 4 - 6 місяців до запліднення. Найбільш виразні показники у цілому за групами були у жінок, що страждали на ВХ до вагітності (група Б-І), порівняно з групою Б-ІІ, та у жінок з більш тяжким ступенем тяжкості ВХ.У жінок, що страждали на ВХ ІІ-го ступеня тяжкості до вагітності, найбільш характерними ускладненнями перебігу вагітності були: загроза раннього та пізнього викидня (27,8%; 18,9%), загроза передчасних пологів (58,9%), часткове передчасне відшарування нормально та низько розташованої плаценти (16,7%), гестози (57,7%); пологів: родовий травматизм (гематоми піхви, вульви, промежини) (21,1%), акушерські кровотечі (30,0%); післяпологового періоду - субінволюція матки (27,8%). Запропонований комплексний етапний індивідуалізований підхід до тактики ведення жінок з ВХ до та під час вагітності полягав у проведенні трьохетапної передконцепційної підготовки, що включала оцінку соматичного стану жінок, з урахуванням захворювань, що виникають за участі СТ; вивчення анамнестичних даних та генетичної схильності; лабораторну діагностику; терапевтичну корекцію шляхом призначення відповідної вітамінотерапії (фолієва кислота, ціанокобаламін, піридоксин), препаратів магнію, антиоксидантів, протекторів клітинних мембран, гепатопротекторів, поліненасичених амінокислот та ортодоксальної терапії (дієтотерапію, нормалізацію умов праці, відпочинку, бальнеотерапію); оцінці ризику виникнення гестаційних ускладнень за бальною системою в залежності від тривалості, ступеня тяжкості ВХ, наявності геморою, синдрому тазового болю, вмісту кальцію у крові і сечі, гомоцистеїну, фолієвої кислоти, ціанокобаламіну в крові жінок; алгоритму ведення вагітних, шляхом призначення комплексу терапевтичних заходів. Розроблений та запропонований алгоритм ведення вагітних з ВХ в залежності від ступеня ризику акушерських, перинатальних ускладнень сприяв зниженню частоти загрози переривання вагітності (ЗПВ) у ранні строки у 3,8 рази, загрози передчасних пологів (ЗПП) - у 3,4 рази, акушерських кровотеч в пологах - у 3,8 рази, багатоводдя, інтранатального дистреса плода - у 2,5; 3,2 рази, кількості гестозів - у 3,1 рази, тобто є патогенетично обґрунтованим та більш ефективним порівняно з традиційними заходами. Вагітні жінки, що страждають на варикозну хворобу чи мають генетичну схильність, повинні проходити трьохетапну передконцепційну підготовку, як включає оцінку соматичного стану жінок, з урахуванням захворювань, які виникають за участі СТ, ступеня тяжкості варикозної хвороби, що передбачає дані ультразвукової допплерометрії, та наявності екстрагенітальних захворювань; лабораторну діагностику (визначення вмісту гомоцистеїну, вітамінів групи «В», кальцію, показник