Клінічна оцінка характеру психоемоційних та вегетосудинних розладів у жінок з клімактеричним синдромом та захворюваннями гепатобіліарного тракту. Взаємозв’язок між клінічними, ендокринологічними, біохімічними та гемостазіологічними змінами у жінок.
Аннотация к работе
Для українських жінок середній вік менопаузи становить близько 48 років, проте внаслідок еколого-соціальної та демографічної кризи у 23,1 % жінок в Україні відмічено ранню менопаузу та синдром передчасного виснаження яєчників [В.В. Гормональний фон на період перименопаузи є підґрунтям розвитку клімактеричного синдрому, коли на тлі прогресуючого естрогенного дефіциту виникають вазомоторні, ендокринно-обмінні та нервово-психічні порушення, які суттєво погіршують якість і прогноз життя цієї когорти жінок [Т.Ф. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану виконання кандидатських дисертацій Івано-Франківського національного медичного університету, як фрагмент комплексної науково-дослідної роботи “Клінічне і медико-соціальне обґрунтування ефективних методів прогнозування патологічних станів, запобігання, діагностики і лікування захворювань вагітних та жінок в інші періоди їхнього життя” (№ державної реєстрації 0104U008431, терміни виконання 2004-2009 рр.). Для вирішення даної мети були поставлені наступні завдання: Завдання роботи: Вивчити частоту та особливості перебігу періоду клімактерію у жінок з клімактеричним синдромом та обтяженим гепатологічним анамнезом. Дати клінічну оцінку метаболічним та ендокринним порушенням з урахуванням функціонального стану гепатобіліарної системи та встановити взаємозвязок між клінічними, ендокринологічними, біохімічними та гемостазіологічними змінами у жінок з клімактеричним синдромом та обтяженим гепатологічним анамнезом.Було проведено обстеження та опитування згідно даних підготовленої анкети-опитувальника 150 жінок у віці від 40 до 55 років, які були розділені на наступні групи: І групу (основну групу) склало 60 жінок з клінічними проявами клімактеричного синдрому та хронічними захворюваннями гепатобіліарної системи, ІІ групу (групу порівняння) - 60 жінок з проявами КС без порушення функції печінки. При оцінці соматичного статусу по групах було виявлено переважання серцево-судинної патології в основній групі до (35,00±6,16) % проти (10,00±5,48) % в групі порівняння (р<0,05), а також обмінно-ендокринних порушень, таких як ожиріння, захворювання опорно-рухового апарату та ФКМ - ((60,00±6,32) %, (48,33±6,45) %, (43,33±6,40) % проти ((25,00±5,59) %, (20,00±5,16) % та (20,00±5,16) % відповідно у групі порівняння (р<0,05). Надмірна вага спостерігалася у 44 (36,7 %) обстежених жінок, причому ожиріння ІІА-ІІБ ступеня відмічено тільки у основній групі - 36 жінок (60,00 ±6,32) % проти (25,00±5,59) % пацієнток з ожирінням ІІА ступеня у групі порівняння (р<0,05). Слід відмітити, що приливи, які часто називають власне клімактеричним синдромом, вражають 63,3 % жінок обох груп, притому, що їх частота набуває максимального поширення у жінок групи порівняння - (86,67±4,39) % проти (40,00±6,32) % - в основній групі (р<0,001). Відмічено підвищення у 5,6 рази амінотрансаміназної активності, що свідчить про печінковий генез гіперферментемії; зміни активності холінестерази, як маркера білоксинтезувальної функції печінки, у жінок з обтяженим гепатологічним анамнезом на 24,9 % менше в порівнянні з показниками контролю (р<0,05); зростання активності орнитидилкарбомоїлтрансферази - у 4,3 рази, активності g-глутамінат-Sтрансферази у всіх групах в порівнянні з показниками контролю, причому в основній групі - у 2,8 рази, у групі порівняння - у 2,5 рази (р<0,05).У жінок з обтяженим гепатологічним анамнезом встановлено вагомий відсоток серцево-судинної патології (35,00±6,16) %, а також обмінно-ендокринних порушень, таких як ожиріння (60,00±6,32) %, захворювання опорно-рухового апарату (48,33±6,45) % та фіброзно-кистозна мастопатія (43,33±6,40) %, а також порушення ритму менструації по типу мено-метрорагій та ациклічних маткових кровотеч (35,00±6,16) %. Обмінно-ендокринні розлади в перименопаузі у жінок з хронічними захворюваннями гепатобіліарного тракту характеризуються порушенням жирового обміну за «андроїдним типом», гіперандрогенією (38,3%), гіперінсулінемією (94,4 %) та лептинорезистентістю (91,6 %), при цьому клінічні прояви клімактеричного синдрому носять тяжкий атиповий характер, що проявляється переважанням психоемоційних розладів (66,7 %) та обмінно-трофічних порушень (50 %) з прогресуванням депресивних станів, цефалгії та порушення сну у кожної третьої жінки. Функціональне ураження гепатоцитів у жінок з проявами клімактеричного синдрому та обтяженим гепатологічним анамнезом проявляється порушенням печінкової гемодинаміки зі зниженням її кровонаповнення, гіпоальбумінемією, появою фракції а1-антитрипсину, прогресуючим у 1,5 рази зростанням вмісту церулоплазміну, вдвічі - фібриногену та зниженням трансферину, дисглобулінемією фракцій посттрансферинової зони, а також коливанням вмісту фракції а2-макроглобулінів. Ліпідний обмін характеризується збільшенням в 1,3 рази вмісту рівня тригліцеридів, зниженням на 36,8 % концентрації ліпопротеїдів високої щільності та підвищенням на 45,0 % - ліпопротеїдів низької щільності паралельно зі зростанням у 2,6 рази показника лептину та гі