Вивчення етапів розбудови системи державного управління забезпеченням інформаційної безпеки країни. Дослідження необхідності реформування системи національної оборони. Розгляд концептуальних та організаційно-правових засад, моделей державного управління.
Аннотация к работе
Встановлено, що розвиток системи державного управління забезпеченням інформаційної безпеки України з 1991 р. проходив у чотири етапи, у кожному з яких були свої пріоритети, відмінні проблеми та підходи до їх розвязання, різна структура державного управління, що були обумовлені зміною моделей державного управління притаманних кожному з історичних етапів. У вітчизняному нормативно-правовому полі визначення поняття "інформаційна безпека" зафіксоване в не зовсім профільному для безпекової сфери Законі України "Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007 - 2015 роки", що подає інформаційну безпеку як стан захищеності життєво важливих інтересів людини, суспільства і держави, при якому запобігається нанесення шкоди через: неповноту, невчасність та невірогідність інформації, що використовується; негативний інформаційний вплив; негативні наслідки застосування інформаційних технологій; несанкціоноване розповсюдження, використання і порушення цілісності, конфіденційності та доступності інформації [13]. Принциповою особливістю запропонованого підходу є використання інтегрованого критерію змін, який включає в себе: 1) зміну уявлення про інформаційну безпеку, що власне детермінує зміну обєкта управління; 2) зміну концептуальний та організаційно-правових засад державного управління забезпеченням інформаційною безпекою; 3) зміну моделей державного управління, що власне детермінує зміну принципів формування структури та змісту діяльності субєктів забезпечення інформаційної безпеки. 21 червня 1997 року Указом Президента було введено в дію Рішення Ради національної безпеки і оборони України "Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інформаційної політики та удосконалення державного регулювання інформаційних відносин" від 17 червня 1997 року, відповідно до якого на Уряд було покладено завдання, а саме: подати пропозиції щодо реформування системи державного управління для здійснення поступового переходу до централізованої структури державного управління процесами забезпечення інформаційної безпеки; проаналізувавши рівень захисту державного інформаційного середовища, здійснити необхідні заходи для створення національної інфраструктури інформаційної безпеки; надати пропозиції щодо створення єдиної системи формування, використання і захисту національного інформаційного простору; розробити та затвердити державну програму здійснення інформаційної політики та розвитку національного інформаційного простору. За результатами Парламентських слухань Верховна Рада України 07 червня 2001 року затвердила Постанову "Про підсумки парламентських слухань "Проблеми інформаційної діяльності, свободи слова, дотримання законності та стану інформаційної безпеки України", що визначила незадовільним, стан національної безпеки України в інформаційній сфері, а також Кабінету Міністрів України спільно з Радою національної безпеки і оборони України, Державним комітетом інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення було доручено завершити підготовку і внести на розгляд Верховної Ради України проекти Концепції інформаційної безпеки України, та Інформаційного кодексу України.