Дослідження страхових виплат у зв’язку з втратою годувальника, що передбачені загальнообов’язковим державним пенсійним та соціальним страхуванням. Шляхи подолання неузгодженостей норм права, що виникли у зв’язку з реформуванням соціального страхування.
Аннотация к работе
Крім того, до внесення змін Законом України № 77-VIII від 29.12 2014 р. до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» стаття 21 останнього передбачала виплату пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Сутність вимог, що пред’являються до годувальника, як правило, полягає в тому, що він повинен мати за відповідних умов право на пенсію, а до членів сімї - знаходження їх на його утриманні. Під пенсією у зв’язку з втратою годувальника в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування розуміються щомісячні виплати з Пенсійного фонду України, призначені непрацездатним членам сімї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті (загибелі) а) пенсіонера, б) особи, яка померла в період проходження строкової військової служби, в) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров’я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. Головна особливість пенсії у зв’язку з втратою годувальника полягає в тому, що пенсійне забезпечення членів сімї залежить від права на пенсію іншої особи, яка є годувальником. Ждана про те, що для призначення пенсії у разі втрати годувальника необхідна наявність певного юридичного складу, до якого входять такі юридичні факти: 1) втрата годувальника (смерть, безвісна відсутність чи оголошення особи померлою, засвідчені у встановленому порядку уповноваженими органами чи судом); 2) наявність у годувальника на день смерті законодавчо визначеного страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності (за деякими винятками, з урахуванням обставин, коли пенсія призначається незалежно від тривалості страхового стажу); 3) непрацездатність членів сімї, які знаходилися на утриманні померлого годувальника [1, с.