Пенітенціарна система України - Курсовая работа

бесплатно 0
4.5 56
Загальна характеристика пенітенціарної системи. Ознайомлення із каральним, філантропічним та політичним періодами становлення кримінально-виконавчої системи в Україні. Визначення правового статусу засуджених;заходи щодо їх виправлення та ресоціалізації.


Аннотация к работе
В звязку із сучасним незалежним становленням української держави існує необхідність у визначенні місця і ролі пенітенціарної системи України в сучасній Україні, а також необхідність визначити структуру державного управління пенітенціарною системою, історію розвитку і становлення. Розглядаючи дану тему можна простежити ролі і місце інституцій пенітенціарної системи в структурі державного управління, історичний розвиток пенітенціарного управління в Україні та виокремити органам державного управління пенітенціарною системою на сучасному етапі. У дослідженні переглянуто періодизацію історичного розвитку пенітенціарної системи України від найдавніших часів періоду Київської Русі до сьогодення, досліджено умови, в яких відбувалося формування системи органів виконання покарань України, еволюцію цілей, завдань і функцій, які стояли перед органами вязничного управління. Цікаво те, що історичний процес становлення пенітенціарної системи у різні епохи мав свої особливості, адже система виконань покарань у Київській Русі відрізняється від періоду, литовсько-польської доби, та доби козаччини. На основі використання історичного методу піддано аналізу сучасний стан виконання покарань в Україні і надані рекомендації в сфері реформування пенітенціарної системи, а також проаналізовано історичний розвиток пенітенціарної системи.Ще до нашої ери латинське слово "пенітенція" (каяття) дало імя низці заходів, спрямованих на покарання й виправлення злочинців, яке нині називається важким у вимові словосполученням "пенітенціарна система". В умовах сьогодення термін "пенітенціарна система" позбавлений того змісту, якій вкладався у нього, коли релігійний вплив був основним засобом впливу на особистість увязненого. Сучасна пенітенціарна установа розглядається як заклад, який не ставить за мету лише тримати протягом певного часу злочинця в ізоляції, а зорієнтований на вирішення його проблем з метою подальшого убезпечення суспільства [27, с. Пенітенціарна система (кримінально-виконавча система) - державний інститут, що відає виконанням кримінальних покарань, накладених на громадян відповідно до закону. Пенітенціарна функція держави - це діяльність органів державної влади і управління та громадських інституцій, спрямована на забезпечення безпеки суспільства шляхом створення умов для ресоціалізації осіб, які відбули чи відбувають покарання, та повернення останніх до суспільства в якості повноцінних його членів.У цій законодавчій памятці злочини називаються "образою", під якою розуміють будь-яке правопорушення проти суспільного ладу, що виявилося насамперед у завдаванні потерпілому фізичної, матеріальної або моральної шкоди. Вищою мірою покарання, за Руською Правдою, був так званий "потік і розграбування" - злочинець, в якого конфісковували все майно виганявся разом із жінкою й дітьми з общини [30]. В епоху Литовських статутів панівне становище займає публічна помста та залякування, провідну роль у системі покарань цього періоду відігравали смертна кара, тілесні покарання, позбавлення волі, позбавлення честі і прав, а також майнові у формі конфіскації. Суддями у запорізьких козаків була вся військова старшина, тобто кошовий отаман, суддя, писар, військовий осавул, довбиш, паланковий полковник і часом весь Кіш. Коли була потреба стратити якогось злочинця, то його наказували стратити злочинцеві, якщо ж на той час був лише один злочинець, то його залишали у вязниці до того часу, поки не зявлявся другий і тоді новий злочинець страчував старшого [20, с.Принципові зміни в пенітенціарній службі закладено у реорганізацію Державного департаменту України з питань виконання покарань в Державну пенітенціарну службу України згідно з Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" [35]. Відповідно до положенням про Державну пенітенціарну службу України Державна пенітенціарна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якої спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері виконання кримінальних покарань. Основними завданнями ДПТС України є: 1) реалізація державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; 2) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері виконання кримінальних покарань; 3) забезпечення формування системи наглядових, соціальних, виховних та профілактичних заходів, які застосовуються до засуджених та осіб, узятих під варту; 4) контроль за дотриманням прав людини і громадянина, вимог законодавства щодо виконання і відбування кримінальних покарань, реалізацією законних прав та інтересів засуджених і осіб, узятих під варту [6]. В структурі пенітенціарної служби виділяють центральний апарату - Державної пенітенціарної служби України, 25 територіальних органів управління Державної пенітенціарної служби України в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві та Київ

План
Зміст

Вступ

Розділ I. Структура державного управління пенітенціарною системою

1.1 Поняття пенітенціарної системи та її характеристика

1.2 Історія формування пенітенціарної системи України

1.3Органи державного управління пенітенціарною системою

Розділ II. Політика держави щодо засуджених

2.1 Правовий статус засуджених

2.2 Виправлення і ресоціалізація засуджених

Розділ III. Шляхи вдосконалення пенітенціарної системи України

Висновки

Список використаних джерел
Заказать написание новой работы



Дисциплины научных работ



Хотите, перезвоним вам?