Болонський процес і реформування системи вищої освіти в Україні. Динаміка теорії і практики виховання, зміна аксіологічних орієнтирів. Закономірності та принципи виховання і самовиховання. Загальні методи і засоби виховання в історичному розвитку.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ПОЛТАВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Г. ПЕДАГОГІКА ІНТЕГРОВАНИЙ КУРС ТЕОРІЇ ТА ІСТОРІЇ Рекомендовано Міністерством освіти і науки України як навчально-методичний посібник для закладів вищої педагогічної освіти ІІІ-IV рівнів акредитаціїУ ньому сформульована і реалізується концепція інтеграції на національному грунті логіко-теоретичних та історико-педагогічних знань у поєднанні з диференціацією їх засвоєння, що забезпечує педагогічній теорії цілісність, науковість та універсалізацію, перехід у професійно-педагогічній підготовці вчителя від контексту ідеології до національної культури і загальнолюдських цінностей. Посібник побудований з урахуванням інноваційної кредитно-модульної технології підготовки фахівця на основі модульного змісту і розподілу навчального матеріалу. Він пройшов експериментальну перевірку в практиці викладачів і студентів Полтавського державного педагогічного університету. Посібник призначений для студентів та викладачів педагогічних закладів освіти, учителів загальноосвітніх шкіл, слухачів курсів післядипломної освіти педагогічних працівників. Бойко (передмова, теми 6.2, 6.3, 6.4, 6.5, 6.6, 6.7, 8.2, 8.3, післямова, схеми форзаців, схеми модулів); Ж.В.У звязку зі входженням закладів освіти України ІІІ-IV рівнів акредитації до Болонського процесу пріоритетного значення набуває, поряд із позитивною стабільністю, динамізм, гнучкість, постійне оновлення й удосконалення якості і змісту навчання, навчальних планів, програм і підручників, номенклатури предметів, інноваційних педагогічних технологій. Необхідність учасно реагувати на всі процеси, що відбуваються в державі, Європі і світі, вимагає від вищої школи фундаментальності як бази введення нових варіативних навчальних курсів (навчальних планів і програм) не лише для тих, які навчаються, а й для тих, що вже мають вищу освіту. Програми нового типу з педагогіки потрібні й тим, хто планує свою перепідготовку, підвищення кваліфікації чи одержання іншої спеціальності. Отже, функції вищих закладів освіти у звязку з ринковими умовами і забезпеченням конкурентоздатності фахівця набувають нових обсягів. Беремо до уваги й те, що компонентами педагогічної освіти є загальна, базова й власне педагогічна освіта, що забезпечує підготовку гуманно орієнтованого педагога, який володіє багатофункціональними компетенціями. Їх обєднуючим і професійно спрямовуючим фактором виступає у вищому педагогічному навчальному закладі цикл професійно-педагогічних навчальних дисциплін.
Сучасна загальнопедагогічна підготовка вчителя насамперед потребує фундаментального інтегрованого курсу теорії та історії педагогіки, який би засвоювався на рівні бакалаврської підготовки вчителя і слугував базою для підготовки магістрів педагогічної освіти різних фахів, підґрунтям варіативності та елективності у вивченні педагогіки. Розроблений кафедрою педагогіки Полтавського
— 3 — державного педагогічного університету науково-методичний комплекс у складі навчального плану, програми і посібників відповідає цьому завданню. Він має чіткий поділ на смислові частини, основний і додатковий текст, різноманітні та різнорівневі завдання.
Пропоновані завершальні модулі навчально-методичного посібника "Педагогіка" (VI, VII, VIII, IX) для підготовки бакалаврів та магістрів у своїй теоретико-методологічній основі мають: а) наукові тенденції та узагальнення з історії становлення і розвитку вищої педагогічної освіти в Україні; б) сучасні підходи до реформування вищої освіти; в) прогресивні ідеї етнопедагогіки та національно-культурні традиції українського народу щодо виховання, навчання і саморозвитку людини; г) думки К.Д. Ушинського щодо обєднуючої ідеї в освіті та вихованні; ґ) наукові положення A.C. Макаренка про вирішальну роль відносин у вихованні особистості; д) концепції єдності особистісного і соціального факторів у становленні особистості вчителя в системі підготовки фахівця; е) теоретичні узагальнення В.О. Сухомлинського відносно гуманістичної спрямованості особистості вчителя; є) досвід багатопрофільності у підготовці вчителя; ж) ідею неперервності виховання, самовиховання і самоосвіти педагога; з) орієнтацію на любов до дітей, надання їм допомоги, педагогічної підтримки й захисту.
Науково-методичний супровід професійно-педагогічної підготовки вчителя будується кафедрою педагогіки на основі домінування індивідуально-гуманістичної парадигми виховання, єдності особистісного і соціально-професійного факторів, творчого переосмислення власного досвіду, активного пошуку таких педагогічних систем, вітчизняних і зарубіжних, які могли б стимулювати особистісно орієнтовану діяльність, індивідуальний усебічний саморозвиток студента й учня, забезпечили б безперервне творче взаємозростання вчителя і школяра, організацію педагогічно доцільної субєкт-субєктної взаємодії на рівні співробітництва і співтворчості, формування інтелектуального потенціалу і професійної компетентності особистості як найвищої цінності нації.