Біографічна довідка про життєвий шлях та творчій спадок Софії Федорівни Русової. Сутність педагогічної концепції соціального виховання в наукових працях розглядаємої викладачки, літературної діячки та однієї з очільників українського жіночого руху.
Аннотация к работе
Відродження й розвиток української педагогіки в самостійній Українській державі стало насущною проблемою нашого часу. Приклад життя й творчості, педагогічна й просвітницька діяльність, творча спадщина видатних вітчизняних педагогів, заборонених чи навмисно замовчаних тоталітарним ладом, відіграє в цьому процесі визначальну роль. Вона відіграла визначну роль у розвитку педагогічної освіти на Україні. І доля, щастя нашого народу залежить від того, як ми проведемо в життя дороге, велике гасло: вільна національна школа для виховання вільної, свідомої, дужої нації,» - зазначала Русова. Висловлені нею думки щодо провідних засад діяльності національного дошкільного закладу не втратили своєї актуальності в той час, коли особливо гостро постає проблема створення системи виховання і навчання, побудованому на народному виховному досвіді, українських виховних традиціях.У Петербурзі на той час уже була організована українська Громада і Добродійне видавниче Товариство, яке згодом видало два підручники Софії Русової - Початкову географію і Український буквар, укладений на основі букваря О. Потебні. Русова на основі всебічного аналізу великого фактичного матеріалу, полягає в тому, що тільки досвідчений, щасливий, незалежний у правовому й економічному становищі вчитель буде корисним і для учнів, і для їхніх батьків. Нині, коли в черговий раз постало питання творення школи й освіти в Україні, вивчення сучасного становища вихователя і вчителя, порівняльний аналіз його підготовки і праці в різних країнах, як це подано в працях С. Саме така програма сьогодні для вихователя, очевидно, може бути ідеальною, коли йому не диктують усілякі подробиці, а пропонують принципи загального підходу, на основі яких він самостійно складе програму ознайомлення дітей з природою рідного краю, з народними прикметами, традиціями, буде виховувати зацікавлених дослідників, що вміють любити й берегти все живе. Русова розкриває значення для розвитку таких видів діяльності дитини, як гра, праця, малювання, ліплення, співи, танці - в них найбільше може виявитися самостійність дитини.Русова стоїть на одному щаблі з Оленою Пчілкою і Христиною Алчевською, а за силою і пристрасністю, з якими звучало її слово на захист української культури, духовності, рідної мови Русової можна зрівняти з Лесею Українкою. Керуючись положенням про те, що «розвиток дитини проходить під впливом трьох головних факторів: виховання, спадщина, оточення», базуючись на дослідах зарубіжних (німецьких, бельгійських, чеських) учених, вчена розкрила специфіку соціального виховного впливу середовища. Крім того, педагог виокремила соціальні групи («соціальні одиниці»), які найефективніше впливають на виховання дітей: родину («але треба, щоб у неї не вимагалось занадто великого підлягання дитини авторитетові батьків»), дошкільні заклади (ясла для немовлят, дитячі садки, дитячі хати, ігрові майдани), школу, «в якій соціальні потреби й змагання мають урівноважитися і з якої мають виходити ані люди законсервовані в традиціях минулого, ані мрійники-ідеалісти, не здатні до практичного сучасного життя». Може саме тому, що вона була дочкою двох народів і виросла серед третього, українського, що споконвіків вирізнявся етнічною терпимістю і національним братолюбством, Русовій, як жодному педагогові світу, було притаманне гостре зацікавлення справами розбудови національного шкільництва. Ушинським, педагогічна система якого теж сформувалася під благотворним впливом української народної ідеології та етнічної педагогіки, Русова твердо стояла на тому, що школа і виховання в ній можуть успішно здійснюватися за умови, коли ця школа, це виховання, будуть національними, народними.Русова ввійшла в історію педагогічної думки як визначний теоретик дошкільного виховання дитини. Спочатку вона виступала однією з провідниць фребелівської системи виховання, яка була тоді поширена в Україні. Вважаючи, що дитячий сад має організовуватись на підвалинах сучасних досліджень, досягнень психології і педагогіки про закономірності та умови розвитку дитини, про найдоцільніші методи виховання, Русова вибудовує свою систему дошкільного виховання, наголошуючи на необхідності виховання дошкільнят на національному ґрунті. Русова робить висновки про те, що гармонійну людину можна виховати за умови, якщо виховання відповідає соціально-культурним вимогам часу, виховання має бути вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, ґрунтуватись на громадській організації (уже і перед нами постала потреба деполітизації виховання і навчання - рано чи пізно вона буде розвязана прогресивно).
План
Зміст
Вступ
1. Життєвий і творчий шлях С. Русової
1.1 Життєвий шлях С. Русової (біографічні дані)
1.2 Зміст педагогічної діяльності і науково-публіцистичної творчості
1.3 Внесок Софії Русової у розвиток української педагогічної думки 20-30-х pp., ХХ століття
2. Соціально-педагогічні погляди С. Русової
Висновки
Література
Вывод
С. Русова ввійшла в історію педагогічної думки як визначний теоретик дошкільного виховання дитини. Спочатку вона виступала однією з провідниць фребелівської системи виховання, яка була тоді поширена в Україні. Але глибше вивчивши цю систему, вона не погоджується з відірваністю її від життя.
Тому у подальшій своїй діяльності звертається до системи М. Монтессорі, яка на той час була найпередовішою у дошкільному вихованні. Вважаючи, що дитячий сад має організовуватись на підвалинах сучасних досліджень, досягнень психології і педагогіки про закономірності та умови розвитку дитини, про найдоцільніші методи виховання, Русова вибудовує свою систему дошкільного виховання, наголошуючи на необхідності виховання дошкільнят на національному ґрунті.
С. Русова робить висновки про те, що гармонійну людину можна виховати за умови, якщо виховання відповідає соціально-культурним вимогам часу, виховання має бути вільним, незалежним від тих чи інших урядових вимог, ґрунтуватись на громадській організації (уже і перед нами постала потреба деполітизації виховання і навчання - рано чи пізно вона буде розвязана прогресивно).
У працях С. Русової значна увага приділена проблемам благодійності і моральності. Зрештою, в історію свого народу вона ввійшла як великий філантроп, як людина, яка ніколи не стомлювалась надавати допомогу і підтримку жінкам, дітям, сиротам та іншим вразливим категоріям населення.
Аналіз змісту наукової, публіцистичної, мемуарної, епістолярної спадщини Софії Русової підтверджує її приналежність до когорти визначних українських педагогів, фундаторів педагогіки українського зарубіжжя, сподвижників національної педагогічної думки.
Водночас вивчення творчого доробку вченої довело співзвучність його ідей із сьогоднішніми концептуальними положеннями національної системи освіти, національно-громадянського виховання підростаючого покоління, що відповідає потребам сучасного державного будівництва в Україні.
Концепція С. Русової про соціально-педагогічну систему освіти і виховання не втратила актуальності, вона також важлива сьогодні, як і сто років тому.
Список литературы
1. Андреева И.Н. Антология по истории и теории социальной педагогики. - М.: Академия, 2000. - 176 с.
2. История социальной педагогики: Хрестоматия-учебн.: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Под. ред. М.А. Галагузовой. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. - 544 с.
3. Количенко Н.П., Копиленко Н.В. Софія Русова // Рідна школа. - 1991. - №5 - С. 68. педагогічний виховання викладачка
4. Кораськова Г. У центрі Софії Русової // Дошк. виховання. - 1994. - №7. - С.10.
5. Кравець В.П. Історія української школи і педагогіки: Курс лекцій. - Тернопіль, 1994. - 360 с.
6. Левківський М.В. Історія педагогіки: Навчальний посібник. - Житомир: ЖДПУ, 2001. - 220 с.
7. Мешко О.І., Янкович О.І., Мешко Г.М. Короткий виклад курсу “Історія зарубіжної школи і педагогіки”: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: ТДПУ, 1998. 82 с.
8. Мельничук Н. С.Ф. Русова про виховання працею // Дошк. виховання. - 1992. - №8. - С. 18.
9. Нариси історії українського шкільництва: Навчальний посібник / За ред. О.В. Сухомлинської. - К.: Заповіт. - 1996.
10. Народні принципи виховання у педагогіці С. Русової // Український світ. - 1992. - №4. - С. 50.
11. Національне виховання дітей і молоді: Концепція // Рідна школа. - 1995.
12. Педагогічна спадщина Софії Русової та існуюча освіта: Науково-методичний посібник / За ред. В.Г. Слюсаренка, О.В. Проскури. - К., 1998. - 194 с.
13. Пінчук І.М. Педагогічні ідеї С. Русової / За ред. Коваленко, Я.І. Бурлака: Методичне рекомендації. - Ніжин, 1993. - С. 350.
14. Пінчук І.М. Сутність і особливості національного виховання за С. Русовою // Актуальні проблеми педагогіки і психологи. - Ніжин, 1995.
16. Проскура О. Софія Русова - вчений, педагог, громадський діяч (До 140-річчя з дня народження) // Педагогіка і психологія. - 1996 - №1. - С. 171-180.
17. Проскура О. Софія Русова - талановита дочка України // Початкова школа. - 1993. - №3. - С. 44-46.
18. Русова С. Вибрані педагогічні твори / Коректор Цуркаш Н.М. - К.: Либідь. - 1992.
19. Русова С. Вибрані педагогічні твори / упор. Проскура О.В. - К.: Освіта, 1996. - 304 с.
20. Русова С. Дошкільне виховання // Вибрані педагогічні твори. - К.: Освіта, 1996. - С. 34-184.
21. Русова С. Нова школа соціального виховання // Вибрані педагогічні твори у 2-х кн. - К. 2. - К.: Либідь, 1997. - С. 16-104.
22. Русова С. Соціальне виховання, його значення у громадському житті // К.1. - С. 144-150.
23. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи. - К.: Абрис, 1997.
24. Сухомлинська О. Софія Русова в контексті розвитку педагогічної думки // Почат. школа. - 1996. - №9. - С. 54-56.