Теоретичні засади та основні передумови формування письма як графічної навички. Виявлення якісних і кількісних кореляцій між рівнем оптико-кінетичних помилок та станом сформованості цих функцій. Попередження та виправлення дисграфії у слабозорих дітей.
Аннотация к работе
Проблема запобігання і виправлення порушень письма в учнів залишається актуальною для шкільного навчання, оскільки письмо і читання із мети початкового навчання перетворюються у засіб отримання знань. Дослідженнями в тифлопсихології і тифлопедагогіці переконливо доведено, що засобами цілеспрямованого навчання і виховання можна компенсувати недостатню сформованість вищих психічних функцій у дітей з вадами зору (Л. Використання нейро-і психолінгвістичного вчення про структуру мовленнєвої діяльності та механізми її порушення дозволить розкрити вплив дефекту психічних процесів на розвиток складових мовленнєвої функції у слабозорих дітей і на цій основі розробити систему попередження дисграфії та окреслити зміст їх мовленнєвої підготовки до навчання у школі. Дисертаційна робота є одним із напрямків дослідження комплексної теми “Науково-організаційні засади функціонування закладу нового типу “Реабілітаційний центр для дітей з вадами зору”, яку виконує центр як експериментальний педагогічний майданчик Інституту дефектології АПН України, а також повязана з комплексною темою лабораторії тифлопедагогіки названого Інституту “Компенсаторно-реабілітаційна організація навчально-виховного процесу в школі для дітей з важкими порушеннями зору”, шифр держреєстрації 0196V004423. Мета дослідження - розробити та апробувати зміст і методику корекційно-попереджувального навчання з подолання найтиповіших відхилень письма у слабозорих дітей на основі їх всебічного нейропсихологічного вивчення.У першому розділі - “Теоретичні передумови дослідження порушень письма у слабозорих учнів” - проаналізовано науково-теоретичну літературу та практику роботи з корекції вад письма у дітей зі слабозорістю, висвітлено теоретичні засади та основні передумови формування письма як графічної навички. Виявлено відсутність прямої залежності між оволодінням графією й станом зорових функцій, але підкреслюються певні особливості, зумовлені порушеннями зору і вторинними відхиленнями у психічному розвитку дитини, зокрема недорозвиток мовлення спричиняє появу порушень письма. Порівняно з дітьми з нормальним зором, у слабозорих повільніше формується зоровий образ букви, спостерігаються труднощі зорового контролю, недорозвиток окоміру, процесів форморозрізнення та аналізуючого спостереження, що дуже важливо на перших етапах опанування письма. До першого мовленнєвого рівня віднесено 7,2 % дітей, які мали необхідний рівень готовності до навчання грамоти; до другого - 47,6 % дітей з рівнем готовності, близьким до необхідної норми; 40 % учнів з низькою підготовленістю до опанування грамоти віднесено до третього рівня; 5,2 % дітей - до четвертого рівня через непідготовленість до засвоєння рідної мови. Узагальнення результатів обстеження усного мовлення та письма слабозорих дітей, а також тривалий досвід нашої логопедичної роботи з ними дозволяє наголосити на необхідності розробки таких практично важливих напрямків: наукового обґрунтування механізмів порушень писання та читання у слабозорих дітей для розробки спеціальних методик їх корекції; доцільності спеціально організованих занять зі слабозорими дітьми підготовчих груп дошкільних відділень та учнями 1-х класів з метою попередження дисграфії та підготовки до засвоєння графічних навичок.