Зміст, методи і принципи громадянського та трудового виховання учнів. Освітня й реформаторська діяльність Г. Кершенштейнера. Основні положення теорії освіти й реалізація його ідей на практиці. Вплив спадщини професора на вітчизняну педагогічну думку.
Аннотация к работе
Вивчення цього періоду з точки зору історичних, економічних, культурних та політичних подій, які вплинули на становлення нових поглядів на процес виховання і навчання, теоретична і практична діяльність представників окремих педагогічних напрямків, а також обґрунтування передових педагогічних теорій має наукову і практичну цінність. Поява реформаторської педагогіки кінця ХІХ - початку ХХ ст., представником якої був Георг Кершенштейнер, була зумовлена соціальними та економічними причинами. Система шкільного виховання й освіти все більше й суворіше критикувалася, оскільки школа з її методами, засобами та шляхами виховання і навчання сприймалася як застаріла й така, що не відповідала новому промисловому виробництву, яке вимагало якісно іншої підготовки робітничих і технічних кадрів. Необхідність подолати відставання школи від науково-технічного прогресу, потреба у поновленні системи виховання й освіти ставали дедалі гострішими, тож дослідження шляхів та способів подолання кризи в системі освіти також заслуговує на увагу. Зокрема, нова концепція громадянської освіти, розроблена у 2000 році групою українських науковців та педагогів, спрямована на виховання високих моральних, трудових, естетичних якостей громадян незалежної України, також містить ряд положень, що перекликаються з основними ідеями теорії громадянського виховання, розробленої свого часу Г. Кершенштейнером.Кершенштейнер одержав можливість спостерігати педагогічний процес і зміни в ньому у послідовному розвитку, намагався саме на практиці розвязати багато проблем теорії навчання і виховання. На своїх уроках Георг Кершенштейнер залучав до роботи увесь клас, відстоював принцип свідомого засвоєння матеріалу, спрямовував свою увагу на розвиток розумових здібностей учнів. Готуючи реформу школи, радник виходив з того, що, по-перше, ця школа повинна утримувати молодь із сімей трудящих під своїм впливом до 18-тирічного віку, переслідуючи мету її громадянського виховання і, по-друге, обсяг матеріалу, який вивчався, особливо з таких предметів, як фізика, природознавство, географія та історія визначався відповідно до практичного застосування знань з цих предметів. У другому розділі дисертації "Педагогічна теорія і практика громадянського виховання у педагогічній спадщині Георга Кершенштейнера" висвітлено основні положення теорії освіти, визначено мету, завдання, зміст, форми і методи громадянського виховання учнівської молоді, розглянуто роль додаткових шкіл у громадянському вихованні. У справі громадянського виховання Георг Кершенштейнер підносив педагога (або вихователя) як взірець для учнів, який повинен мати такі громадянські риси, як: добросовісність, відповідальність, повага до товаришів по праці, готовність прийти на допомогу, чесність і працьовитість.Кершенштейнера, дано її широку характеристику, проаналізовано основні етапи його діяльності в галузі освіти, досліджено і проаналізовано основні чинники, які мали вплив на формування його педагогічних поглядів. Щодо реформаторської діяльності педагога, то встановлено основні шляхи розвязання проблеми перебудови народної школи і створення нової додаткової (трудової) школи, а також проаналізовано навчальні плани цих шкіл з погляду їх відповідності новим соціально-економічним умовам розвитку Німеччини досліджуваного періоду. Кершенштейнер розглядав працю як засіб громадянського, естетичного виховання та виховання характеру учнів. Вказуючи на різницю між грою та справжньою продуктивною працею, він був переконаний у тому, що саме ручна праця, продуктивна праця розвиває і виховує в учневі силу волі, такі моральні якості, як чесність, порядність, здатність до взаємодопомоги, старанність, наполегливість, вміння ставити перед собою цілі та досягати їх. Значну увагу при реформуванні народних шкіл Мюнхена педагог приділяв удосконаленню методики проведення занять з малювання, вважаючи набуті навички з даного предмету засобом не лише трудового, а й естетичного виховання.Проблема трудового виховання у педагогічній спадщині Георга Кершенштейнера // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічого університету імені Володимира Винниченка. 21, серія: педагогічні науки. Проблема громадянського виховання у педагогічній спадщині Георга Кершенштейнера // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Реформаторська діяльність Георга Кершенштейнера в кінці ХІХ - на початку ХХ століття // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Вивчення особистості дитини засобами образотворчого мистецтва в експериментальній педагогіці кінця ХІХ - початку ХХ століття // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка - Вип.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ РОЗКРИТО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА
Вывод
Проведене дослідження дає підстави сформулювати такі висновки: 1. Уперше в історії вітчизняної педагогіки з сучасних демократичних позицій досліджено педагогічну діяльність і спадщину Г. Кершенштейнера, дано її широку характеристику, проаналізовано основні етапи його діяльності в галузі освіти, досліджено і проаналізовано основні чинники, які мали вплив на формування його педагогічних поглядів. Детальний розгляд цієї проблеми дав можливість простежити глибокий звязок педагогічних ідей видатного німецького педагога-реформатора із багатогранною спадщиною класичної педагогіки та педагогічної думки кінця XIX - початку XX ст. Щодо реформаторської діяльності педагога, то встановлено основні шляхи розвязання проблеми перебудови народної школи і створення нової додаткової (трудової) школи, а також проаналізовано навчальні плани цих шкіл з погляду їх відповідності новим соціально-економічним умовам розвитку Німеччини досліджуваного періоду. Великою заслугою Г. Кершенштейнера є те, що він поставив педагогіку на наукову основу і довів, що педагогіка не є прикладною етикою, логікою, естетикою чи прикладною філософією, а є самостійною наукою (Г. Кершенштейнер, праця "Теорія освіти").
2. Розроблена і впроваджена в життя Г. Кершенштейнером система трудового виховання, побудована на засадах наближення школи до завдань практичного життя, була новим поглядом на завдання освітніх закладів. Будучи за своїми переконаннями прихильником теорії матеріальної освіти, педагог досить глибоко обґрунтував необхідність практичної підготовки учнів до професійної діяльності після закінчення додаткової школи.
Г. Кершенштейнер розглядав працю як засіб громадянського, естетичного виховання та виховання характеру учнів. Вказуючи на різницю між грою та справжньою продуктивною працею, він був переконаний у тому, що саме ручна праця, продуктивна праця розвиває і виховує в учневі силу волі, такі моральні якості, як чесність, порядність, здатність до взаємодопомоги, старанність, наполегливість, вміння ставити перед собою цілі та досягати їх.
Обґрунтовуючи необхідність уведення в навчальний план народних шкіл кінця XIX - початку XX століття занять з ручної праці, Г. Кершенштейнер стверджував, що тільки у процесі праці набуваються найцінніші знання, вміння й навички, які є джерелом набуття справжнього життєвого досвіду та розвитку позитивних рис характеру учнів. Він визначив три головних завдання трудової школи: колективна праця учнів, виховання громадянина, естетичне виховання.
3. Заслуговує на увагу розроблена педагогом система доцільної підготовки вчителів технічних дисциплін для трудової школи та підготовки вчительських кадрів взагалі. Підкреслюючи роль учителя як центральної фігури в навчальному процесі, він сформулював чіткі вимоги стосовно його фахової підготовки, методичних умінь та навичок, майстерності, індивідуальних якостей, взаємин з дітьми, колегами тощо; виділяв такі якості справжньої освіченості учителя як активне сприйняття всього людського, правильність думки, самостійність у постановці та виконанні завдання, спільність розуму, волі та дій.
4. Георг Кершенштейнер був одним із перших німецьких педагогів, які тісно повязували трудове й естетичне виховання, зробив вагомий внесок у справу дослідження художньо обдарованих дітей. Головною метою естетичного виховання він вважав виховання художнього смаку, повязуючи його з професійною підготовкою майбутніх кваліфікованих робітників, і відзначав, що саме ручна праця є одним із найважливіших засобів естетичного виховання школярів. Значну увагу при реформуванні народних шкіл Мюнхена педагог приділяв удосконаленню методики проведення занять з малювання, вважаючи набуті навички з даного предмету засобом не лише трудового, а й естетичного виховання. З цією метою ним була розроблена методика визначення рівня художніх здібностей дитини на основі детального аналізу малюнків.
Даний аспект дослідження являє собою практичний інтерес, оскільки дає можливість використання дитячих малюнків не тільки для виявлення навичок графічного зображення, а й для глибокого їх аналізу щодо визначення художніх здібностей дитини та можливості встановлення її психічного стану, настрою, переживань, сподівань і т. ін.
5. Заслуговує на увагу педагогічний підхід Г. Кершенштейнера щодо формування характеру, яке тісно повязане із трудовим вихованням. Він розрізняв 4 основних елементи характеру та визначив основні чинники, що впливають на процес виховання характеру: 1) приклад вчителя із сильним характером, силою волі, здоровим глуздом, чуйністю, чітким судженням; 2) залучення учнів до конкретних справ, з метою вироблення трудових навичок; 3) створення умов для самовираження особистості. Важливим аспектом його вчення про характер є положення про реалізацію і вираження моральних якостей у конкретних справах та вчинках учнів. У дослідженні процесу виховання характеру учнів у трудовій школі Г. Кершенштейнер приділяв особливу увагу виробленню в учнів здатності логічно мислити, вказуючи при цьому, що її можна досягти тільки через самостійну розумову працю, активне переосмислення навчального матеріалу, а не шляхом його слухання і сліпого заучування. Для розвитку логічного мислення він рекомендував широко використовувати багатий бібліотечний фонд літератури з географії, природознавства, геометрії а також звертав увагу на покращення фахової підготовки вчителів праці й технічних дисциплін.
6. У роботі досліджено погляди педагога щодо організації додаткової освіти для дівчат та жінок. Справжнім та найпершим вихователем педагог вважав сімю, бо саме сімя є справжньою школою для виховання цілого ряду важливих рис характеру особистості. Оскільки жінка є берегинею домашнього вогнища, то від неї багато в чому залежить і сімейне виховання дітей. Саме тому вона повинна бути обізнаною з елементами педагогіки сімейного виховання, з психологічними особливостями розвитку дитини. Значне місце в додатковій освіті для дівчат він відводив практичним заняттям: оволодінню кулінарною справою, виробленню навичок ведення домашнього господарства тощо.
7. Актуальним у сучасних умовах нашої держави є погляд педагога на роль і місце освіти в суспільстві. Він вважав її основним елементом багатства і сили суспільства і визначав такі дві цілі освіти: 1) освіта для оволодіння певною професією; 2) освіта для соціального служіння суспільству.
Одночасно Г. Кершенштейнер визначив систему принципів освіти, на яких і будував теорію громадянського виховання і трудової школи. У здійсненні завдань народної освіти через народну школу педагог-реформатор виходив з практичних інтересів дитини, тому й повязував процес виховання і освіти із природніми нахилами дитини, її здібностями та інтересами. Німецький педагог-реформатор неодноразово наголошував на необхідності надання великої уваги тому, як вивчено певний навчальний матеріал, тобто вважав важливими шляхи здобування знань, оскільки способи оволодіння знаннями мають велике значення.
8. Актуальною для сучасної школи є розроблена Г. Кершенштейнером система громадянського виховання, її основні принципи та методи. Саме теорія громадянського виховання покликана забезпечити виховання в підростаючого покоління любові до своєї батьківщини, почуття обовязку, бажання приносити користь державі й народу. Г. Кершенштейнер виділяв основні форми, методи й засоби громадянського виховання, серед яких особливого значення надавав організації спільної трудової діяльності учнів, вивченню історії (відповідно до обраної учнями професії), облаштування гімнастичних залів, басейнів для підтримання доброго фізичного здоровя учнів, організацію шкільних вечорів, розваг, змагань, розвиток учнівського самоврядування, творчості тощо.
Нами досліджено та проаналізовано вплив ідей Г. Кершенштейнера на українську педагогічну думку та популяризація його педагогічної спадщини на Україні на початку XX століття. В післяреволюційний період (20-ті роки), період перебудови вітчизняної школи, орієнтації її змісту і мети на підготовку кваліфікованих керівних і трудових кадрів з дітей робітників і селян, певною популярністю користувалася патріотична теорія громадянського виховання і трудової школи Георга Кершенштейнера. Досить відзначити, що в 20-ті роки російською та українською мовою виходять його найвідоміші твори. Зокрема історик педагогіки Григорій Васькович у своєму фундаментальному творі "Шкільництво в Україні" зазначав, що саме праця німецького педагога-реформатора під назвою "Основні питання шкільної організації" мала стати настільною книгою українського учительства. Великою популярністю користувалися його твори "Що таке державно-громадянське виховання" та "Поняття трудової школи". У 1912 р. Георг Кершенштейнер відвідав Київ, Харків, Москву, Санкт-Петербург, де виступив з лекціями.
Звичайно, ми не можемо відкидати погляди Г. Кершенштейнера щодо ролі і місця громадянського виховання і виховання працею у підготовці і формуванні справжнього громадянина, який би вірно служив своєму народові, державі, захищав її інтереси, адже саме такі цілі піддавалися гострій критиці в радянський період після 30-х років. Ми не можемо погодитися з поглядами Г. Кершенштейнера щодо ранньої спеціалізації "трудових шкіл" та деякого обмеження загальноосвітніх предметів у навчальних планах цих шкіл. Підготовка професійних кадрів повинна здійснюватися на широкій загальноосвітній основі, але в той час, коли в Німеччині почала бурхливо розвиватися промисловість, трудова школа Г. Кершенштейнера відіграла позитивну роль. кершенштейнер громадянське трудове виховання
Ми не претендуємо на повне, всебічно завершене дослідження педагогічної спадщини Г. Кершенштейнера. Нами проаналізовано найбільш важливі аспекти його педагогічної діяльності, найбільш вагомий внесок у теорію і практику педагогіки. Серед перспективної тематики подальшого дослідження бачимо такі аспекти, як більш детальне вивчення діяльності педагога на посаді шкільного радника м. Мюнхена, порівняльний аналіз його теорій з теоріями, схожими за тематикою, розробленими його сучасниками не лише в Німеччині, а й в інших країнах Європи.
Особливо актуальним, на нашу думку, може бути дослідження впливу розробленої Г. Кершенштейнером теорії громадянського виховання на постановку всієї системи виховної роботи серед німецької молоді, на формування у неї почуття обовязку, патріотизму, точності у всіх видах діяльності. Необхідно звернути увагу на те, що Німеччина зуміла за короткий строк відновити зруйноване війною народне господарство і стати високорозвиненою індустріальною державою з високим рівнем життя людей. У цьому процесі, безумовно, велика заслуга системи освіти та належна система трудового і громадянського виховання народу.