Особливості та опис соціально-філософського аналізу педагогічної антропології як міждисциплінарної комплексної науки. Сутність та значення науково-інформаційних і мотиваційних ресурсів в структурі антропологічних факторів формування особистості людини.
Аннотация к работе
Світова школа і педагогічна наука під впливом трансформаційних процесів останнім часом зазнають суттєвих змін: посилюються вимоги до обсягу і змісту знань, умінь і навичок; розширюються можливості для проведення нових досліджень проблем щодо підтримки і стимулювання сучасної молоді; інтенсивно переосмислюється практичний педагогічний досвід в аспекті Болонського процесу; збільшується кількість педагогічних центрів типу Ліга нового виховання, Міжнародне Бюро освіти (США). В українському суспільствознавстві досить активно розглядається проблема взаємозв?язків між педагогічною наукою і соціальною філософією, яка з самого початку свого виникнення намагалась не тільки осмислити існуючі системи освіти і виховання, але й сформулювати нові їхні цінності та ідеали під егідою антропології, в тому числі і педагогічної. Соціальна значущість проблеми взаємозв?язку педагогічної антропології і соціальної філософії в сучасних умовах, її надзвичайна актуальність і недостатня дослідженість зумовили вирішення обраної наукової задачі, що полягає у здійсненні соціально-філософського аналізу проблем педагогічної антропології, як однієї з галузей науки, присвяченої формуванню особистості та визначення теми дисертаційної роботи: “Педагогічна антропологія в соціально-філософському контексті”. Методи дослідження: складність та багатоаспектність предмета дослідження вимагали використання таких наукових методів, як: системний аналіз, що забезпечувало можливість розглядати взаємозв?язок соціальної філософії та педагогічної антропології як складну систему міждисциплінарних контактів і взаємовпливів; структурно-функціональний аналіз, який сприяв виявленню динаміки формування педагогічної антропології як однієї із складових педагогічної науки в контексті соціальної філософії; конкретно-історичний підхід давав можливість розглянути роль педагогічної антропології у формуванні особистості на різних етапах суспільного розвитку як одну із важливих соціальних проблем, від вирішення якої залежить прогрес усього суспільства. Вперше в українській філософії проаналізовано поняття “педагогічна антропологія” як складової загальної педагогічної науки і розкрито взаємозв?язок і взаємовплив педагогічної антропології з соціальною філософією, що дало можливість розглядати особистість як об?єкт соціально-філософського і педагогічно-антропологічного осмислення.У першому розділі “Особистість як об?єкт соціально-філософського і педагогіко-антропологічного осмислення” розкриваються теоретичні і методологічні засади дослідження, розглядається сутність і зміст поняття “особистість” як об?єкта соціально-філософського та педагогічно-антропологічного аналізу. Особистість людини являє собою найбільшу цінність, її формування та розвиток в різні періоди становлення суспільства було головною метою не лише педагогічної науки, але й соціальної філософії, в якій утвердилося положення, що “людина є мірилом усіх речей”, що у свою чергу дало сильний поштовх розвитку європейської гуманістичної педагогічної науки. Проблемам формування особистості, відзначається у розділі, багато уваги приділяли так звані філософи-персоналісти, які визнавали особистість первинною творчою реальністю і вищою духовною цінністю, а весь світ - проявом творчої активності Бога. Лише в 70-80 роки поняття “особистість” було включено в радянські філософські словники і енциклопедії і визначалося як стійка система соціально значущих рис, що характеризують індивідуума як члена того чи іншого суспільства, а індивідуальний носій цих рис характеризувався як вільний і відповідальний суб?єкт свідомої вольової діяльності. Загальна антропологія, як відзначається у даному розділі, об?єднує власне саму антропологію як природознавчу історію людини (включає в себе ембріологію, біологію, анатомію, психофізіологію); палеонтологію як передісторію людського роду; етнологію як науку про розповсюдження людини на землі, її поведінку і звичаї; соціологію, яка досліджує стосунки між людьми; соціальну географію, науковим предметом якої є дослідження впливу на людину клімату та природних ландшафтів; демографію, педагогічну антропологію тощо.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Список литературы
1. Задорожная Л.К. Социально-психологическая антропология и ее педагогическая разновидность // Перспективи. - 2005. - № 3 (31). - С. 108 - 113.
2. Задорожная Л.К. Высшая школа и правовая наука: проблемы и перспективы // Перспективы. - 2005. - № 1 (29). - С. 90-97.
3. Задорожна Л.К. Сучасні підходи до організації науково-методичної роботи з педагогічними працівниками Одещини // Наша школа. -2004. - №4. - С. 7-10.
4. Задорожная Л.К. Научно-методическое сопровождение развития системы регионального образования: Сборник от юбилейнати научна конференция “Образование и квалификация на педагогическите кадри - развитие и проекции през ХХ1 век”. - Шумен-Болгария: Университетско изд-во “Епископ Константин Преславски”, 2005. - С.76-82.
5. Задорожная Л.К. Взаимосвязь науки и школы (на примере анализа научно-информационных ресурсов) // Перспективи. - 2006. - № 1 (33) 2006. - С. 65-69.