Педагогічні засоби подолання фонетичної інтерференції у тюркомовних студентів в умовах вищого навчального закладу - Автореферат

Внаслідок демократичних перетворень в Україні чітко простежуються дві провідні тенденції: з одного боку - відродження національної самосвідомості, української культури й мови, з другого - прагнення інтеграції у світове та європейське товариство, що потребує орієнтації на інтеркультурну освіту. Одним із найважливіших і пріоритетних у галузі освіти визначено завдання створення спільного мовного простору, що змусило приділити велику увагу розвязанню проблеми навчання мов на всіх рівнях освіти, формуванню міжкультурного підходу (у межах кроскультурного, багатокультурного та транскультурного) на противагу монокультурному підходу в навчанні мов, в основу якого покладено формування у молоді готовності до практичного використання мови у професійній діяльності, а також у міжнародному та міжетнічному спілкуванні. Вивчення мов в Україні є одним із визначальних засобів формування особистості, що включає опанування усного та писемного мовлення як засобу професійного спілкування і висококваліфікованої діяльності. Враховуючи недостатній рівень розробленості проблеми подолання фонетичної інтерференції під час вивчення іноземних мов та відсутність робіт, повязаних з вивченням української мови тюркомовними студентами у науковій літературі, а також необхідність ґрунтовного теоретичного і практичного розроблення системного підходу до викладання української і російської мов, формування професійних умінь у тюркомовних студентів у вищих навчальних закладах України, темою дослідження було обрано: “Педагогічні засоби подолання фонетичної інтерференції у тюркомовних студентів в умовах вищого навчального закладу”. Мета дослідження - виявити, дослідити та експериментально перевірити ефективність організації навчального процесу, застосування педагогічних засобів, методику попередження і корекції помилок, зумовлених фонетичною інтерференцією, в українському й російському мовленні тюркомовних студентів, що має сприяти виконанню професійних завдань навчання: освоєння орфоепічних і орфографічних норм писемності та вимови і в умовах запропонованої системи навчання досягти позитивних результатів володіння мовою та використання її у майбутній професійній діяльності і діловому спілкуванні.Нами виявлено основні чотири типи лінгвістичних причин помилок, зумовлених фонетичною інтерференцією, в мові тюркомовних студентів: гальмуючий вплив рідної мови при продукуванні іншої мови; проникнення матеріалу з рідної мови у мову, що вивчається; застосування способів і моделей рідної мови під час вимови східнословянських мов; наділення системи мови, що вивчається, такими функціями рідної, якими вона не володіє. На основі проведеного аналізу визначено, що можливими методичними причинами орфографічних помилок, зумовлених фонетичною інтерференцією тюркомовних студентів, можуть бути: недостатня кількість підручників і посібників для тюркомовних студентів педагогічних вищих навчальних закладів; недостатня оснащеність навчальним матеріалом підручників і посібників для тюркомовних студентів педагогічних вищих навчальних закладів; недостатнє врахування принципу професійної та функціональної спрямованості комплексних вправ в навчальних посібниках з російської мови для тюркомовних студентів педагогічних вищих навчальних закладів; недостатнє врахування типологічних особливостей російської і рідної мов при презентації фонетики і орфографії в навчальних посібниках з російської мови для студентів педагогічних вищих навчальних закладів; недостатній взаємозвязок окремих правил правопису і вимови; недостатній взаємозвязок розвитку видів мовної діяльності - розвитку фонематичного слуху для вироблення навичок орфографічно вірного письма; недостатній звязок навчального матеріалу з майбутньою професією, як недостатній рівень мотивації; відсутність врахування типології труднощів, повязаних з фонетичною інтерференцією, що виявляється в необгрунтованому відборі базисних ознак і у відсутності оптимальної системи вправ. У другому розділі „Педагогічні засоби подолання фонетичної інтерференції у тюркомовних студентів” пропонуються педагогічні засоби формування професійних знань і умінь у тюркомовних студентів: 1) поглиблення теоретичних знань з педагогіки і психології і закріплення практичних умінь, отриманих на заняттях з курсу методики викладання російської (української) мови як іноземної; 2) формування у студентів соціально-комунікативних і соціально-психологічних умінь педагогічного спілкування; 3) вивчення та застосування позитивного досвіду роботи зарубіжних і вітчизняних викладачів іноземної мови; 4) розвиток і закріплення у студентів професійного інтересу до діяльності викладача, оволодіння термінологією майбутнього фаху; 5) розвиток умінь і навичок самостійної роботи. В ході дослідження були визначені завдання організації навчального процесу з тюркомовними студентами, які вивчають російську (українську) мову як мову спеціальності: а) координація навчальних планів відповідно до запланованих дисциплін у вищих навчальних закладах; б) професійна орієнтація у змісті всього циклу

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ