Особливості сімейного виховання підлітків із насильницькими формами поведінки, формування соціального інтересу і захисних життєвих стратегій. Визначення специфіки ранніх спогадів, які відтворюють дитячі травми і специфічний життєвий стиль підлітків.
Аннотация к работе
Разом із тим, не менш важливим є педагогічне виявлення і подолання насильницької поведінки підлітків у звичайному шкільному середовищі, коли саме насилля ще не набуває кримінальних або граничних із кримінальними форм. Таким чином, актуальність проблеми, її недостатня розробленість, обєктивне соціальнопедагогічне вивчення механізмів і факторів становлення насильницької поведінки в підлітків, а також розробка відповідних ефективних педагогічних корекційних програм зумовили доцільність проблеми і дали підстави для визначення теми дослідження: «Педагогічні засади виявлення та подолання насилля у підлітковому середовищі». Мета дослідження полягає у визначенні ролі сімейних і особистісних факторів при формуванні насильницької поведінки в підлітків і створенні корекційної педагогічної програми, спрямованої на подолання такої поведінки. Визначити особистісні риси підлітків, що призводять до формування насильницьких форм поведінки. Наукове значення роботи полягає в поглибленні поняття «насильницька поведінка»; науковому обґрунтуванні і визначенні ролі особистісних факторів і статеворольових структур особистості у формуванні насильницької поведінки в підлітків; виявленні стилів порушеного сімейного виховання підлітків, схильних до насилля; встановленні особливостей ранніх спогадів указаної групи дітей із важливими життєвими травмами; показі особливостей соціального інтересу й життєвих захисних стратегій у підлітків із насильницькими формами поведінки.Ці форми порушення поведінки є загрозою для нормального розвитку підлітка, оскільки призводять до формування емоційних розладів, різних форм міжособистісної залежності, в основі яких лежать труднощі входження у взаємини психологічної інтимності. При цьому під агресивністю розуміється порушення прав іншої людини і водночас збереження власних; під боязкістю, навпаки, - дотримання прав іншої людини і порушення власних; під асертивністю - поведінка, коли поважаються права іншої особи й охороняються власні. У роботі розглянуто особистісні якості дітей, що призводять до насильницької поведінки, і особливості сімейної соціалізації підлітків. Педагогічна корекція (подолання) насильницької поведінки може бути спрямована як на механізми сімейної соціалізації (а порушення сімейного виховання в сімях підлітків, схильних до насильницької поведінки, є), так і на підвищення культури життя підлітка (буття в світі), що має духовно-моральне вимірювання. За методикою 16 PF Кеттелла виявлено, що підлітки, схильні до насильницьких форм поведінки, характеризуються (на відміну від соціально-нормативних) таким набором рис: 1) відвертістю, доброзичливістю, добродушністю, 2) владністю, незалежністю, самостійністю, упертістю, 3) схильністю до непостійності, підвладністю впливу випадку і обставин, свободою від соціальних норм, 4) мужністю, розсудливістю, самовпевненістю, черствістю до оточуючих, 5) заздрісністю, підозрілістю, високою зарозумілістю, егоцентричністю, 6) незалежністю думок і поведінки, 7) внутрішньою конфліктністю уявлень про себе, відсутністю готовності до виконання соціальних вимог.Питання вирішено з позицій системного підходу, що дозволило виявити різнорівневе коріння розвитку насильницької поведінки і його різні форми, розробити критерії диференціальної оцінки і діагностики цих форм, а також створити програму подолання насильницької поведінки в підлітків. Так, у хлопців-підлітків раннє дорослішання повязано із фрустрацією потреби в залежності, неадекватним засвоєнням вікових норм поведінки, навченою самостійністю (стосунки з безпорадною матірю, коли підліток вимушений її підтримувати); інфантилізм - із реакцією емансипації; статеворольова дисгармонія - із трудністю засвоєння чоловічої гендерної ролі, гіперкомпенсацією, обстоюванням своєї мужності; педагогічна занедбаність - із фрустрацією потреби в залежності, навчанням на негативних агресивних моделях. Ці результати означають, що риси інертної імпульсивності, вязкості, злісності, демонстративності, неправдивості, низького емоційного самоконтролю і «застрягаєння» на переживаннях призводять до формування насильницьких форм поведінки в підлітків. Зокрема, можна сказати, що для підлітків, схильних до насильницьких форм поведінки, характерні такі мотиваційні утворення: бажання влади (епілептоїдна акцентуація); бажання домогтися уваги, стати центром уваги (істероїдна акцентуація); гедоністичні бажання отримати задоволення будь-яким шляхом, відразу і тепер (нестійка акцентуація). Підлітки, схильні до насильницьких форм поведінки, характеризуються таким набором рис (кожна риса характеру має відповідну літеру, згідно найменуванню факторів 16 PF опитувальника Кеттелла): А( ) - відвертістю, добросердістю, добродушністю; Е( ) - владністю, незалежністю, самостійністю, упертістю; G(-) - схильністю до непостійності, підвладністю впливу випадку й обставин, свободою від соціальних норм; І(-) - мужністю, розсудливістю, самовпевненістю, черствістю до оточуючих; L( ) - заздрісністю, підозрілістю, високою зарозумілістю, егоцентричністю; Q2 ( ) - неза