Вивчення культури міжстатевих стосунків в контексті статевого виховання і підготовки молоді до сімейного життя. Розробка та експериментальна перевірка блоку педагогічних умов виховання культури міжстатевих стосунків у студентів вищих навчальних закладів.
Аннотация к работе
Здійснений аналіз наукових праць свідчить про нагромаджений досвід з проблеми виховання культури міжстатевих стосунків хоча тут доцільно констатувати певну обмеженість досліджень з підходів у визначенні сутності, структури культури міжстатевих стосунків, а також висвітленні теоретичних питань виховання культури міжстатевих стосунків у студентів вищих навчальних закладів. Виховання культури міжстатевих стосунків у студентів вищих навчальних закладів буде ефективним, якщо в навчально-виховному процесі посилити гуманістичну спрямованість субєкт-субєктної взаємодії студентів і викладачів на основі особистісно-розвивальних технологій; домінуватимуть діалогічні форми статевого виховання, що враховують психосексуальні особливості юнацького віку. З метою конструктивного розвязання завдань дослідження, перевірки гіпотези було застосовано такий комплекс методів дослідження: теоретичні (ретроспективний аналіз філософської, соціологічної, культурологічної, психологічної та педагогічної літератури, порівняння і узагальнення) - для обґрунтування вихідних положень експериментальної роботи; емпіричні (анкетування, бесіда, інтервювання, ранжування, спостереження, експертна оцінка і самооцінювання, незакінчені речення, проектування і аналіз педагогічних ситуацій, аналіз творчих робіт і завдань) разом з праксиметричними (вивчення та узагальнення педагогічного досвіду, аналіз документів) методами - з метою визначення рівнів вихованості культури міжстатевих стосунків студентів; педагогічний експеримент - для перевірки ефективності обґрунтованих педагогічних умов виховання культури міжстатевих стосунків студентів; методи математичної статистики (оцінка статистичної значущості різниці даних за критерієм Стюдента, метод рангової кореляції, оцінка значущості коефіцієнта конкордації за критерієм Пірсона) - для встановлення кількісних залежностей між досліджуваними явищами і процесами. На третьому етапі (2004 - 2005 рр.) здійснювалася експериментальна перевірка педагогічних умов виховання культури міжстатевих стосунків у студентів вищих навчальних закладів, аналізувалися й узагальнювалися проміжні і кінцеві результати дослідно-експериментальної роботи, проводився їх багатогранний науковий аналіз, формулювались висновки, розроблялися методичні рекомендації з проблеми виховання культури міжстатевих стосунків у студентів вищих навчальних закладів. Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в уточненні змісту поняття “культура міжстатевих стосунків”, що поглиблює розуміння процесу виховання особистості; обґрунтуванні вікової специфіки виховання культури міжстатевих стосунків; вдосконаленні критеріальної системи оцінювання рівнів вихованості культури міжстатевих стосунків у студентів вищих навчальних закладів; визначенні педагогічних умов виховання культури міжстатевих стосунків у студентів вищих навчальних закладів, доведенні доцільності їх створення, що розширює наявний арсенал сучасних методів і форм особистісно орієнтованого виховання студентів вищих навчальних закладів.У першому розділі “Теоретико-методичні аспекти виховання культури міжстатевих стосунків у студентів вищих навчальних закладів” здійснено ретроспективний аналіз виховання культури міжстатевих стосунків; аналіз сутності поняття “культура міжстатевих стосунків” у філософській, соціологічній і психолого-педагогічній літературі, розкрито структуру культури міжстатевих стосунків; виявлено чинники зазначеної культури; теоретично обґрунтовано критерії діагностування рівнів її вихованості, висвітлено прояв особливостей культури міжстатевих стосунків у студентів вищих навчальних закладів. У дослідженнях наголошується на соціальній природі культури міжстатевих стосунків як складової загальної культури, що виявляється у ставленні особистості до суспільних норм. У наукових джерелах культура міжстатевих стосунків розглядається як система засобів і форм, за допомогою яких суспільство уніфікує поведінку його членів (Романовська Д., Собкова С., Сечейко О.), як сума багатьох елементів, серед яких статева мораль, сексуальні норми, що забезпечують функціонально-рольову та емоційно-міжособистісну взаємодію і задовольняють соціальні потреби особистості (Кравець В., Говорун Т., Кікінежді О., Столярчук Л.). Сутність поняття “міжстатеві стосунки” полягає у вираженні певних звязків, які встановлюються між особистістю та іншими людьми (своєї та протилежної статі), а також різними сторонами оточуючого світу і які, торкаючись сфери потреб, переконань і вчинків, впливають на її поведінку. Студенти з найвищим рівнем культури міжстатевих стосунків мають повні й правильні уявлення про моральні норми міжстатевих стосунків, готові до гнучких партнерських стосунків з представниками протилежної статі.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розвязання наукового завдання дослідження виховання культури міжстатевих стосунків у студентів вищих навчальних закладів, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні ефективних педагогічних умов виховання культури міжстатевих стосунків у вищ