Аналіз проблеми соціального захисту бездоглядних дітей в Україні. Особливості соціального захисту у діяльності притулків для неповнолітніх. Психологічний портрет безпритульної дитини. Рекомендації щодо організації соціального захисту дітей у притулках.
Аннотация к работе
ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Робота виконана в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Харченко Сергій Якович, Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, проректор з науково-педагогічної роботи. Захист відбудеться 19 лютого 2009 року о 13.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.03 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м.За станом на квітень 2007 р., в Україні функціонує 95 притулків для дітей, які опікуються вирішенням проблеми соціального захисту бездоглядних і безпритульних дітей, але, водночас, поряд з позитивними моментами у системі роботи притулків є багато проблем і недоліків. Все ще низькою залишається результативність влаштування дітей після перебування у притулку до сімейних форм виховання, гострою є проблема укомплектування закладів фахівцями, які володіють знаннями й вміннями щодо соціального захисту дитини відповідно до вимог сьогодення. Усе це, а також аналіз контингенту дітей, які перебувають у притулках, стан їхнього психофізичного розвитку, дозволяє зробити висновок про наявність потреби у розробці нових умов удосконалення діяльності притулків щодо соціального захисту бездоглядних дітей, а можливо й створення нових закладів соціального захисту - центрів соціально-психологічної допомоги неповнолітнім, в яких діти мали б змогу пройти курс індивідуальної комплексної реабілітації та відчути себе захищеними. Гіпотеза дослідження полягає у припущенні про те, що процес соціального захисту бездоглядних дітей у притулках може бути більш ефективним, якщо буде побудований на основі реалізації наступних педагогічних умов: - організація соціально-педагогічного супроводу соціального захисту бездоглядних дітей, який спрямований на надання їм професійної комплексної освітньої, медико-психологічної, соціально-правової, організаційно-комунікативної, соціально-педагогічної допомоги та підтримки; Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що вперше: обґрунтовано педагогічні умови соціального захисту безоглядних дітей у притулках для неповнолітніх на основі ідеї комплексного соціально-педагогічного супроводу процесу соціального захисту, що базується на міждисциплінарному, індивідуально орієнтованому і адаптаційному підходах; обґрунтовано технологію впровадження розробленого комплексу педагогічних умов соціального захисту безоглядних дітей у притулках; розроблено сукупність критеріїв для визначення ефективності процесу соціального захисту бездоглядних дітей у притулках; подальшого розвитку набули ідеї гуманістичної педагогіки щодо організації соціальної взаємодії та спілкування педагогів-вихователів і вихованців притулків; організаційно-змістовні компоненти соціально-захисної діяльності притулків для дітей; змістовно-технологічні компоненти підготовки педагогічних працівників притулків до соціального захисту бездоглядних дітей та підготовки кандидатів у прийомні батьки, майбутніх батьків-вихователів; форми соціально-психолого-педагогічної роботи з бездоглядними дітьми спрямовані на їх захист; удосконалено положення про соціальний захист бездоглядних дітей у притулках як категорії соціальної педагогіки; функції педагогічних працівників притулку, які здійснюють соціально-захисну діяльність.У першому розділі - „Теоретико-методологічні засади дослідження процесу соціального захисту бездоглядних і безпритульних дітей” - подано результати теоретичного аналізу захисту бездоглядних і безпритульних дітей як соціально-педагогічної проблеми, уточнено зміст категорії „соціальний захист бездоглядної дитини”, визначено сутність та особливості процесу соціального захисту бездоглядних і безпритульних дітей у притулках, проаналізовано соціально-психологічний портрет бездоглядної та безпритульної дитини. Провідними видами діяльності, які виступають системоутворюючим чинником процесу соціального захисту бездоглядних дітей у притулках, є соціально-психологічна реабілітація та корекційно-виховна робота, які є взаємозалежними та взаємодоповнюючими площинами соціально-захисної діяльності притулку, що забезпечують досягнення основної мети соціального захисту бездоглядних дітей. Отримані характеристики соціально-психологічного портрету бездоглядної дитини склали психологічну основу розробки педагогічних умов соціального захисту бездоглядних дітей, а висновки теоретико-методологічного аналізу - стали концептуальною основою розробки педагогічних умов соціального захисту бездоглядних дітей у притулках для неповнолітніх.