Педагогічні умови розвивального навчання студентів загальноінженерним дисциплінам у вищих аграрних навчальних закладах. Формування творчого технічного мислення та пізнавальну самостійність суб’єкту системою проблемно-пошукових та діалогічних способів.
Аннотация к работе
Моделювання змісту загальноінженерних дисциплін для технологій навчання студентів розглядались у дослідженні М. У звязку з цим існує потреба в поглибленому теоретичному аналізі педагогічної сутності розвивального навчання, обґрунтуванні його цілей, завдань і структури, педагогічно доцільному виборі системи методів і форм організації навчання під час підготовки майбутніх фахівців зі спеціальності „Механізація сільського господарства”, зокрема при опануванні курсу „Деталі машин і основи конструювання”. Викладене вище зумовило вибір теми дослідження - „Педагогічні умови розвивального навчання майбутніх аграрників у процесі вивчення загальноінженерних дисциплін”. Розвязання поставлених завдань та перевірку гіпотези дослідження здійснено з використанням таких методів дослідження: - теоретичні: аналіз наукової та методичної літератури з проблеми підвищення якості загальноінженерної підготовки майбутніх інженерів для визначення напрямів дослідження та поняттєво-категоріального апарату; класифікація та систематизація теоретичних даних зі змісту, методів та форм навчання для визначення теоретичних основ розробки методичної системи розвивального навчання майбутніх аграрників; методи моделювання для розробки узагальненого алгоритму проектування механічного приводу на основі особистісно-розвивального підходу; логічне узагальнення та прогнозування при розробці висновків та рекомендацій щодо підвищення ефективності загальноінженерної підготовки майбутніх аграрників; Наукова новизна й теоретичне значення дослідження полягає у комплексній розробці теоретичних і методологічних підходів та практичних рекомендацій щодо організації розвивального навчання загальноінженерних дисциплін майбутніх фахівців з механізації сільського господарства, зокрема: вперше визначено, теоретично обґрунтовано обєктивні та субєктивні педагогічні умови розвитку навчально-пізнавальної діяльності, які повязані з особливостями змісту навчального матеріалу та пізнавальними можливостями студентів; обґрунтовано й розроблено методику розвивального навчання загальноінженерних дисциплін на засадах формування творчого технічного мислення майбутніх аграрників в системі організаційних форм навчання з використанням проблемних, ігрових, евристично-діалогічних способів навчальної роботи; уточнено комплекс критеріїв (змістово-результативний, операційний, мотиваційно-динамічний) і розроблено рівні сформованості навчально-пізнавальної діяльності студентів у процесі вивчення загальноінженерних дисциплін (репродуктивний, перехідний, творчий); дістали подальшого розвитку технологія виконання курсового проектування з використанням індивідуальних завдань утруднення змісту та прийомів евристичного консультування й застосування тестового контролю навчально-пізнавальних та інженерних умінь студентів.У першому розділі - “Теоретико-методологічні аспекти розвивального навчання загальноінженерних дисциплін” - проаналізовано теорію й практику навчання загальноінженерних дисциплін, розглянуто основні теорії розвивального навчання в аспекті формування творчої навчально-пізнавальної діяльності студентів, обґрунтовано обєктивні та субєктивні дидактичні умови розвитку навчально-пізнавальної діяльності в процесі вивчення загальноінженерних дисциплін на прикладі курсу „Деталі машин і основи конструювання”, які повязані з особливостями змісту навчального матеріалу та пізнавальними можливостями студентів. Визначено розвивальне навчання як спрямованість принципів, методів і засобів навчання на досягнення найбільшої ефективності розвитку пізнавальних можливостей студентів (сприймання, мислення, памяті, уяви тощо), формування пізнавальної самостійності, інтересу до навчально-пізнавальної діяльності, мотиваційно-ціннісної сфери особистості. Розвивальне навчання спирається на низку специфічних дидактичних принципів та вимог, зокрема: змістового узагальнення, згідно з яким загальні знання передують знанням окремим, конкретним; провідна роль теоретичних знань; індивідуалізація й диференціація навчання; проблемного навчання; пізнавально-потребнісний характер оволодіння знаннями; ставлення до студента як до субєкта діяльності; створення в аудиторії позитивного емоційного фону; врахування й використання закономірностей розвитку, пристосування до рівня й особливостей індивіда; реалізація навчання на основі розвязання навчальних завдань у зоні найближчого розвитку особистості; організація продуктивного, ділового спілкування як джерела інтенсивного розвитку почуттів, емоційної сфери студентів; оцінювання навчальних досягнень з огляду на субєктивні пізнавальні можливості студентів. До обєктивних педагогічних умов, що визначають трудність оволодіння студентами курсом „Деталі машин” відносяться такі конструктивні складнощі приводів машин і особливості їх роботи: компоновка загальних елементів (пасових, ланцюгових, зубчастих передач, редуктора, зєднувальних муфт тощо) відносно робочого органу механізму; тип редуктора в механічному приводі; кількість ступенів редуктора; компоновка редуктора й електродвигу