Обґрунтування джерел самовиховання як фактора становлення особистості. Дослідження його особливостей у юнацькому віці. Аналіз педагогічних умов поетапного впливу на самовиховання студентів. Визначення структури і рівнів самовиховання у юнацькому віці.
Аннотация к работе
Зміни, які відбуваються у соціальному, політичному, духовному та економічному житті суспільства, загострили потребу в особистості, здатній свідомо та активно визначати спосіб свого життя, нести відповідальність за результати дій і вчинків, чітко визначатись у напрямках розвитку та вдосконалення. Важливим фактором їхнього задіяння є самовиховання - свідома діяльність людини, спрямована на вироблення, удосконалення або зміну нею своїх якостей відповідно до соціальних та індивідуальних цінностей, орієнтацій, інтересів, що формуються під впливом умов життя і виховання. Завдяки самовихованню забезпечується свідоме сприйняття зовнішніх регулюючих факторів, а особистість стає активним субєктом свого творення. Опертя на самовиховання дозволяє особистості виявити власні домінуючі задатки, які у майбутньому можуть визначити весь її життєвий шлях, забезпечити ефективний розвиток фізичних, інтелектуальних і моральних якостей. Феномен саморозвитку особистості розкриває гуманістична лінія в психології, яка розширює можливості свідомості, вивільняє місце для духовного зростання, розкриття людиною своєї суті, самоактуалізації (Р.Бернс, І.Бех, М.Боришевський, М.Боуен, О.Ковальов, І.Кон, Г.Костюк, А.Маслоу, Ю.Орлов, К.Роджерс, Л.Рувинський та ін.).У першому розділі - “Самовиховання як фактор розвитку особистості” - проаналізовано праці з проблеми дослідження, основні напрями та підходи до трактування джерел і психологічних механізмів самовиховання. Аналіз наукової літератури з самовиховання дає підстави розглядати його поряд з найважливішими факторами розвитку особистості: спадковістю, соціальним середовищем і вихованням. Ми розглядаємо самовиховання як якісно новий етап у розвитку особистості, що відкриває широкі можливості для взаємодії із зовнішнім світом, як процес і результат усвідомлення особистістю себе, свого місця в навколишньому середовищі і власної поведінки у ньому. На відміну від саморозвитку, самовиховання - це свідома планомірна робота особистості над собою з метою усунення негативних і формування позитивних якостей, які відповідають соціальним нормам, цілям та її інтересам. У другому розділі дисертації - “Теоретичні основи самовиховання студентської молоді"-розкрито та науково обґрунтовано особливості самовиховання у юнацькому віці, його структуру, показники і рівні.