Поняття та зміст, структура навчально-пізнавальної діяльності з огляду на сучасні концептуальні підходи до особистісно-орієнтованого навчання учнів 7–9 кл. на уроках природничо-математичного циклу. Методичні матеріали, що сприяють ефективному навчанню.
Аннотация к работе
Педагогічні умови формування пізнавальної активності учнів 7-9 класів на уроках природничо-математичного циклу виступають імперативом як навчальної діяльності (формування узагальненої моделі випускника загальноосвітньої школи), так і наступної - соціалізації (набуття знань, розвитку загальноосвітнього мислення, підготовки підлітків до одержання ґрунтовних наукових знань. Актуальність теми дослідження спирається на сучасні технології навчання, які проектують механізм формування пізнавальної активності учнів 7-9 класів на уроках природничо-математичного циклу шляхом використання пізнавально-інструментальної сукупності дій вчителів та учнів, що впливає на ефективне засвоєння знань особистістю. У дослідженні змістовно-інформаційний аспект пізнавальної активності визначається освітніми технологіями, а процесуальний аспект технологіями навчання, які використовуються на уроках природничо-математичного циклу. У дослідженні доведено, що процес навчання учнів у школі формує уявлення про сучасну наукову картину світу, яка досягається розкриттям обєктивної істини у вивченні природничо-математичних дисциплін, виявленням причинно-наслідкових звязків, взаємозумовленості, динамізму явищ, шляхів пошуку наукових ідей, розвитку гіпотез і теорій. Відсутність одностайної думки щодо розвязання проблеми формування пізнавальної активності підсилюється існуючою потребою забезпечувати саморозкриття особистості, формування глибоких та міцних знань, самостійного творчого мислення, умінь та прагнень самостійного здобуття знань зумовлюють актуальність проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках природничо-математичного циклу та вибір теми дисертаційного дослідження - «Педагогічні умови формування пізнавальної активності учнів 7-9 класів на уроках природничо-математичного циклу».У першому розділі - «Теоретичні аспекти формування пізнавальної активності учнів» досліджено зміст та структуру навчально-пізнавальної діяльності згідно з науковими позиціями філософії, психології, соціології та педагогіки; доведено необхідність виділення в структурі навчально-пізнавальної діяльності особистісного компонента; вивчено теоретичні дослідження сутності поняття пізнавальної активності, розроблено на основі розглянутих підходів рівні розвитку пізнавальної активності, критерії та показники їх визначення; зроблено аналіз науково-педагогічних досліджень з питань формування пізнавальної активності учнів; теоретично обґрунтовані педагогічні умови формування пізнавальної активності учнів 7-9 класів на уроках природничо-математичного циклу. Юдін та сучасні науково-педагогічні погляди на роль учня у процесі навчання вказують на необхідність деяких уточнень структури навчально-пізнавальної діяльності, а також вивчення за допомогою цієї структури процесу формування пізнавальної активності. Названі рівні пізнавальної активності дають кількісну та якісну оцінку навчально-пізнавальній діяльності за обраними критеріями та показниками, що, незважаючи на деякі розбіжності у визначенні пізнавальної активності і спільну ідею розглядати її рисою особистості, вказує на доцільність вважати пізнавальну активність якісним показником розвитку навчально-пізнавальної діяльності, яка характеризує ставлення та психологічну готовність школяра до діяльності, відбиває його зацікавленість, старанність. У ході дослідження зясовано, що педагогічні умови формування пізнавальної активності мають відповідати таким вимогам: визнання учня активно діючим субєктом процесу навчання; забезпечення його психологічної свободи, зручного самопочуття й налагодження субєкт - субєктних стосунків між вчителем та учнем; сприяння розвитку самостійності, ініціативності, творчості; сприяння природному здобуттю знань й формуванню умінь через свідому й емоційно забезпечену практичну навчально-пізнавальну діяльність. Проведений аналіз науково-педагогічних досліджень дозволив нам встановити, що педагогічною умовою формування пізнавальної активності учнів 7-9 класів на уроках природничо-математичного циклу є позитивна емоційна атмосфера в учнівському колективі, що грунтується на засадах субєкт-субєктного спілкування вчителя та підлітків і характеризується наступними ознаками: позитивна емоційна атмосфера в учнівському колективі, що відкриває можливості для ефективної безконфліктної навчально-пізнавальної діяльності без обмежень щодо ініціативи, самостійності та творчості; встановлення діалогу між учасниками навчального спілкування; входження учня рівноправним субєктом процесу навчання, виховання в нього відповідного самопочуття й самовпевненості, розкриття його особистості; інтенсивний педагогічний вплив на внутрішній світ школяра з метою розвитку позитивної пізнавальної мотивації, настанови на активні, продуктивні дії.Пізнавальну активність, незважаючи на певні розбіжності у визначеннях різних авторів та спільну ідею вважати її важливою рисою особистості, слід розглядати як якісний показник розвитку навчально-пізнавальної діяльності, що характеризує ставлення особистості до цієї діяль