Структурні компоненти танцювальної діяльності, особливості формування хореографічних умінь. Критерії готовності старших дошкільників до занять хореографією. Розробка методики вивчення фізичних даних, музично-ритмічних і творчих здібностей дітей 5-6 років.
Аннотация к работе
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні однією зі змістових ліній життєдіяльності дітей визнає мистецтво, яке спрямоване на формування естетичного ставлення до реального світу і передбачає художньо-практичну та творчу діяльність. Незважаючи на те, що за державними програмами (“Малятко”, “Дитина” та ін.) заняття хореографією не є обовязковими в роботі з дошкільниками, вони набули значного поширення у практиці сучасної дошкільної освіти і вводяться до навчально-виховного процесу як додаткові. Це зумовлено впровадженням педагогічних новацій у систему естетичного виховання дошкільних закладів, реалізацією мистецьких інтересів дітей у відповідно організованих видах діяльності, задоволенням їх природної рухової потреби та профілактикою відхилень у фізичному розвитку (порушення постави, плоскостопність, ожиріння тощо). Однак, відсутність науково обгрунтованих рекомендацій щодо хореографічної роботи з дітьми в умовах дошкільного закладу примушує педагогів спиратися на теоретико-методичні розробки, розраховані на хореографічне навчання дітей у шкільних та позашкільних установах (Т. Наукова новизна дослідження: вперше охарактеризовано основні структурні компоненти танцювальної діяльності й визначено особливості їх формування в дошкільному віці на основі традиційних для вітчизняної психології підходів до різних видів діяльності дітей 5-6 років; визначено комплекс педагогічних умов формування хореографічних умінь дітей старшого дошкільного віку та удосконалено зміст хореографічної роботи в умовах дошкільного закладу; відповідно до віку дітей уточнено критерії оцінки показників індивідуального розвитку (фізичні, музично-ритмічні та творчі), що є вихідними для занять хореографією.У вступі обґрунтовано актуальність проблеми й вибір теми дослідження; визначено обєкт, предмет, мету, завдання, методи та теоретико-методологічні основи дослідження, наукову новизну, теоретичне і практичне значення здобутих результатів, особистий внесок автора; описано шляхи впровадження та апробацію результатів дослідження. У першому розділі - “Теоретико-методичні засади навчання дітей старшого дошкільного віку хореографії” - розкривається сутність та подається характеристика танцю як основи хореографічної діяльності, розглядаються історико-педагогічні та сучасні наукові підходи до її організації, визначаються передумови формування хореографічних умінь дітей 5-6 років, розкриваються основні структурні компоненти танцювальної діяльності (мотив, мета, дії) та особливості їх формування у старшому дошкільному віці. Танцювальні дії, основу яких складають уміння та навички, формуються поетапно: ознайомлення з рухом у інваріантному вигляді, навчання його виконанню; удосконалення навички у творчому виконанні танцювального руху (Н. Ознайомлення дітей з виражальними засобами хореографії (лексика, малюнок) - ознайомити з різноманіттям танцювальних видів та жанрів; - розвивати уміння вільно володіти своїм тілом, виразно та емоційно виконувати танцювальні рухи ; - формувати уміння виконувати шикування й перешикування, орієнтуючись у просторі; - формувати уявлення про різноманіття малюнків танцю рухи народного, елементарного бального, класичного та сучасного танців; фігурні та композиційні перешикування Забезпечення музично-ритмічного розвитку дітей - розвивати здатність емоційно сприймати та відгукуватись рухами на музику; - формувати почуття співвідношення руху з характером музики; - відображати в русі ритмічний малюнок мелодії музично-ритмічні завдання, ігри, етюдиІсторично складені соціальні функції танцю (гедоністична, пізнавальна, виховна, комунікативна, психологічна, оздоровча) дозволяють використовувати хореографію в роботі з різними віковими категоріями людей залежно від їх інтересів, фізичних можливостей, мети і завдань навчання. До них відносяться: зміни у психічному розвитку (удосконалення рухової памяті, узгодження сприймання з практичними діями, розвиток образного мислення та репродуктивної уяви, зростання усвідомленості та довільності рухів); зміни у фізичному розвитку (розвиток кістково-мязової системи та рухової функції, покращення показників рухових якостей (швидкості, гнучкості, спритності), збільшення темпів морфофункціонального розвитку, зростання фізичної працездатності); зростання інтересу до виконавських видів мистецтва; інтенсивний розвиток музичного сприймання, музично-рухового виконавства та художньо-творчих здібностей. Критеріями готовності дітей до хореографічної діяльності визначено: фізичний розвиток (рухова координація та анатомофізіологічні дані - пропорції тіла, особливості постави, виворітність у тазостегнових та гомілкостопних суглобах, форма підйому, „танцювальний крок”, гнучкість); музично-ритмічний розвиток (музичне сприймання, відчуття ритму, уміння відображати у рухах характер музики); розвиток творчих здібностей у танцювальній діяльності (виконавська творчість у вільному танці та артистичність - мінливість міміки, чуття пози та жесту). У хореографічній роботі зі старшими дошкільниками доцільно використовувати т