Духовний та фізичний розвиток дітей старшого дошкільного віку засобами хореографії, основу якої складає танцювальна діяльність. Методика виявлення розвитку музично-ритмічних та артистичних здібностей дітей та їх зацікавленості танцювальною діяльністю.
Аннотация к работе
Базовий компонент дошкільної освіти в Україні однією зі змістових ліній життєдіяльності дітей визнає мистецтво, яке спрямоване на формування естетичного ставлення до реального світу і передбачає художньо-практичну та творчу діяльність. Це зумовлено впровадженням педагогічних новацій у систему естетичного виховання дошкільних закладів, реалізацією мистецьких інтересів дітей у відповідно організованих видах діяльності, задоволенням їх природної рухової потреби та профілактикою відхилень у фізичному розвитку (порушення постави, плоскостопність, ожиріння тощо). Однак, відсутність науково обгрунтованих рекомендацій щодо хореографічної роботи з дітьми в умовах дошкільного закладу примушує педагогів спиратися на теоретико-методичні розробки, розраховані на хореографічне навчання дітей у шкільних та позашкільних установах (Т.Баришнікова, Л.Богаткова, Л.Бондаренко, Є.Конорова, Т.Пуртова, А.Тараканова та інші). Теоретичний аналіз психолого-педагогічних джерел, присвячених закономірностям розвитку дітей старшого дошкільного віку, показав, що інтенсивний розвиток рухової функції (О.Запорожець, Е.Вільчковський), потреба у самовираженні та творчості (Л.Виготський, Б.Теплов), інтерес до музично-рухової діяльності (Н.Ветлугіна, М.Палавандашвілі, К.Тарасова) створюють реальні передумови для формування хореографічних умінь у старшому дошкільному віці. Наукова новизна дослідження: вперше охарактеризовано основні структурні компоненти танцювальної діяльності й визначено особливості їх формування в дошкільному віці на основі традиційних для вітчизняної психології підходів до різних видів діяльності дітей 5-6 років; визначено комплекс педагогічних умов формування хореографічних умінь дітей старшого дошкільного віку та удосконалено зміст хореографічної роботи в умовах дошкільного закладу; відповідно до віку дітей уточнено критерії оцінки показників індивідуального розвитку (фізичні, музично-ритмічні та творчі), що є вихідними для занять хореографією.У першому розділі - “Теоретико-методичні засади навчання дітей старшого дошкільного віку хореографії” - розкривається сутність та подається характеристика танцю як основи хореографічної діяльності, розглядаються історико-педагогічні та сучасні наукові підходи до її організації, визначаються передумови формування хореографічних умінь дітей 5-6 років, розкриваються основні структурні компоненти танцювальної діяльності (мотив, мета, дії) та особливості їх формування у старшому дошкільному віці. Танцювальні дії, основу яких складають уміння та навички, формуються поетапно: ознайомлення з рухом у інваріантному вигляді, навчання його виконанню; удосконалення навички у творчому виконанні танцювального руху (Н.Ветлугіна, Е.Вільчковський, А.Шевчук). Це обумовлено тим, що досліджувались лише окремі аспекти дитячої хореографії, а саме: особливості виховного потенціалу хореографії взагалі та культурологічного значення дитячого танцю зокрема (П.Коваль, А.Тараканова, А.Фомін, Ю.Хижняк); використання традицій народної хореографії (Т.Бадмаєва, К.Василенко, К.Геворгян, А.Жолтаєва, А.Шевчук); музично-ритмічний розвиток дітей як складова частина хореографічного навчання (Н.Олександрова, К.Орф, К.Тарасова); особливості дитячої танцювальної творчості (Р.Акбарова, С.Акішев, Є.Голікова, О.Горшкова, Р.Плавник); поліхудожній підхід до засвоєння дітьми танцювальної культури на основі створення синкретичної атмосфери мистецтва (Т.Морозова, Ю.Ушакова, Б.Юсов та інші). Ознайомлення дітей з виражальними засобами хореографії (лексика, малюнок) - ознайомити з різноманіттям танцювальних видів та жанрів; - розвивати уміння вільно володіти своїм тілом, виразно та емоційно виконувати танцювальні рухи ; - формувати уміння виконувати шикування й перешикування, орієнтуючись у просторі; - формувати уявлення про різноманіття малюнків танцю рухи народного, елементарного бального, класичного та сучасного танців; фігурні та композиційні перешикування Забезпечення музично-ритмічного розвитку дітей - розвивати здатність емоційно сприймати та відгукуватись рухами на музику; - формувати почуття співвідношення руху з характером музики; - відображати в русі ритмічний малюнок мелодії музично-ритмічні завдання, ігри, етюдиІсторично складені соціальні функції танцю (гедоністична, пізнавальна, виховна, комунікативна, психологічна, оздоровча) дозволяють використовувати хореографію в роботі з різними віковими категоріями людей залежно від їх інтересів, фізичних можливостей, мети і завдань навчання. До них відносяться: зміни у психічному розвитку (удосконалення рухової памяті, узгодження сприймання з практичними діями, розвиток образного мислення та репродуктивної уяви, зростання усвідомленості та довільності рухів); зміни у фізичному розвитку (розвиток кістково-мязової системи та рухової функції, покращення показників рухових якостей (швидкості, гнучкості, спритності), збільшення темпів морфофункціонального розвитку, зростання фізичної працездатності); зростання інтересу до виконавських видів мистецтва; інтенсивний розвиток музичного сприй