Дослідження проблеми активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи. Засоби пізнання особистістю об’єктів довкілля. Основні форми, методи й педагогічні умови активізації творчого потенціалу підлітків.
Аннотация к работе
Національною доктриною розвитку освіти України, Національною програмою виховання дітей та учнівської молоді в Україні, Законами України “Про загальну середню освіту” і “Про позашкільну освіту” визначено, що провідною метою навчально-виховної діяльності загальноосвітньої школи є активізація й розвиток творчого потенціалу та соціальної активності особистості, формування її системи гуманістичних й моральних цінностей, що дає змогу ефективно використовувати дозвіллєвий час підлітків з метою активізації їх творчого потенціалу. Значний внесок у розробку теоретико-методичних засад створення і функціонування педагогічних навчально-виховних систем, дидактичних основ освіти, зокрема організації краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі, здійснено у працях А.Алексюка, Ю.Бабанського, С.Гончаренка, Р.Гуревича, Н.Кузьміної, І.Лернера, Є.Мединського, В.Обозного, В.Онищука, В.Паламарчук, О.Пєхоти, Г.Пустовіта, О.Савченко, В.Сухомлинського, М.Скаткіна, О.Топузова та інших. Дослідженню психолого-педагогічних аспектів проблем природи матеріального світу і відображення його в свідомості особистості, розвитку особистості у процесі навчання і виховання, психологічних засад активності й самоактивності особистості, становленню й розвитку її творчої активності та творчого потенціалу, співвідношення особистісного й морального зростання присвячено праці сучасних українських психологів Г.Балла, І.Беха, І.Булах, М.Боришевського, О.Киричука, С.Максименка, В.Марущак, В.Моляка, Р.Павелківа, В.Панка та ін. Водночас, незважаючи на зростання в останні десятиліття кількості досліджень, присвячених проблемам розвитку творчого потенціалу особистості у навчально-виховному процесі навчальних закладів різних типів, організація краєзнавчої роботи підлітків у контексті активізації їх творчого потенціалу ще не була предметом спеціального дослідження, що і зумовило вибір теми нашого дослідження: “Педагогічні умови активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи”. Уперше на основі актуалізації філософсько-культурологічних та психолого-педагогічних чинників обґрунтовано концептуальні підходи, критерії відбору та принципи побудови різнорівневого змісту краєзнавчої роботи підлітків у загальноосвітній школі, що знайшло своє відображення у теоретичних конструктах навчальних програм і методичних розробок із краєзнавства; уточнено змістові характеристики поняттєво-категоріального апарату дослідження, базові поняття якого розглядаються як дійовий світоглядно-методологічний засіб творчого пізнання особистістю обєктів довкілля в процесі краєзнавчої роботи; визначено функції (систематизуюча, інформаційна, розвивально-виховна, інтегруюча, трансформаційна, корегуюча) та удосконалено сутність і класифікацію принципів (інтегративності, міждисциплінарності, варіативності, гуманізації, субєкт-субєктної взаємодії, життєвої смислотворчої самодіяльності, самостійності та активності особистості, прогностичності) активізації творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи загальноосвітньої школи, що в сукупності забезпечило ефективність навчального змісту, форм і методів та педагогічних умов формування досліджуваного феномену: урахування єдності мети і завдань навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі - з урахуванням логіко-дидактичного аналізу навчального матеріалу та життєдіяльності особистості у її багатофункціональній і відкритій педагогічній системі; реалізацію міжпредметних звязків і використання інтегрованих завдань як умови комплексного підходу до навчання і виховання; теоретичне обґрунтування й розробка у їх логічній єдності змісту, форм, методів активізації творчого потенціалу підлітків на рівні співробітництва і співтворчості у системі відносин “учитель - підліток”; урахування у навчально-виховній роботі вчителів особистісно орієнтованого підходу до побудови, системності, наступності і логічної єдності виховних заходів і їх практичної спрямованості на активізацію творчого потенціалу підлітків у процесі краєзнавчої роботи в загальноосвітній школі; спрямування навчально-виховної діяльності на посилення рефлексивних процесів; набули подальшого розвитку теоретичні основи особистісно орієнтованих методик активізації творчого потенціалу підлітків й розкриття їх структурних і функціональних компонентів.На основі аналізу охарактеризованих ними підходів щодо активності, творчості й діяльності особистості нами виділено ряд загальних істотних ознак активності особистості у процесі активізації її творчого потенціалу, а саме: форми діяльності, що свідчать про сутнісну єдність понять активності й діяльності; діяльності, до якої в дитини виникло власне внутрішнє ставлення й у якій віддзеркалився індивідуальний її досвід; особистісно значущої діяльності у формі самовираження, самоствердження, з однієї сторони, й про дитину як про продукт активної й ініціативної взаємодії з навколишнім соціальним середовищем, з іншої; діяльності, спрямованої на перетворення навколишнього світу; якості особистості, що проявляют