Структурна будова поняття "комунікативна компетентність". Діалогове спілкування у навчально-виховному процесі. Рівноправна співпраця учителя і учнів як суб’єктів навчальної діяльності та спілкування. Шляхи використання потенціалу гуманітарних предметів.
Аннотация к работе
Теоретичне обґрунтування та експериментальну перевірку ефективності запропонованих предметних педагогічних технологій здійснено на основі двох гуманітарних предметів - курсу "Людина і суспільство", оскільки лише в ньому відведено навчальний час на вивчення проблеми спілкування, і англійської мови як засобу підготовки учнів до іншомовного спілкування в умовах становлення планетарного комунікативного простору. Мета дослідження полягала в розробленні нових педагогічних технологій формування комунікативної компетентності старшокласників засобами предметів гуманітарного циклу і зясуванні умов їх реалізації у шкільному навчанні. Теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити ефективність нових педагогічних технологій формування комунікативної компетентності учнів старших класів середньої загальноосвітньої школи в процесі вивчення предметів гуманітарного циклу. Гіпотеза дослідження полягала в тому, що нові педагогічні технології формування комунікативної компетентності старшокласників засобами предметів гуманітарного циклу в середній загальноосвітній школі сприятимуть підвищенню ефективності навчання за умов: особистісно діяльнісного підходу до організації навчання з гуманітарних предметів; Досягненню мети і розвязанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження, а саме: теоретичних (аналіз, синтез, порівняння, систематизація теоретичних і дослідних даних, узагальнення філософської, психологічної, педагогічної літератури) - для розроблення теоретичних основ формування комунікативної компетентності учнів; емпіричних (спостереження, бесіди, анкетування, аналіз змісту програм і підручників, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду) - для обґрунтування нових педагогічних технологій формування комунікативної компетентності старшокласників засобами предметів гуманітарного циклу; експериментальних (експерименти: констатувальний і формувальний) - дали змогу дослідити рівні сформованості комунікативної компетентності старшокласників; перевірити і підтвердити ефективність обґрунтованих педагогічних технологій; статистичних (методи математичної статистики) - для опрацювання експериментальних даних перевірки ефективності нових педагогічних технологій формування комунікативної компетентності старшокласників у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу; встановлення достовірності висновків дослідження.У першому розділі - "Формування комунікативної компетентності особистості як педагогічна проблема" - проаналізовано стан досліджуваної проблеми в філософській, педагогічній і психологічній літературі (вітчизняній і зарубіжній) і в навчально-методичному забезпеченні предметів гуманітарного циклу; конкретизовано поняття "комунікативність," "комунікабельність", "комунікація," "компетенція" і "компетентність"; розкрито суть і структуру поняття "комунікативна компетентність"; виявлено психолого-педагогічні особливості формування комунікативної компетентності учнів старших класів. Петровської комунікативна компетентність трактується як складне утворення, яке містить знання соціально-психологічних факторів і вміння використовувати їх у конкретній діяльності, розуміння мотивів, стратегій поведінки, фрустрацій як власних, так і партнерів по спілкуванню, уміння розбиратися у групових соціально-психологічних проблемах, осмислення можливих перешкод на шляху до взаємного порозуміння, оволодіння технологією і психотехнікою спілкування. Внутрішні ресурси - це ті компоненти, які можна виділити в комунікативній компетентності як інтегральному утворенні: цінності людини, що значно впливають на особливості її спілкування та є стереотипними орієнтаціями комунікативної практики; мотиви, що спонукають людину вступати в міжособистісні стосунки, спілкуватися; установки, за допомогою яких суспільство регулює відносини між людьми: вибірність сприйняття, емоційну реакцію, модель поведінки в ситуації спілкування; знання, уміння, навички зі спілкування, що співвідносяться з досвідом, вбудовуються у нього; особистісні риси індивіда, пізнавальні процеси та емоційна сфера. Психолого-педагогічні особливості формування комунікативної компетентності старшокласників у процесі вивчення предметів гуманітарного циклу (англійської мови та курсу "Людина і суспільство") визначають такими чинниками: необхідність розмежування елементів змісту предмета, засобів, способів формування і формулювання думки учня, який має стати внутрішнім мотивом і комунікативним наміром його мовленнєвої діяльності; мотиваційно-спонукальний рівень мовленнєвої діяльності має задовольняти пізнавальну потребу учня; орієнтовно-дослідницький рівень мовленнєвої діяльності передбачає кілька етапів аналітико-синтезованої обробки слухачем (читачем) мовленнєвого повідомлення. У другому розділі - "Нові педагогічні технології формування комунікативної компетентності старшокласників у процесі вивчення гуманітарних предметів" - розкрито суть і структуру педагогічних те