Визначення чинників формування педагогічних поглядів А. Крушельницького. Характеристика ідей педагога щодо розвитку української національної школи. Дослідження його внеску в теорію та практику українського підручникотворення, ролі в просвітницькому русі.
Аннотация к работе
На сучасному етапі розбудови держави великого значення набуває вдосконалення системи освіти, підвищення ефективності навчання підростаючого покоління відповідно до соціально-економічних умов і потреб, забезпечення його звязку з життям. Успішному розвязанню означеного завдання сприятиме зясування достовірних фактів історії української освіти і педагогічної думки, яку представляє доробок кожного окремого педагога - і як творця, і як виразника ідей певної епохи. Узагальнення педагогічного досвіду минулого, його творче втілення у практичну діяльність навчально-виховних інституцій сприятиме вдосконаленнню освіти, формуванню у молоді “…світоглядної свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій, звичаїв, інших соціально значущих надбань вітчизняної і світової духовної культури”. Аналіз педагогічних ідей та практичного досвіду представників різних історичних періодів уможливлює створення різнопланових праць з історії освіти (зокрема, до сучасних підручників і посібників увійшли дослідження В. Крушельницького та працях “Українські підручники в середніх школах в Галичині” (1909), “Наука української мови в середній школі” (1912), “Проект зміни способу навчання української мови й літератури в школі” (1928), що було зумовлено потребою винесення української мови як навчальної дисципліни “на перше місце серед предметів шкільної науки” .Крушельницького в контексті суспільно-політичного, культурного поступу українців, а також зарубіжної педагогічної думки дає підстави стверджувати, що основними чинниками формування його педагогічних поглядів були родинні виховні традиції, український політичний, національно-культурний рух, досвід наукової, освітньої та громадської діяльності передової інтелігенції, новітні ідеї зарубіжної теорії та практики навчання й виховання. Крушельницького як освітнього діяча були: утвердження ідеї української самостійної держави; економічний поступ суспільства, швидкі зміни у виробничій, господарській сферах; розвиток науки й техніки; національний рух українців за реформування освіти й виховання. Крушельницького в контексті зарубіжної педагогічної думки означеного періоду нами виведено низку його ідей щодо розвитку освіти й виховання, характерних для реформаторської педагогіки: а) визнання освіти як одного з головних засобів розвитку творчих, активних прагнень дитини; як умову зміцнення добробуту кожного громадянина і держави загалом; б) впровадження у навчально-виховний процес закладів освіти принципів демократизації, гуманізації, природовідповідності, виховання молоді в праці, що створювало б умови для формування національно свідомої, працьовитої, активної особистості; в) пріоритетність фахових навчально-виховних закладів, професійного шкільництва в структурі освіти; г) вдосконалення форм і методів навчально-виховного процесу з метою створення сприятливих умов для застосування учнями знань та умінь у житті, розвитку в дітей творчого підходу до вирішення поставлених завдань. Крушельницький - теоретик і організатор українського шкільництва” - виявлено й розкрито сутність провідних положень педагога, які стосуються теоретичних основ педагогіки, мети, завдань, змісту діяльності української національної школи, висвітлено його внесок у розвиток методики викладання української мови і літератури, проаналізовано практичну педагогічну діяльність А. Крушельницького (“Наука української мови в середній школі”, “Проект зміни способу навчання української мови й літератури в школі” та ін.) дає можливість стверджувати, що в різні періоди його педагогічної діяльності методичні розробки мали свої особливості у визначенні мети, завдань, змісту, засобів і методів навчання мови та літератури й підпорядковувалися меті національного виховання, що також змінювалася відповідно до суспільно-політичних та соціально-економічних реалій часу.Крушельницького були: розробка основних положень теорії та практики національної освіти й виховання, викладацька та керівна робота в гімназіях, праця над створенням і виданням українських шкільних підручників. Крушельницького дає підстави стверджувати, що розвиток української національної школи педагог розглядав як одну з головних умов розвитку нації, а відтак і держави. Крушельницького (викладацька та керівна робота в гімназіях у містах Станіслав, Коломия, Городенка, Рогатин), спрямована на становлення й розбудову національної освіти і виховання, була водночас апробацією його ідей щодо розвитку української національної школи, а також їх джерелом. Крушельницького з тогочасними українськими читанками визначено основні методичні пріоритети їх розробки: формування змісту підручника відповідно до мети національного виховання; розробка їх на основі національної культури та ідеї соборності України; насиченість читанок кращими творами українських та зарубіжних письменників; дотримання принципів науковості, доступності, наочності; жанрова різноманітність, забезпечення виховної спрямованості навчання наявністю текстів морально-етичної, історико-патріотичної тематики, про природу і працю; з