Поняття самостійної роботи як форми організації навчальної діяльності у малокомплектній школі. Організація навчального процесу в класі-комплекті та дидактичні умови його ефективності. Експериментальне підтвердження даних умов у педагогічному процесі.
Аннотация к работе
Зміст Вступ 1. Теоретичні основи дослідження 1.1 Сутність навчальної діяльності учнів у класі-комплекті 1.2 Самостійна робота як форма організації навчальної діяльності молодших школярів 2. Методика експериментального дослідження 2.1 Дидактичні умови організації самостійної роботи у класі-комплекті 2.2 Організація і зміст експериментального дослідження 2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження Висновки Список використаної літератури Додаток Вступ Суспільство, вимагаючи творчих, інтелектуальних, освічених працівників, орієнтує загальноосвітні заклади «не лише на збагачення учня змістовними знаннями, а й на розвиток його особистості, формування прийомів розумової діяльності, соціокультурної компетентності, на виявлення людей з цінними задатками» [63, с. Розкриттю розумових особливостей кожного у початковій школі значною мірою сприяє виконання самостійних робіт і завдань, які «підвищують інтерес учнів до предмета, розвивають їх ініціативу й активність, сприяють зменшенню навантаження домашньою роботою» [55, с. Використання різних видів самостійних робіт допомагає педагогу творчо підходити до побудови уроку. Найсприятливіші для збудження і розвитку пізнавального інтересу умови виникають тоді, коли вчитель не викладає матеріал в готовому вигляді, а організовує самостійну роботу школярів. Щоб актуалізувати опорні знання учнів, їхні уміння і навички, потрібні для сприймання нового матеріалу, майже на кожному уроці вчитель пропонує дітям підготовчі самостійні вправи. Це можуть бути усні й письмові вправи на повторення, зіставлення певних фактів, правил, способів дій, попереднє читання й спостереження, розгляд картин та ілюстрацій, складання описів, замальовок якихось обєктів, знаходження даних тощо. Коли вихованець звертається до вчителя з бажанням допомогти йому, педагогу треба зафіксувати у памяті, в який саме момент і спосіб він це робить: просить допомоги після багатьох самостійних спроб чи при першому ж зіткненні з трудністю; адресує класоводу благальні погляди чи вимогливе словесне звертання [53, с. Науково-педагогічними дослідженнями Ю.К. Бабанського, М.О. Да-нилова, Б.П.Єсіпова, П.І.Підкасистого, Т.І. Шалімової, В.О. Онищука та інших учених встановлено, що одним із основних напрямів активізації навчання школярів є систематичне використання самостійних робіт, включення учнів у пошукову діяльність, запровадження у навчальний процес різноманітних проблемних завдань. Н.Ф. Вапняр, В.Б. Качалко). Актуальність проблеми та її недостатня розробленість в теоретич-ному і практичному планах зумовили й вибір теми дипломної роботи: «Педагогічні основи використання самостійних робіт у малокомплектній початковій школі». Гіпотеза дослідження: рівень навчальних досягнень молодших школярів значно підвищиться, якщо в процесі організації самостійної роботи у класі-комплекті дотримуватися таких умов: постановка самостійних навчальних завдань; диференціація та індивідуалізація навчальних завдань; організація контролю та самоконтролю за виконанням самостійних завдань школярами. Відповідно до мети і гіпотези визначені завдання дослідження: Проаналізувати сутність поняття самостійної роботи як форми організації навчальної діяльності у малокомплектній школі. Обсяг роботи - 83 сторінки. 1. Теоретичні основи дослідження 1.1 Сутність навчальної діяльності учнів у класі-комплекті Малокомплектна початкова школа - школа без паралельних класів, з малим контингентом учнів. В таких класах один учитель, в одному приміщенні одночасно веде заняття з двома або трьома різними класами. Наприклад, у 70-х роках ХХ століття функціонувало 10730 таких шкіл, у 1986 році - 4500, у 1993 - 3030, у 1999-2745. На якості виховної роботи позначається й малочисельність учнів, а звідси - й відсутність багатьох учителів. Ефективність праці вчителя й учнів у будь-якій школі визначається взаємодією багатьох зовнішніх і внутрішніх умов організації навчально-виховного процесу. ІІ (виконавчий) етап полягає у тому, що учень, зрозумівши завдання і склавши план дій, виконує навчальну роботу.