Організаційно-педагогічна діяльність на етапі прогнозування підготовки військових фахівців з вищої освітою. Визначення оптимальної кількості випускників вищих навчальних закладів за багатофакторною кореляційною моделлю кадрового забезпечення країни.
Аннотация к работе
В умовах сучасного суспільного, політичного та економічного життя України особливої значності набуває проблема науково-обґрунтованого прогнозування потреби держави у кваліфікованих фахівцях відповідних професійних напрямків, спеціальностей, освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів з урахуванням перспектив розвитку економіки країни, її науково-технічного потенціалу. Дослідження проводилося у рамках науково-дослідних робіт за шифром "Держстандарт" - "Розробка стандартів вищої освіти військових фахівців за спеціальностями напряму підготовки 14.01 "Військові науки", "Кадри" - "Дослідження шляхів вдосконалення системи комплектування та підготовки кадрів для Збройних Сил України з урахуванням організаційно-штатної структури військ (сил)" та “Якість” - “Дослідження шляхів підвищення якості підготовки військових фахівців різних освітньо-кваліфікаційних рівнів та їх діагностики”. Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що відбір змісту навчання у вищій школі буде проведено на науковій основі, якщо формування нормативної та навчально-методичної документації планування підготовки фахівця здійснюватиметься на підставі розробленої за допомогою методів експертного опитування та математичної статистики універсальної моделі спеціаліста, яка віддзеркалює результати прогнозу професійних і соціально значущих завдань діяльності випускників на рівні потрібної компетенції. Методологічною та теоретичною основою дослідження стали головні положення щодо розвитку вищої професійної освіти в Україні, які викладені в Конституції України, Законі України "Про освіту", Державній національній програмі "Освіта", Державній програмі будівництва та розвитку Збройних Сил України; концепції вітчизняної та зарубіжних систем вищої освіти щодо організації підготовки фахівців; принцип системності та діяльнисний підхід до навчально-виховного процесу у ВНЗІ. Для розвязання поставлених завдань, перевірки гіпотези використовувались загальнонаукові теоретичні та емпіричні методи: аналіз філософської, психолого-педагогічної, методичної літератури з проблеми дослідження; вивчення та порівняльний аналіз нормативних документів, що регламентують навчально-виховний процес у ВНЗІ; вивчення та узагальнення педагогічного досвіду вітчизняних та зарубіжних науковців; порівняння, узагальнення та систематизація даних попередніх досліджень даної проблеми; бесіди, анкетування, тестування провідних фахівців галузі (експертів); експертна оцінка даних опитування; кількісна та якісна обробка експериментальних даних за допомогою апарату математичної статистики; педагогічний експеримент.У першому розділі - “Національні та світові тенденції у прогнозуванні підготовки фахівців з вищою освітою” - представлено психолого-педагогічний аналіз літератури з проблеми дослідження, узагальнені результати вітчизняної та зарубіжної практики визначення потреби у фахівцях різних освітньо-кваліфікаційних рівнів, проаналізовано підходи щодо розробки державних стандартів вищої освіти в Україні та інших економічно розвинених країнах, обґрунтовано доцільність спільного використання екстраполяційного та нормативного підходів до прогнозування підготовки військових фахівців. Таким чином, завдання полягало у визначенні на основі багатофакторного аналізу й моделювання з використанням методів експертного опитування й математичної статистики різноманітних показників діяльності спеціалістів, і прогнозування на цій підставі системи підготовки фахівців, яка має за мету сформувати у випускників ВНЗУ знання, уміння та навички, що відповідають державним вимогам з боку держави, суспільства. Основу методичних підходів до прогнозування необхідної кількості фахівців складали: по-перше - кореляція кадрових структур з основними техніко-економічними, політичними, соціальними показниками у ретроспективі та екстраполяційне визначення стану цих структур у періоді, на який здійснюється прогноз; по-друге - цільовий опис стану потреби в спеціалістах на підставі моделювання, що доповнює екстраполяційне прогнозування. Розроблена у дисертаційному дослідженні методика визначення потреби у військових фахівцях на прикладі офіцерів-спеціалістів тилових ВОС включає: 1) обробку статистичних даних про організаційно-штатні зміни у ЗС України; 2) визначення загальної потреби у військових спеціалістах означених ВОС для ЗС України методом екстраполяції; 3) визначення загальної потреби у військових фахівцях тилових ВОС для ЗС України шляхом кореляційно - регресійного аналізу; 4) розрахунок додаткової потреби у офіцерах тилових ВОС для ЗС України; 5) визначення необхідної кількості курсантів, що плануються до вступу на перший курс факультету тилу Одеського інституту Сухопутних військ в базовому році періоду, який прогнозується. Рівні сформованості умінь визначаються на підставі їх коефіцієнтів важливості, що розраховуються за результатами обробки експертного опитування, яке було проведено в цілях побудови моделі діяльності спеціаліста - офіцера Тилу ЗС України.В