Педагогічні особливості і методика формування здорового способу життя школярів. Рівень фізичного розвитку, функціональних можливостей, фізичної підготовленості та рухової активності молодших школярів сільських шкіл в умовах підвищеної радіоактивності.
Аннотация к работе
Завацький, 1994; В.В.Чижик, 1996; Т.Ю.Круцевич, 1996; О.С.Куц, 1997; та ін.) зазначають, що у переважної більшості школярів, які проживають у районах з підвищеною радіоактивністю, спостерігається зниження розумової і фізичної працездатності, рівня психосоціальної активності, погіршується емоційний стан, зявляється схильність до конфліктів, підвищується захворюваність. Основні підходи до формування здорового способу життя та зміцнення здоровя визначені Державною програмою "Діти України", де наголошується, що здоровя підростаючого покоління - це інтегративний показник суспільного розвитку, могутній фактор впливу на економічний і культурний потенціал країни. Вирішення цієї педагогічної задачі дозволить не тільки покращити процес формування здорового способу життя, але й зберегти та покращити рівень здоровя молодших школярів. Виходячи з актуальності та недостатньої науково-практичної розробки проблеми, нами вибрана тема дисертаційного дослідження “Педагогічні аспекти формування здорового способу життя у молодших школярів, які проживають у зоні підвищеної радіоактивності”. Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність методики формування здорового способу життя та її вплив на рівень здоровя молодших школярів сільських шкіл в умовах підвищеної радіоактивності.У третьому розділі “Характеристика фізичного розвитку, рухової активності і фізичної підготовленості молодших школярів, які проживають в районах підвищеної радіоактивності” дано порівняльний аналіз рівнів фізичного розвитку, рухової активності, фізичної підготовленості молодших школярів, які проживають в зоні підвищеної радіоактивності, із даними однолітків із незабруднених районів. Середні показники силового індексу молодших школярів, які проживають на забруднених радіонуклідами територіях, становлять 62,25±2,38% у хлопчиків і 62,66±1,98% у дівчаток, що практично не відрізняється від показників дітей з екологічно чистого району: 60,06±2,43% у хлопчиків, 61,13±2,48% у дівчаток (Р>0,05). За нашими даними, він становить у дітей, які проживають в районах з підвищеною радіоактивністю, 55,52±2,94 мл/кг у хлопчиків і 49,42±2,16 мл/кг у дівчаток; у дітей з екологічно чистої території 58,46±1,86 мл/кг у хлопчиків і 53,41±2,91 мл/кг у дівчаток. Тахікардія більше 96 уд/хв спостерігалась у дітей, які проживають на забруднених територіях, і становила 29,2% у хлопчиків, 38,3% у дівчаток, у дітей, які проживають у не забруднених районах, відповідно - 6,4% у хлопчиків і 10,2% у дівчаток. За нашими даними у 48,96% хлопчиків і 51,07% дівчаток, які проживають в зоні підвищеної радіоактивності, та в 40,42% хлопчиків і 51,03% дівчаток із незабрудненої зони індекс Робінсона знаходяться на низькому рівні; у 44,79% хлопчиків і 44,68% дівчаток із забрудненої зони та у 40,56% хлопчиків і 39,79% дівчаток не забрудненої зони - на середньому рівні.Науковими дослідженнями встановлено, що зростання впливу фізичного виховання на оптимізацію здорового способу життя дітей передбачає: по-перше, збільшення інформації про фізичну культуру та формування стійкої потреби учнів в руховій активності; по-друге, розвиток мотивів фізичного і психічного самовдосконалення в системі фізичного виховання. Так, резервні можливості серцево-судинної системи у 48,96% хлопчиків і 51,07% дівчаток, які проживають в зоні підвищеної радіоактивності, та в 40,42% хлопчиків і 51,03% дівчаток із незабрудненої зони знаходяться на низькому рівні; у 44,79% хлопчиків і 44,68% дівчаток із забрудненої зони та у 40,56% хлопчиків і 39,79% дівчаток не забрудненої зони - на середньому рівні. Так, діти, які проживають у зоні підвищеної радіоактивності, відводять на сон 9 год 54 хв; перебувають на свіжому повітрі - 1,45±0,07 год на добу. Зокрема, у 52,6% хлопчиків та 40,4% дівчаток, які проживають в зоні підвищеної радіоактивності, низький рівень; у 41,7% хлопчиків та 50,0% дівчаток - середній; високий рівень у 5,7% хлопчиків та 9,6% дівчаток. У дітей з незабруднених районів отримано наступні результати: у 43,4% хлопчиків та 44,9% дівчаток - низький; у 56,6% хлопчиків та 42,9% дівчаток - середній; у 12,2% дівчаток - високий.
План
Основний зміст роботи
Вывод
1. Внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС багато комплексний вплив радіації зумовив погіршення стану здоровя дітей і молоді на території радіаційного забруднення. Більшістю дослідників зазначається, що одним із найпріоритетніших напрямків збереження та зміцнення здоровя людини є ведення здорового способу життя, який визначається як комплекс оздоровчих заходів. Науковими дослідженнями встановлено, що зростання впливу фізичного виховання на оптимізацію здорового способу життя дітей передбачає: по-перше, збільшення інформації про фізичну культуру та формування стійкої потреби учнів в руховій активності; по-друге, розвиток мотивів фізичного і психічного самовдосконалення в системі фізичного виховання. Недостатньо вивченою є проблема пошуку оптимальних форм, методів і засобів формування здорового способу життя школярів в умовах радіаційного забруднення.
2. Середні величини фізичного розвитку молодших школярів знаходяться в межах норми. Водночас, виявлено значні відхилення серцево-судинної системи. Так, резервні можливості серцево-судинної системи у 48,96% хлопчиків і 51,07% дівчаток, які проживають в зоні підвищеної радіоактивності, та в 40,42% хлопчиків і 51,03% дівчаток із незабрудненої зони знаходяться на низькому рівні; у 44,79% хлопчиків і 44,68% дівчаток із забрудненої зони та у 40,56% хлопчиків і 39,79% дівчаток не забрудненої зони - на середньому рівні. Високий рівень у 6,25% хлопчиків і в 4,25% дівчаток із зони підвищеної радіоактивності та відповідно 17,08% хлопчиків і в 9,18% дівчаток із незабрудненої зони.
3. Рівень фізичної підготовленості молодших школярів невисокий. У дітей, які проживають в умовах підвищеної радіоактивності, рівень розвитку витривалості, швидкості, спритності є суттєво нижчим (Р<0,05), ніж у дітей з незабруднених районів.
Рухова активність молодших школярів обох регіонів низька. Вона несуттєво (Р>0,05) вища у дітей з незабруднених районів. Так, руховий компонент в їх добовому бюджеті часу в середньому займає 11,4-16,3% доби і становить 3,36±0,08 годин. Руховий компонент дітей, які проживають у зоні підвищеної радіоактивності, в середньому займає 10,8-16,2% доби і становить 2,98±0,06 год на добу.
Молодші школярі не в належній мірі дотримуються гігієнічних норм режиму дня: недостатнє перебування на свіжому повітрі, велика затрата часу на перегляд телепередач, недотримання норм сну. Так, діти, які проживають у зоні підвищеної радіоактивності, відводять на сон 9 год 54 хв; перебувають на свіжому повітрі - 1,45±0,07 год на добу. Діти з незабруднених районів відводять на сон 10 год 15 хв; перебувають на свіжому повітрі 2,05±0,06 год на добу. На перегляд телепередач діти з обох груп затрачають 2-3 год на добу.
4. Рівень знань з основ здорового способу життя і його ведення у молодших школярів невисокий. Вони в недостатній мірі обізнані із шкідливістю негативних звичок, не мають повної уяви про значимість дотримання правил особистої гігієни та режиму харчування, загартування і ранкової гімнастики для збереження і зміцнення здоровя. Зокрема, у 52,6% хлопчиків та 40,4% дівчаток, які проживають в зоні підвищеної радіоактивності, низький рівень; у 41,7% хлопчиків та 50,0% дівчаток - середній; високий рівень у 5,7% хлопчиків та 9,6% дівчаток. У дітей з незабруднених районів отримано наступні результати: у 43,4% хлопчиків та 44,9% дівчаток - низький; у 56,6% хлопчиків та 42,9% дівчаток - середній; у 12,2% дівчаток - високий. Подібна тенденція зберігається і щодо інформованості дітей про способи та методи захисту від радіаційного забруднення.
5. Батьки молодших школярів, з обох регіонів мають недостатній рівень знань з основ ведення здорового способу життя і не дотримуються його. Зазначені факти вказують на необхідність посилення інформаційно-просвітницької роботи з населенням щодо ведення здорового способу життя. Так, 75,0% батьків, які проживають в зоні підвищеної радіоактивності, і 84,1% - в незабрудненій зоні займаються фізичними вправами дуже рідко; 77,5% чоловіків та 34,7% жінок, які проживають в зоні підвищеної радіоактивності, і 66,7% чоловіків та 19,2% жінок із незабруднених районів палять цигарки. Аналогічна картина спостерігається і при аналізі частоти вживання алкоголю; 44,7% дорослих із забруднених територій і 48,8% з незабруднених територій - дуже рідко дотримуються режиму харчування, що має неадекватний вплив на формування здорового способу життя їх дітей.
6. У процесі формування свідомої потреби у фізичному вдосконалені, і разом з тим, формуванні здорового способу життя молодших школярів, які проживають в зоні підвищеної радіоактивності, доцільна систематична та планомірна просвітницька й пропагандистська робота шляхом поглиблення та розширення теоретичних відомостей про фізичну культуру, медицину, гігієну тощо в умовах радіаційного забруднення.
Дієвим способом забезпечення систематичності й контролю за дотриманням здорового способу життя школярами є ведення щоденника "Зміцнення здоровя", який передбачає індивідуальний підхід до виконання фізичних вправ за рекомендаціями вчителів фізичної культури та лікарів на основі результатів медичного огляду, фізичного розвитку та рухової підготовленості молодших школярів, під наглядом і за допомогою батьків.
7. Упровадження в практику запропонованої методики сприяло суттєвим (Р<0,05) зрушенням у веденні здорового способу життя молодшими школярами. Порівняно з вихідними даними на 61,0% хлопчиків і на 63,1% дівчаток більше почали систематично займатися фізичними вправами; на 87,1% хлопчиків і на 78,5% дівчаток більше виконувати ранкову гімнастику; на 32,3% хлопчиків і на 31,6% дівчаток більше систематично загартовувати свій організм. Разом з тим, змінилась і мотивація занять фізичними вправами. Так, для 43,8% дітей з ЕГ-1 та 60,0% з ЕГ-2 основним мотивом до занять фізичними вправами стало бажання зміцнити здоровя та підвищити фізичну підготовленість.
Індивідуальний підхід до вибору засобів і методів розвитку фізичних якостей та активна просвітницька робота сприяли позитивному впливу на рівень фізичної підготовленості учнів. Швидкість збільшилася на 14,51% у хлопчиків і на 12,14% у дівчаток, спритність на 9,64% у хлопчиків і на 11,89% у дівчаток, витривалість на 6,65% у хлопчиків і на 6,37% у дівчаток, мязова сила на 24,93% у хлопчиків і на 45,60% у дівчаток; гнучкість на 44,62% у хлопчиків і на 40,03% у дівчаток.
8. Комплексне використання мотиваційних аспектів формування здорового способу життя, індивідуальний підхід до планування рухової активності дітей у різноманітних її проявах дали змогу суттєво покращити соматичні параметри життєдіяльності і сформувати стійкі установки, інтереси та мотивацію до ведення здорового способу життя, що є дійовим фактором протидії негативним наслідкам аварії на Чорнобильській АЕС.
Список литературы
1. Цюпак Ю. Педагогічні аспекти формування здорового способу життя у дітей, які проживають у радіаційно забруднених районах ?? Фізичне виховання, спорт і культура здоровя у сучасному суспільстві: Зб наук. праць Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк: Медіа, 1999. - С.747-752.
2. Цюпак Ю. Педагогічні аспекти формування здорового способу життя у населення, яке проживає на радіаційно забрудненій території // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - Харьков, 1999. - №1. - С.18-19.
3. Цюпак Ю. Фізичний розвиток молодших школярів, які проживають в умовах підвищеної радіоактивності // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк, 1999. - №7. - С.134-139.
4. Цюпак Ю. Особливості субєктивного усвідомлення дітьми молодшого шкільного віку факторів здорового способу життя // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк, 1998. - №8. - С.140-143.
5. Цюпак Ю. Використання народних засобів фізичного виховання в навчально-виховному процесі уроку фізкультури // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк, 1997. - №6. - С.66-69.
6. Цюпак Ю., Гнітецький Л. Українська етнопедагогіка про формування здорового способу життя // Проблеми педагогічних технологій: Тем. збір. наук. праць. - Вип.3. - Луцьк: Доля, 1998. - С.91-98.
7. Цюпак Ю. Формування необхідної життєдіяльності молодших школярів сільських шкіл, які проживають у зоні підвищеної радіоактивності // Актуальні проблеми оздоровчої фізичної культури, фізичної реабілітації та валеології у сучасному суспільстві: Зб.наук. праць. - Кіровоград, 1999. - С.82-87.
8. Цюпак Ю. Аналіз розуміння і ведення здорового способу життя батьками молодших школярів, які проживають на радіаційно забрудненій території // Роль фізичної культури і спорту в оздоровчому способі життя. - Львів, 1999. - С.128-130.
9. Цюпак Ю. Формування здорового способу життя сільських школярів, які проживають в зоні підвищеної радіоактивності ?? Молода спортивна наука України. Зб наук. статей з галузі фізичної культури та спорту. - Вип.4. - Львів, 2000. - С.142-144.