Роль та місце органів державного управління у відновленні організації роботи підприємств на визволеній території України, від нацистських загарбників, скрізь призму історичних діалектичних протиріч. Патріотизм трудівників при відродженні промислової бази.
Аннотация к работе
ПАТРІОТИЗМ ТРУДІВНИКІВ ПРИ ВІДНОВЛЕННІ НАРОДНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ У ХОДІ ЇЇ ВИЗВОЛЕННЯ ВІД НАЦИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ (1943-1944 рр.)Червоної Армії з України в східні райони СРСР було вивезені 518 великих заводів і фабрик (що становило 34 % загальної кількості усіх евакуйованих підприємств) [4, с.115]. Загалом станом на 30 жовтня 1941р. з усіх областей УРСР було евакуйоване 2 155,1 тис. голів великої рогатої худоби, що складало 59,8 % від загального поголівя в республіці станом на 1 січня 1941р., 2750,9 тис. овець-82,1 %, 877,6 тис. свиней - 26,7% та 496,9 тис. коней - 14,2% [17, арк.13.]. Виходячи із завдань визначення концептуальних підходів щодо відновлення промисловості України робота керівних органів влади зазнавала певних змін, які сформували діалектичні протиріччя між: імперативно-командною системою процесу відновлення промисловості та виробництва з допомогою директивних методів управління та дублюванням функцій керівництва при проведенні цих заходів; У системі цих протиріч основною формою радянського патріотизму була самовіддана праця робітників, інженерно-технічного складу, усіх верств населення щодо відновлення роботи підприємств та сільського господарства. Наприклад, з метою швидкого проведення відбудови в сільському господарстві приймалися організаційно-регулюючі постанови та розпорядження; за період 1943-1945 рр. РНК СРСР і ЦК ВКП(б) було прийнято понад 20 таких постанов стосовно сільського господарства Української РСР [7, с.