Функціональні компоненти туристсько-краєзнавчої діяльності, критерії й показники патріотичного виховання учнів старших класів. Апробація структурно-функціональної моделі й педагогічних умов виховання патріотизму старшокласників у процесі такої діяльності.
Аннотация к работе
Виховання в української молоді патріотизму і реалізація ідеї патріотичного виховання набуває в сучасному українському суспільстві особливої актуальності, що зумовлено сукупністю чинників, провідними з яких, на нашу думку, є: зовнішні, повязані з розширенням і поглибленням процесів глобалізації, міждержавної і регіональної міграції, інтеграції; а також внутрішні: суспільно-політичні, повязані з розвитком України як незалежної держави, демократизацією, плюралізмом і появою багатопартійної системи, і соціально-економічні, зумовлені соціальними та економічними змінами, кризовими явищами, що спричинили певні труднощі щодо розвитку ціннісних орієнтацій у значної частини молодих людей, в соціальному розумінні суті патріотизму, осмисленні і реалізації технологій його формування. У сучасній науково-педагогічній літературі виховний вплив туристсько-краєзнавчої діяльності розкрито у дослідженнях Т.Бондаренко, М. У процесі аналізу проблеми патріотичного виховання старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів виявлено суперечності між обєктивним зростанням вимог суспільства до рівня сформованості їх патріотичних поглядів, понять, переконань у складних соціально-економічних умовах сьогодення і реальним станом патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах; між виховним потенціалом і можливостями різних видів і форм туристсько-краєзнавчої діяльності щодо патріотичного виховання старшокласників і відсутністю системних науково-педагогічних досліджень щодо використання можливостей даного виду діяльності як вагомого чинника патріотичного виховання сучасних старшокласників. Актуальність, соціально-педагогічне значення та недостатня розробленість означеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Патріотичне виховання старшокласників у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності загальноосвітніх навчальних закладів». На основі аналізу психолого-педагогічної літератури і стану патріотичного виховання старшокласників уточнити суть основних дефініцій, виявити виховний потенціал туристсько-краєзнавчої діяльності в аспекті патріотичного виховання старшокласників.У першому розділі - «Патріотичне виховання старшокласників у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності як педагогічна проблема» - здійснено аналіз філософської, соціологічної і психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження, розкрито суть, структуру понять «патріотизм», «патріотичне виховання старшокласників», «патріотичне виховання старшокласників у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності», розкрито й охарактеризовано функціональні компоненти туристсько-краєзнавчої діяльності (ТКД); конкретизовано критерії і показники патріотичної вихованості, діагностовано рівень сформованості цього складного феномена в учнів старших класів загальноосвітніх навчальних закладів. Суть патріотичного виховання старшокласників у процесі ТКД розкривається на перетині таких процесів як пізнання історії й сучасності свого краю, народу, Батьківщини, їх духовних і культурних надбань; формування почуття любові і шанобливого ставлення до них; формування готовності до праці на їх благо і захисту їх інтересів; актуалізація процесів осмисленого життєвого й професійного самовизначення і самореалізації, діалектична єдність яких забезпечує формування молодої людини патріотом свого народу і країни. У другому розділі - «Дослідно-експериментальна робота з удосконалення патріотичного виховання старшокласників у процесі туристсько-краєзнавчої діяльності» - обґрунтовано підходи до здійснення патріотичного виховання старшокласників засобами ТКД; розроблено структурно-функціональну модель, визначено педагогічні умови реалізації даного процесу; розкрито логіку і методику формувального експерименту; проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи. На основі осмислення концептуальних засад патріотичного виховання сучасних школярів на методологічному, теоретичному і практичному рівнях обґрунтовано доцільність здійснення цього процесу засобами ТКД на основі гуманістичного (сприяє формуванню у молодої людини патріотизму у поєднанні з толерантним і шанобливим ставлення до надбань і переконань інших народів); аксіологічного (уможливлює програмування виховного впливу на особистість на основі визнання її як вищої цінності і мети суспільного розвитку); культурологічного (сприяє вихованню молодої людини на основі культурних і духовних надбань народу); особистісно-діяльнісного (дає змогу особистості зайняти субєктну позицію у процесі формування особистісних якостей) і соціалізаційного (забезпечує актуалізацію процесів самопізнання, життєвого й професійного самовизначення старшокласників з метою формування у них готовності до активної участі в побудові високорозвиненої цивілізованої української держави) підходів. Зясовано, що патріотичне виховання старшокласників у процесі ТКД проходить більш успішно за умови організації ТКД за принципом «спіралі, що розширюється і поглиблюється» у гностичному і географічному контекстах; субєктно-діяльнісної позиції кожного учасника Т