Аналіз героя громадянської лірики у творчій спадщині І. Франка. Огляд тематичного багатства і жанрової різноманітності поетичного слова про боротьбу за національні та загальнолюдські ідеали. Заборона друку патріотичних віршів з боку царської цензури.
У багатогранній творчій спадщині Івана Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового «Кобзаря». «В пісні лиш те живе, що життя дало», - проголосив письменник на початку своєї літературної діяльності, і його полумяне поетичне слово стало виразником громадсько-політичних ідеалів суспільства. Героєм громадянської лірики Івана Франка стає людина-борець, що піднялася на боротьбу із гнобительським існуючим ладом. Вона звучала як голос болю, гніву, правди, що йде з глибин народних низів, розкривала велику силу народу, його прагнення осягнути вершини соціальної справедливості, зійти на висоти, з яких видно світло вселюдських ідеалів. Франка з циклу «Веснянки» («Гріє сонечко», «Гримить!», «Земле моя, всеплодющая мати») творчо переосмислюють жанр народної пісні і підносять ідеї оновлення, віри в людський розум, «братерство всесвітнє».
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
