Медико-статистичні і структурні прояви індукованого патоморфозу фолікулярних новоутворень у щитовидній залозі, як свідчення клінічного "відлуння" аварії на ЧАЕС. Діагностичний алгоритм і рекомендації щодо оптимізації лікувально-профілактичної тактики.
Аннотация к работе
Морфологічна ж та генетична схожість доброякісних і злоякісних різновидів фолікулярних пухлин зумовлює чималі труднощі при вирішенні питань щодо їх перебігу, а звідси - про подальшу лікувальну тактику (LIVOLSI V.A., 1989, 1990; Rosai J., 1996 тощо). Мета роботи - визначити прояви патоморфозу фолікулярних пухлин щитовидної залози у киян після аварії на Чорнобильській АЕС та розробити рекомендації щодо оптимізації діагностичної, лікувальної і профілактичної тактики. Проаналізувати динаміку медико-статистичних показників фолікулярних пухлин щитовидної залози та верифікувати імовірні свідчення їх патоморфозу у пацієнтів спеціалізованого стаціонару протягом 1987-2001 років, тобто після аварії на Чорнобильській АЕС. Дослідити гістологічні, гістохімічні, імуногістохімічні, ультраструктурні характеристики фолікулярних пухлин щитовидної залози у мешканців Києва. Розробити алгоритм патоморфологічної діагностики фолікулярних пухлин щитовидної залози з огляду на їх нозоморфоз у мешканців Києва.Виготовлені на мікротомах МС-2 (Україна) та SM 2000R (Leica, Німеччина) препарати фарбували гематоксиліном й еозином, а також забарвлювали за допомогою ряду гістохімічних методик (PAS - реакція за Мак-Манусом, метод ван Гізона, метод Вейгерта, забарвлення конго червоним та конго червоним у модифікації ІЕПЛ, метод Моурі, сріблення за методом Гоморі, забарвлення суданом В за Беренбаумом). Особливо демонстративними у цьому відношенні постають медико-статистичні показники злоякісних новоутворень ЩЗ, зокрема - фолікулярних: за час, який минув після аварії, загальна кількість злоякісних новоутворень ЩЗ та їх частка у структурі “хірургічної” патології зросли у 2,5 рази, сягнувши 25% стосовно всіх пацієнтів КМЦ ХРХПЩЗ. При загалом “помолодшанні” фолікулярних пухлин у киян, починаючи з 1998 року зафіксовані поява та зростання числа ФР в осіб, молодших 20 років, що не є типовим для цієї форми онкопатології і постає безсумнівним проявом її патоморфозу. Вивчені й документовані у 9 таблицях та 7 графіках результати медико-статистичних досліджень: 1) можуть слугувати своєрідними “точками відліку” для подальшого клініко-морфологічного моніторингу; 2) обєктивно корисні для оптимізації діяльності конкретного профільного стаціонару (КМЦ ХРХПЩЗ) та вірогідно - інших установ, де перебувають на обстеженні й лікуванні пацієнти, які зазнали впливу чинників аварії на ЧАЕС; 3) засвідчують наявність патоморфозу захворювань ЩЗ у киян з пріоритетами щодо цього фолікулярних новоутворень. Щодо частоти різновидів гістологічної будови фолікулярних пухлин у пацієнтів - киян принциповими постають наступні положення: 1) солідна будова має місце виключно в карциномах; 2) трабекулярна структура у ФР спостерігається впятеро частіше, ніж при аденомах; 3) мікрофолікулярний тип визначається із зрівняльною частотою в усіх варіантах фолікулярних пухлин; 4) нормо-й макрофолікулярні типи будови переважно притаманні ФА (виявлялись вчетверо частіше порівняно з ФР).Про індукований патоморфоз фолікулярних пухлин у мешканців Києва у вимірі віку хворих свідчать: своєрідний “зсув” патології у бік молодших вікових груп, поява ФР у пацієнтів, молодших 20 років; факт збільшення кількості пацієнтів молодого віку чоловічої статі з ФР переважно за рахунок осіб, молодших 30 років. Фолікулярним ракам ЩЗ у недужих-киян властиве: а) поєднання з іншими патологічними процесами, зокрема - тиреоїдитами; б) досить високий біологічний потенціал агресивності пухлин: неправильна форма, нечіткі межі, що засвідчують інвазивний ріст; виразність критеріїв злоякісного росту щодо фенотипу пухлинних клітин ЩЗ (суттєве збільшення розмірів ядер, багатоядерні клітини, потворна форма ядер, звивисті контури каріотеки), висока проліферативна активність епітелію без ознак утворення колоїду у ділянках, прилеглих до ФР; демонстративні зміни капсул фолікулярних карцином у місцях інвазії (збільшення присутності ретикулярних і відсутність еластичних волокон, втрата конгофілії, базофільна реакція, накопичення глікозаміногліканів, переважання судин кавернозного і синусоїдного типів); в) відносно висока частота метастазування з наявністю віддалених метастазів у молодих жінок. При фолікулярних аденомах ЩЗ у мешканців Києва верифікуються прогностично несприятливі ознаки, які можуть характеризувати пухлинну прогресію: мікролокуси багаторядного епітелію, епізодичне формування папілярних структур з фіброваскулярною ніжкою, однак без деревоподібного розгалуження; різна спорідненість ядер пухлинних клітин до барвників та їх атипія. У фолікулярних новоутвореннях ЩЗ документовані невідповідності (дискоординованість) ознак зниження й підвищення функціональної активності (сплощена форма клітин за наявності великої кількості крапель колоїду і навпаки, призматична форма клітин без ознак активного переносу колоїду, наявність виражених апікальних мікроворсинок за відсутності активної резорбції внутрішньофолікулярного колоїду), а також особливості дисрегенераційних процесів: висока сукупна частота онкоцитарної та світлоклітинної метапл