З"ясування структури поліморбідності, визначення індексу її тяжкості на підставі аналізу протоколів розтину тіл померлих із гострою судинною хірургічною патологією. Вивчення частоти летальних випадків, зумовлених ускладненнями судинної патології.
Аннотация к работе
ДВНЗ “Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Патологоанатомічна характеристика ускладненої гострої хірургічної судинної патології, поєднаної з соматичними захворюваннями Стаття присвячена зясуванню клініко-морфологічної структури поліморбідності із визначенням індексу її тяжкості, встановлених на підставі ретроспективного аналізу 163 протоколів розтину тіл померлих із гострою судинною хірургічною патологією, проведеного у Тернопільському обласному патологоанатомічному бюро в 2008-2013 рр.The article is devoted to the clarification of clinical and morphological structure of multimorbidity with its determination of severity index, based on the retrospective analyses of 163 autopsy reports of deceased with the acute surgical vascular pathology (autopsies are performed in Ternopil regional pathology and autopsy bureau in 2008-2013). На основі цих даних визначається базис прогнозування перебігу процесів адаптації і дезадаптації. Окрімцьо-го, у звязку з єдністю морфогенезу більшості із них, до яких належить і група судинної патології, спостерігається зростання частоти ускладнень, відповідно, затрати на лікування таких пацієнтів зростають у геометричній прогресії [3]. Для вирішення поставлених завдань проведено ретроспективний аналіз 163 протоколів розтину тіл померлих із хірургічною патологією, проведеного у Тернопільському обласному патологоанатомічному бюро в 2008-2013 рр. на підставі Угоди про співпрацю з ДВНЗ “Тернопільськийдержавниймедичний університет імені І. Я. При гістологічному дослідженніаневризматич-нозміненоїартерії, ускладненоїрозривом, відмічено наявність нестабільності атеросклеротичного процесу, що характеризувався десквамацією ендотелію, розшаруванням шарів стінки, медіанекрозом, осередковимкальцинозом, крововиливами, лімфогіс-тіоцитарною інфільтрацією, неоваскуляризацією у поєднанні з облітерацією і тромбозом vasa vasorum (рис.
Список литературы
1. БАЕШКОА. А. Остраяинтестинальнаяишемия: диагностикаи хирургическоелечение/ А. А. Баешко, В. В. Климович, В. А. Юшке-вич: сб. науч. тр. “Новыетехнологии вмедицине: диагностика, лечение, реабилитация”.- Минск, 2002.- Т. 1. - С.48-50.
2. Баешко А. А. Острые нарушения брыжеечногокровообра-щения — этиология, факторы риска, распространенность / БАЕШКОА. А. // Ангиология и сосудистая хирургия. - 2004. - Т. 10, № 4. - С. 99-113.
3. Ha. H. К. Radiologic features of vasculitis involving the реднійвікякихстановив 35-65 роківі3 жінкитакої ж вікової групи. Складові поліморбідності значно відрізнялися від даних попередніх груп. Переважно реєстрували хронічний гастродуоденіт, хроніч-нийпанкреатит, атеросклеротичнийкардіосклероз, цукровий діабет I типу, міокардіопатії і хронічний пієлонефрит. Рівень індексу “2” зареєстровано у 17 випадках, “3” - трьох і “4” - в одному випадку.
Висновки. 1. У 68,8 % померлих від ускладнень судинної патології наявні спільні етіопатоге-нетичніознаки морфогенезу складовихполіморбі-дності. Структура її представлена переважно поєднанням атеросклеротичного ремоделювання магістральних судин із гіпертонічною хворобою і атеросклеротичним кардіосклерозом.
2. У більшості (57,7 %) серед померлих від ускладненьсудинноїпатологіїполіморбідністьпро-являлася поєднанням від трьох до чотирьох захворювань.
3. У морфогенезі розриву і тромбозу магістральних артерій провідна роль належить нестабільності атеросклеротичного процесу.
4. Найбільшчастоюпричиною(53,8%) летальних наслідків при судинній патології є кровотеча, зумовлена розривами аневризми атеросклеротичного генезу магістральної артерії і вени при портальній гіпертензіїпри змішаномуцирозі печінки. Рідше - поліорганна недостатність, спричинена ендогенноюінтоксикацією(32,1%), і тромбоемболія (14,1 %) легеневої артерії.
Перспективи подальших досліджень. Враховуючи провідну роль в розвитку розриву і тром-бозумагістральнихартерій, доцільнозясуватистан екстрацелюлярного матриксусудинної стінки.
gastrointestinal tract. / Н. К. Ha, S. H. Lee, S. E. Rha [et al.] // Radiographics. - 2000.- Vol.20. -P. 779-794
4. Valderas J. M. Defining Comorbidity: Implications for Understanding Health and Health Services / J. M. Valderas, B. Starfield,B. Sibbald[et al.]//Annals OFFAMILYMEDICINE.- 2009. - N. 7. - P. 357-363.
5.WOLFFJ. L.EXPENDITURESANDCOMPLICATIONSOFMULTIPLE Chronic Conditions INTHEELDERLY/J. L.Wolff, B. Starfield,G.Anderson// Archives INTERNALMEDICINE. - 2002.- Vol.162. - P. 2269-2276.