Патологічний прелімінарний період (патогенез, прогнозування, профілактика і лікування) - Автореферат

Патологічний прелімінарний період (ППП), як одна з форм порушень скоротливої діяльності матки, призводить до збільшення кількості різноманітних ускладнень пологів, підвищує ризик материнської та перинатальної смертності, несприятливо позначається на стані матері та дитини в майбутньому (Б.М. Одним із суттєвих питань наукового та практичного акушерства лишається етіологія ППП, його симптоматика, особливості перебігу, роль у розвитку аномалій пологової діяльності, вплив на стан плода та новонародженого. Чернуха, 2001), що ППП - це захисна реакція організму вагітної, спрямована на початок пологової діяльності при відсутності достатньої підготовки організму до пологів, яка реалізується через підвищення дискоординованої скорочувальної діяльності матки, спрямованої на визрівання шийки матки та її розкриття. Янюта, 2002), розглядається можливість розвитку дистресу внаслідок порушення взаємовідносин в системі нейрогуморальної регуляції з наступним формуванням дезадаптації організму, що, безумовно, може мати суттєву роль і при акушерській патології, в тому числі в формуванні ППП. Дослідження, результати яких наведено в дисертації, є фрагментами комплексних НДР "Вивчення клінічних та патогенетичних особливостей, розробка профілактики і лікування патологічного прелімінарного періоду з метою запобігання перинатальних ускладнень" (№ державної реєстрації 01.00U000143), "Розробити нові технології прогнозування, профілактики та терапії аномалій пологової діяльності з урахуванням характеру прелімінарного періоду" (№ державної реєстрації 01.03U002247), виконаних відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України.Встановлено, що жінок з ППП у віці до 21 року та старше 30 років було майже у 2 рази більше, ніж жінок з ФПП, а у віці від 21 до 25 років суттєво менше (27,4 проти 39,0 %, p <0,05). ППП у обстежених вагітних характеризувався довготривалістю, інтенсивністю больових відчуттів, порушенням режиму сна та активності: відсутність структурних змін шийки матки на тлі переймоподібних болів у 169 (82,8 %) жінок; відсутність біологічної готовності організму до пологів (шийка, естрогений фон) у 152 (74,5 %); порушення добового ритму сна у 185 (90,7 %); порушення психоемоційного стану (неврівноваженість, дратівливість, плаксивість) у 159 (77,9 %) вагітних. Проведений аналіз величини стресогенного навантаження показав, що суттєве стресогенне навантаження (високий та помірний рівень), яке може спричинити виникнення хронічного психоемоційного стресу, зареєстровано у 3/4 вагітних з ППП (76,0 %), тоді як у жінок з ФПП - лише у половини (49,3 %), а відсоток жінок з низьким рівнем стресогенного навантаження при ФПП у 2 рази вищий (50,7 проти 24,0 % у жінок з ППП, p <0,05), з високим - вдвічі нижчий (18,7 проти 36,0 % відповідно, p <0,05). У 1 групі переважну більшість (67,7 %) склали жінки з низьким рівнем стресостійкості, тоді як у 2 та 3 групах всі жінки мали високий або помірний рівень. Отримані результати свідчать про підвищену активність стрес-реалізуючої системи у жінок з ППП порівняно з вагітними перед пологами при ФПП, що може мати негативні наслідки в пологах.У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення механізмів і факторів, що сприяють розвитку ППП, та стану різних систем адаптації в єдиному комплексі мати-плацента-плід-новонароджений і на цій основі - патогенетичному обгрунтуванні та розробці комплексу прогностичних, діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень. У цих жінок відмічена висока частота ускладнень вагітності та пологів, серед яких найчастіше зустрічається загроза переривання (42,2 %), плацентарна недостатність (36,3 %), передчасний вилив навколоплодових вод (51,5 %), гіпоксія плода в пологах (54,4 %), слабкість пологових сил (36,3 %), асфіксія новонароджених - 40,2 %, що обумовлює високу частоту дизадаптаційних синдромів (гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС - 33,6 %, розлади мікроциркуляції у дітей - 55,8 %). СПД після ППП розвивається внаслідок некоординованих змін стрес-реалізуючої (значне зменшення концентрації кортизолу і НА при підвищенні А і співвідношення А/НА) та стрес-лімітуючої (зменшення показників концентрації СТ і ПГ Е2 та зростання - L-аргініну та NO) ланок системи нейроендокринної регуляції. Відсутність збільшення концентрації ТТГ при СПД свідчить про пригнічення гіпофіз-тиреоідної системи, як однієї з основних в мобілізації захисно-пристосовних реакцій організму матері і плода в пологах. Зменшення венозно-артеріальної різниці концентрації прогестерону та естрадіолу в судинах пуповини у жінок зі слабкістю пологової діяльності свідчить про уповільнення метаболізму гормонів, зміни функціонального стану плода, та його вплив на регуляцію пологової діяльності.

Основний зміст роботи

У дисертації наведено нове вирішення наукової проблеми, що полягає у теоретичному узагальненні результатів вивчення механізмів і факторів, що сприяють розвитку ППП, та стану різних систем адаптації в єдиному комплексі мати-плацента-плід-новонароджений і на цій основі - патогенетичному обгрунтуванні та розробці комплексу прогностичних, діагностичних та лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень.

Клініко-статистичний аналіз показав, що частота ППП у здорових жінок складає 12,6 %. У цих жінок відмічена висока частота ускладнень вагітності та пологів, серед яких найчастіше зустрічається загроза переривання (42,2 %), плацентарна недостатність (36,3 %), передчасний вилив навколоплодових вод (51,5 %), гіпоксія плода в пологах (54,4 %), слабкість пологових сил (36,3 %), асфіксія новонароджених - 40,2 %, що обумовлює високу частоту дизадаптаційних синдромів (гіпоксично-ішемічні ураження ЦНС - 33,6 %, розлади мікроциркуляції у дітей - 55,8 %).

Скоротлива діяльність матки значною мірою залежить від психоемоційного стану роділлі, адекватності її нервової системи, на що вказує суттєве стресогенне навантаження, яке зареєстровано у 3/4 вагітних з ППП (76,0 %). Більшість вагітних (85,3 %) мали помірну або низьку стресостійкість, що свідчить про реальну можливість стресогенних порушень.

Стрес-зумовлені зміни нейроендокринної системи у жінок впливають на перебіг ПП та пологів. Під час ФПП і при нормальній пологовій діяльності відмічається активація стрес-реактивності (підвищення концентрації кортизолу, КА, СТ, ПГ Е2). У жінок з ППП визначені порушення стрес-адаптивності (значно більші, ніж при ФПП, концентрації кортизолу, А і ПГ Е2 і менші - НА та СТ). СПД після ППП розвивається внаслідок некоординованих змін стрес-реалізуючої (значне зменшення концентрації кортизолу і НА при підвищенні А і співвідношення А/НА) та стрес-лімітуючої (зменшення показників концентрації СТ і ПГ Е2 та зростання - L-аргініну та NO) ланок системи нейроендокринної регуляції.

Порушення пологової діяльності після ППП розвивається при відносно менших концентраціях ТТГ і більших концентраціях ТГ у крові жінок та при значному зменшенні цих показників у крові з артерії пуповини. Відсутність збільшення концентрації ТТГ при СПД свідчить про пригнічення гіпофіз-тиреоідної системи, як однієї з основних в мобілізації захисно-пристосовних реакцій організму матері і плода в пологах.

При координованій гіперфункції імунної системи - підвищення концентрації в крові прозапальних цитокінів (ІЛ-1в, ІЛ-6 та ФНП-б) і зменшення концентрації протизапального ІЛ-10, розвивається ефективна скоротлива діяльність. При СПД після ППП розвивається стадія виснаження адаптивних процесів, яка характеризується некоординованими змінами показників цитокінового профілю (зменшення концентрації ІЛ-1в, ФНП-б та ІЛ-10 та збільшення концентрації ІЛ-6).

Стресіндуковані зміни гормональної функції фетоплацентарного комплексу є однією з ланок порушень нейроендокринної системи при ППП. Розвиток СПД після ППП не залежить від концентрації прогестерону та естрадіолу, а відбувається при вищих показниках співвідношення П/Е та при морфофункціональних змінах рецепторного апарату міометрію (збільшенні співвідношення показника експресії антигену рецепторів прогестерону до показника експресії антигену рецепторів естрогенів). Зменшення венозно-артеріальної різниці концентрації прогестерону та естрадіолу в судинах пуповини у жінок зі слабкістю пологової діяльності свідчить про уповільнення метаболізму гормонів, зміни функціонального стану плода, та його вплив на регуляцію пологової діяльності.

ППП негативно впливає на стан плода, особливо при тривалому його перебігу, про що свідчить знижена сумарна оцінка БПП (5,38±0,43 при тривалості ППП більше 48 годин), зростання ПІ та ІР в артеріях плаценти, пуповини та аорті, спочатку зниження, а потім зростання ПІ та ІР у мозкових артеріях, що може вказувати на прогресуючий дистрес плода. Гіпоксія плода в пологах після ППП зареєстрована у 93,3 % роділь з СПД (декомпенсована - у 23,3 %) і у 58,3 % - без СПД (p < 0,05). При СПД не відмічається зростання ПІ та ІР під час перейми, що відповідає недостатній силі маткових скорочень.

За даними експериментальних дослідження міометрій щурів в різні терміни вагітності характеризується різною чутливістю до ПГ Е2 та F2б. Для ПГ F2б характерним є поступове підвищення чутливості міометрія зі збільшенням терміну вагітності, а для ПГ Е2 - зменшення в середині вагітності з поступовим відновленням напередодні пологів. Чутливість міометрію до ПГ F2б перед пологами на порядок вища, ніж до ПГ Е2. ПГ F2б, на відміну від ПГ Е2, не лише підвищує амплітуду маткових скорочень, а і збільшує базальний тонус матки. Міометрій щурів, що зазнали імобілізаційного стресу, характеризується зниженням чутливості до ПГ, що може лежати в основі порушень перебігу ПП у жінок при хронічному стресі.

Математичний аналіз дозволив виділити найбільш інформативні фактори ризику виникнення ППП та на цій основі розробити алгоритм прогнозування, який дозволяє вже на початку вагітності прогнозувати 3 можливих стани (високий, підвищений та низький ризик виникнення ППП). Застосування алгоритму дозволяє вчасно виділити вагітну у групу ризику по виникненню ППП і застосувати відповідні лікувально-профілактичні заходи. Точність алгоритму складає 90,0 %.

Патогенетично обґрунтовано і розроблено лікувально-профілактичний комплекс, що включає метод психологічної адаптації вагітних з групи високого ризику виникнення ППП; комплекс лікувальних заходів для вагітних з ППП; методи психологічної адаптації для вагітних групи ризику по виникненню аномалій пологової діяльності після ППП; комплекс лікувальних заходів при СПД, що розвинулась на тлі ППП; адекватне знеболювання в пологах. Ефективність запропонованого комплексу проявляється у досягненні нормальної пологової діяльності, зменшенні частоти ускладнень в пологах (СПД - на 35 %, гіпоксія плода і асфіксія новонародженого - на 20 %), що дає підстави рекомендувати його для широкого впровадження в практику.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Можливість виникнення ППП в умовах жіночої консультації уже з ранніх термінів вагітності можна визначати, застосовуючи алгоритм прогнозування цього ускладнення, який на основі оцінки стресогенних факторів дозволяє виділити вагітних з високим та підвищеним ризиком виникнення ППП.

2. Цим жінкам для профілактики даного ускладнення доцільно застосовувати метод психологічної адаптації - заняття під керівництвом психотерапевта проводяться до досягнення ефекту (покращення психологічного стану) трьома курсами по 4-7 занять в терміни 12-14, 26-28 і напередодні родів - 36-38 тижнів вагітності.

3. При встановленні діагнозу патологічного прелімінарного періоду для зупинення переймоподібних скорочень, зменшення больових відчуттів, покращання фетоплацентарного кровотоку: гініпрал - в вену крапельно 10 мкг в 400 мл 5 % глюкози; верапаміл - 0,04 г всередину за 15 хилин до інфузії гініпралу; анальгін - в мязи глибоко 2 мл 50 % розчину; дротаверин - в мязи повільно 2 мл 2 % розчину. Для проведення сну-відпочинку вводять під контролем лікаря-анестезіолога: діазепам - в вену, дуже повільно, 2-4 мл 0,5 % розчину в 20 мл 5 глюкози; при відсутності сну - натрію оксибутірат 20 % розчин в дозі 0,07-0,12 г/кг на 5 % розчині глюкози в вену повільно з швидкістю 1 - 2 мл в 1 хв.

Після закінчення сну при відсутності родової діяльності: для покращання психоемоційного стану - діазепам (всередину по 0,005 г); для зупинення скорочень міометрію - гініпрал (0,0005 г 4-6 рази на день), верапаміл (0,04 г 3-4 рази на день), для прискорення дозрівання шийки матки - Простін Е2 (1 мг динопростону у 2,5 мл геля для введення у заднє склепіння піхви), дротаверин (0,04 г 3 рази на день); для покращання обміну речовин: оротат калію (0,5 за 1 годину до їди), атф-лонг, аскорбінова кислота (0,5 г 1 раз на день).

4. При встановленні діагнозу слабкості пологової діяльності після ППП, що розвинулась в латентну фазу періоду розкриття, при задовільному стані роділлі і плода проводиться акушерський сон-відпочинок протягом 2-3 годин. Перед початком проведення сну-відпочинку вводяться наступні препарати: унітіол - 5 % розчин (1 мл на 10 кг маси тіла роділлі), аскорбінова кислота 5% розчин (2 мл на 5 мл унітіолу) розчинених у 20 мл 40 % розчину глюкози в вену повільно з наступним повторенням введення кожні 3-4 години в пологах; Магне-В6 - 3 таблетки внутрішньо; мілдронат - 5 мл 10 % розчину одноразово в вену повільно; дротаверин - 2 мл 2 % розчину в мязи або всередину по 0,04 г в таблетках

Для досягнення сну-відпочинку вводять: натрію оксибутират - 20 % розчин в дозі 0,07-0,12 г/кг на 5 % розчині глюкози в вену повільно з швидкістю 1-2 мл в 1 хв.

Для родопідсилення, якщо встановлено, що пологова діяльність після сну-відпочинку не відновилась, проводиться амніотомія після попереднього введення: дротаверин - 2 мл 2% розчину в мязи; унітіол - 5 % розчин (1 мл на 10 кг маси тіла роділлі), аскорбінова кислота 5 % розчин (2 мл на 5 мл унітіолу) розчинених у 20 мл 40 % розчину глюкози в вену повільно з наступним повторенням введення кожні 3-4 години в пологах.

Одразу при відсутності протипоказань вводять: Простагландин Е2 - Простенон по 1 мл 0,1 % спиртового розчину, розчинивши в 500 мл 5 % глюкози в вену спочатку зі швидкістю 5-8 кр. /хв., через кожні 5-10 хв. швидкість введення збільшуючи на 5 кр.; кальцію хлорид - 10 мл 10 % розчину на 20 мл 40 % розчину глюкози в вену.

При СПД після ППП в активну фазу періоду розкриття з цілим плодовим міхуром проводиться амніотомія, з попереднім введенням: дротаверин - 2 мл 2 % розчину в мязи; унітіол - 5 % розчин (1 мл на 10 кг маси тіла роділлі), аскорбінова кислота 5 % розчин (2 мл на 5 мл унітіолу) розчинених у 20 мл 40 % розчину глюкози в вену повільно з наступним повторенням введення кожні 3-4 години в пологах

При відсутності активної родової діяльності протягом 45-60 хв. вводять: препарат ПГ F2б - Ензапрост - 5 мг в вену попередньо розчинивши в 500 мл 5 % розчину глюкози чи ізотонічного розчину натрію хлориду зі швидкістю 6-8 крап. /хв.

Враховуючи провідну роль стресогенних факторів у виникненні слабкості пологової діяльності на тлі ППП пологи у цих жінок бажано проводити при професійній (психолог або підготовлений акушер) та соціальній (чоловік, близькі родичі та ін.) підтримці, із застосуванням психокоригуючих методик з метою контролю, регулювання та трансформації болю.

При відсутності родопідсилюючого ефекту через 4 години показано оперативне розродження.

1. Характеристика метаболічних порушень у вагітних контрольованих територій // Особливості перебігу вагітності, родів, стану новонароджених та проявів соматичної психоневрологічної патології у дітей, які зазнали радіаційного впливу внаслідок Чорнобильської катастрофи. - Київ: Чорнобильінтерінформ, 1997. - С.29-32 (співавт.: Тутченко Л.І., Травянко Т.Д., Яковлєв О.О., Радиш Т.В., Тищенко В.К., Кульчицький С.К., Сергієнко С. В.) - збір матеріалу, підготовка до друку.

2. Особливості гормонального стану материнсько-плодового комплексу вагітних, постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС // Науковий вісник Ужгородського університету, серія "Медицина". 2000. - Вип.12. - С. 200-202 (співавт.: Давидова Ю.В., Хомінська З.Б., Коломійченко Т.В., Бітаєва В.О., Мокрик О. М.) - збір матеріалу, підготовка до друку.

3. Патологічний прелімінарний період (огляд літератури) // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 2. - С.118-121 (співавт.: Дашкевич В.Е., Кирильчук М. Є.) - основна ідея, аналіз даних літератури, підготовка до друку.

4. Перебіг вагітності, пологів, стан плода та новонародженого у здорових вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Буковинський медичний вісник - 2001. - Т.5, № 2-3. - С.94 - 95 (співавт. Кирильчук М. Є.) - основна ідея, аналіз даних, формулювання висновків.

5. Нейрогуморальні механізми адаптації організму вагітної і плода до родового стресу // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 4. - С.48-51 (співавт.: Дашкевич В. Є., Янюта С.М., Круть Ю. Я.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних.

6. Роль стрессогенных факторов в возникновении и патогенезе патологического прелиминарного периода // Здоровье женщины. - 2002. - № 2 (10). - С.6-7 (соавт.: Дашкевич В.Е., Янюта С.Н., Коломийченко Т.В., Кирильчук М.Е., Латышева З. М.) - збір первинного матеріалу, статистична обробка даних.

7. Пологи у здорових вагітних з фізіологічним та патологічним прелімінарним періодом // Вісник наукових досліджень. - 2003. - № 1. - С.166-167 (співавт.: Кирильчук М. Є., Янюта С.М., Карпенко О. П.) - аналіз даних, формулювання висновків.

8. Применение Метилэргобревина для профилактики и лечения гипотонических и атонических маточных кровотечений // Здоровье женщины. - 2003. - № 4 (16). - С.18-20 (соавт.: Дашкевич В.Е., Цыпкун А.Г., Коломийченко Т. В, Мокрик А. Н.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку.

9. Прогнозування патологічного прелімінарного періоду // Здоровье женщины. - 2004. - № 2 (18). - С.9-11 (співавт.: Дашкевич В. Є., Коломійченко Т. В.) - основна ідея, збір первинного матеріалу, аналіз даних.

10. Подходы к терапии беременных с патологическим прелиминарным периодом // Здоровье женщины. - 2005. - № 1 (21). - С.30-33.

11. Особливості нейрогуморального та гормонального статусу вагітних з патологічним прелімінарним періодом // ПАГ. - 2005. - № 1. - С.71-74.

12. Психологічна адаптація вагітних групи ризику по виникненню патологічного прелімінарного періоду // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 2. - С.133-134.

13. Особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу при аномаліях пологової діяльності // Вісник наукових досліджень. - 2005. - № 4 (41). - С.12-13.

14. Стан стрес-регулюючих систем у вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Медико-соціальні проблеми сімї. - 2006. - Т.11, № 3. - С.60-61.

15. Фактори ризику застосування кесаревого розтину при слабкості пологової діяльності, що розвинулась на тлі патологічного прелімінарного періоду // Вісник наукових досліджень. - 2006. - № 2. - С.6-7 (співавт.: Янюта С.М., Коломійченко Т.В., Бітаєва В. О.) - аналіз даних, формулювання висновків.

16. Особливості акушерського анамнезу, соціального статусу, перебігу вагітності і пологів у жінок з патологічним прелімінарним періодом // ПАГ. - 2006. - № 5. - С.57-59 (співавт.: Дашкевич В. Є., Т.В. Коломійченко) - аналіз даних, статистична обробка.

17. Стресіндуковані зміни тиреоїдного гомеостазу у роділей // ПАГ. - 2006. - № 6. - С.59-61.

18. Ефективність комплексу лікувальних заходів для вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Ліки України. - 2006. - Листопад, № 105. - С.71-73 (співавт.: Т.В. Коломійченко, М. Є. Кирильчук) - основна ідея, формулювання висновків.

19. Зміни чутливості міометрію до простагландинів в динаміці вагітності у щурів (експериментальні дослідження) // Проблемы, достижения и перспективы развития медикобиологических наук и практического зравоохранения. Труды Крымского государственного медицинского университета им.С.И. Георгиевского. - 2006. - Т.142, ч. ІІ. - С. 208-210 (співавт.: Ципкун А. Г.) - аналіз даних, підготовка до друку.

20. Комплекс лікувальних заходів при слабкості пологової діяльності на тлі патологічного прелімінарного періоду // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 1 (30). - С.87-90.

21. Тиреоідний гомеостаз у жінок зі слабкістю пологової діяльності, що розвинулась після патологічного прелімінарного періоду // ПАГ. - 2007. - № 1. - С.77-80.

22. Імунологічний статус вагітних з мітральним стенозом ревматичного походження // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики. Зб. наук. праць. - Київ-Луганськ, 2000. - Вип.4. - С.307-211 (співавт.: Савченко Н. В.) - основна ідея, аналіз даних.

23. Стан симпатико-адреналової та серотонінергичної систем у вагітних з патологічним прелімінарним періодом // Зб. наук. праць Асоціації акуш. - гінек. України. - Київ: Фенікс, 2001. - С.554-556 (співавт.: Бондаревський Л.А., Коломійченко Т.В., Апресова К. Г.) - аналіз даних, формулювання висновків.

24. Роль порушень стану фетоплацентарного комплексу при патологічному прелімінарному періоді // Зб. наук. праць Асоціації акуш. - гінек. України. - К.: Інтермед, 2004. - С.640-643 (співавт.: Коломійченко Т.В., Бітаєва В.О., Кирильчук М. Є., Близнюк З. В.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних, формулювання висновків).

25. Материнско-плодовые взаимоотношения при пороках сердца у беременных // Питання перинатології. Матеріали наук. розробок. - Одеса, 1995. - С.26-29 (співавт.: Дашкевич В. Є., Гутман Л.Б., Мокрик Г.А., Тутченко Л.И., Янюта С. Н.) - аналіз даних, статистична обробка, підготовка до друку.

26. Опыт применения простагландинов Е2 производства фирмы "Фармация и Апджон” для подготовки шейки матки и индукции родов у беременных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы // Матер. респ. наук. - практ. конф. "Простагландини в сучасному акушерстві”. - Київ, 1999. - С.34-38 (соавт.: Дашкевич В.Е., Давыдова Ю. В.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних, формулювання висновків.

27. Патент 63166 A UA, МПК 7 А 61 В10/00. Спосіб прогнозування патологічного прелімінарного періоду / Дашкевич В. Є., Савченко С. Є., Коломійченко Т. В.; І ПАГ АМН України - № 2003021200; Заявл.11.02.2003; Опубл.15.01.2004. Бюл. № 1.

28. Патент 70045 A UA, МПК 7 А 61 К 31/00. Спосіб лікування патологічного прелімінарного періоду / Дашкевич В. Є., Савченко С. Є., Савченко Н.В., Коломійченко Т. В.; І ПАГ АМН України - № 20031212238; Заявл.24.12.2003; Опубл.15.09.2004. Бюл. № 9.

29. Anti stress protective mechanisms in preparation to delivery in pregnant women with arterial hypertension // Official Journal of hypertension in pregnancy. Abstracts from the 12th world congress of the international society for the study of hypertension in pregnancy. - 2000. - V. 19, suppl.1 - Р.83 (co-auth.: Dashkevich V. E., Davidova J. V., Michaylenko E. E.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних, формулювання висновків.

30. Mechanisms of maternal and fetal adaptation to delivery stress In arterial hypertension // Abstract book of the 16th European Congress of Obstetrics and Gynaecology (EAGO/EBCOG). June 6-9, 2001. Malmo, 2001. - P.6 (co-auth.: Dashkevich V., Krut U., Dvulit M.) - збір первинного матеріалу, аналіз даних.

31. The peculiarities of hormonal homeostasis in the pathologic preliminary period // The European Journal of Gynecological Endocrinology. - 2002. - V.16, Suppl.1. - P.64-65 (co-auth.: Dashkevich V. E, Yanuta S. N., Davydova J. V., Kirilchuk M. E.) - аналіз даних, формулювання висновків.

32. The role of stress factors in the development of pathologic preliminary period // International Jornal of Gynecology&Obstetrics. XVII FIGO World Congress of Gynecology and Obstetrics. November 2-7, 2003. Santiago, Chile. Wednesday, November 5. - 2003. - V.83, suppl. N.3. - P.88 (co-auth.: Yanuta S., Davydova J., Kolomyichenko T., Prysyazhnyuk V.) - аналіз даних, формулювання висновків, підготовка до друку.