Патологічна ураженість юнаків і заходи щодо її профілактики в умовах Донбасу - Автореферат

Дослідженнями, проведеними в Україні та за рубежем, доведено, що переважна більшість (на рівні 70%) в формуванні хвороб належить соціальним і природно-екологічним факторам. В теперішній час природне середовище розглядається як еволюційне джерело погіршення здоровя, набуваючи властивостей, здатних детермінувати хвороби. Падіння економіки і, як наслідок, зниження рівня життя населення на фоні давно сформованої несприятливої екологічної ситуації призвело до того, що стан здоровя населення України, особливо дітей і підлітків, за останні 20 років значно погіршився. За даними Міністерства охорони здоровя України в останні роки різко збільшилася захворюваність підлітків різноманітними хворобами, знижується індекс здоровя, відзначається активна хронізація хвороб (Нагорна А.М., Хижняк М.І., Звиняцьковський Я.І. Тому особливу актуальність на сучасному етапі набувають питання розробки ефективних заходів, направлених на охорону та зміцнення здоровя підлітків-призовників, що базуються на знаннях закономірностей формування їхнього здоровя в конкретних соціально-економічних і екологічних умовах життєдіяльності.Патологічна ураженість (ПУ) юнаків в допризовному віці (14-17 років) вивчалася ретроспективно (подовжне непаралельне епідеміологічне дослідження) за даними статистичних звітів управління охорони здоровя Донецької обласної державної адміністрації за період з 1979 по 1996 рік і результатами оглядів медичних комісій військових комісаріатів в девяти індустріально-промислових центрах, що утворюють пять промислово-міських зон (ПМЗ), в яких мешкає блізько 70% юнаків даного віку. Аналіз показників ПУ юнаків, які мешкають в різноманітних ПМЗ Донецької області показує, що найбільш високий рівень розповсюдження хвороб в Горлівсько-Єнакіївській зоні - 2685,0 вип./10000 юнаків, що на 10,3% вище, ніж в середньому по області. Краматорсько-Костянтинівська зона за рівнем захворюваності знаходиться на першому місці з такими хворобами як цукровий діабет, хвороби периферійної нервової системи, хронічний отит, ревматизм, гіпертонічна хвороба, хвороби шлунково-кишкового тракту та нирок. Порівняльний аналіз рівня ПУ юнаків залежно від величини техногенного навантаження на міське середовище під видом сумарного викиду шкідливих речовин на 1 км2 площі міст свідчить, що найбільш висока захворюваність реєструється в містах з обсягом викидів продуктів виробництва понад 1 т/км2 - 2628,8 випадків 10000 юнаків, що на 20,8% більше, ніж в містах з мінімальною кількістю викидів в зовнішнє середовище. Такі хвороби як цукровий діабет, психічні розлади, ревматичні хвороби серцево-судинної системи, гіпертонічна хвороба та бронхіальна астма статистично частіше виникають у юнаків при надмірному техногенному навантаженні, тобто в містах з високим і дуже високим (понад 1000 кг) обсягом сумарного викиду шкідливих речовин на 1 людину.Ведучими забруднювачами повітряного басейну є оксид вуглецю, двооксид азоту, сірководень, оксид сірки, завислі речовини, фтористий водень, аміак, фенол, марганець, свинець, ртуть, що знаходяться в концентраціях, які перевищують ГДК. Загальний рівень ПУ юнаків після відносної стабілізації в 80-х роках, став різко підвищуватися на початку 90-х років, досягнувши найбільш високого показника до їхньої середини. Структура ПУ юнаків формується, передусім, за рахунок психічних хвороб (22,7%), хвороб органів травлення (10,8%), хвороб ЛОР-органів (6,8%), хвороб ендокринної системи (4,0%). Найбільш високий темп приросту частоти виникнення хвороб серед юнаків спостерігається в сімях з коефіцієнтом споживання економічних ресурсів до 5 умов. од. на 1 людину в тижд ( 22,1% випадків на рік), а найбільш низький ( 3,0% випадків на рік) при коефіцієнті 8 і більше умов. од. Соціально-економічним фактором високого ризику формування хвороб серед юнаків можна вважати коефіцієнт споживання до 5 умов. од., а мінімальним - коефіцієнт 7 - 8 умов. од. на 1 людину за тижд.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Екологічне середовище в умовах Донбасу характеризується наявністю широкого спектру ксенобіотиків. Ведучими забруднювачами повітряного басейну є оксид вуглецю, двооксид азоту, сірководень, оксид сірки, завислі речовини, фтористий водень, аміак, фенол, марганець, свинець, ртуть, що знаходяться в концентраціях, які перевищують ГДК. Найбільш високий показник сумарного забруднення повітря (Ксум) складає 21,5 мг/м2, а мінімальний - 4,3 мг/м2.

Пріоритетними забруднювачами грунту виступають ртуть, свинець, барій, літій, хром, нікель, олово, цинк, магній, що визначаються в концентраціях, які значно перевищують фонові значення.

2. Загальний рівень ПУ юнаків після відносної стабілізації в 80-х роках, став різко підвищуватися на початку 90-х років, досягнувши найбільш високого показника до їхньої середини. Хронодинаміка ПУ юнаків характеризується трьома типами: тривале прогресивне зростання, хвилеподібне зростання, різке короткочасне зростання. Нозологічні форми хвороб, що формують ПУ, описуються відповідним типом хронодинаміки.

3. Відзначається активна хронізація гострих хвороб юнаків, яка детермінувала прогресивне зростання їх ПУ в 2,4 рази. Найбільш високий темп приросту ПУ складає 9,9% при стандартному показникові 4,5% випадків на рік. Питома вага хронічних захворювань складає біля 47% в загальній структурі патології юнаків. Структура ПУ юнаків формується, передусім, за рахунок психічних хвороб (22,7%), хвороб органів травлення (10,8%), хвороб ЛОР-органів (6,8%), хвороб ендокринної системи (4,0%). Середня частота виникнення хронічних захворювань серед юнаків знаходиться в межах 0,26 випадків на рік.

4. Існує виражена зворотна залежність між рівнем родинного споживання економічних ресурсів і частотою появи серед юнаків випадків захворювань. Найбільш високий темп приросту частоти виникнення хвороб серед юнаків спостерігається в сімях з коефіцієнтом споживання економічних ресурсів до 5 умов. од. на 1 людину в тижд ( 22,1% випадків на рік), а найбільш низький ( 3,0% випадків на рік) при коефіцієнті 8 і більше умов. од.

Соціально-економічним фактором високого ризику формування хвороб серед юнаків можна вважати коефіцієнт споживання до 5 умов. од., а мінімальним - коефіцієнт 7 - 8 умов. од. на 1 людину за тижд.

5. Рівень ПУ юнаків залежить від обсягу, систематичності та спеціалізованості медичних оглядів. Найбільш високий темп приросту випадків захворювань серед них ( 21,8% випадків на рік) відзначається в містах з високою часткою юнаків не охоплених щорічними медичними оглядами та оздоровленням, а найбільш низький ( 3,9%) - при максимальному охопленні медоглядами лікарською бригадою (5-8 лікарів фахівців) і з застосуванням широкого спектру (5-6 засобів) інструментальних обстежень.

6. Рівень ПУ юнаків визначається інтенсивністю техногенного навантаження на міське середовище їх життєдіяльності. Найбільш висока захворюваність реєструється в містах з викидом шкідливих речовин в кількості понад 700 кг/люд на рік. В цих умовах відзначається зростання ураженості юнаків хворобами ендокринних залоз, цукровим діабетом, психічними розладами, хворобами ЛОР-органів, нирок, шкіри, шлунково-кишкового тракту, периферійної нервової системи, бронхіальною астмою. Хронічні ревматичні хвороби серця та гіпертонічна хвороба частіше зустрічаються в містах з величиною сумарного викиду шкідливих речовин в атмосферу більш 1000 кг/люд на рік.

7. Існує кореляційна залежність різноманітного ступеня значимості між рівнем ПУ юнаків і наявністю в повітряному середовищі ксенобіотиків в концентраціях, які перевищують ГДК. Найбільш сильними детермінантами патологічного процесу виступають двооксид азоту, завислі речовини (змішаний пил), аміак, оксид вуглецю, двооксид сірки.

Високі коефіцієнти детермінації в формуванні туберкульозу органів дихання властиві фенолу; бронхіальної астми - двооксиду азоту, пилу, марганцю, аміаку та формальдегіду; хвороб ЛОР-органів - оксиду вуглецю, аміаку, фтористому водню, пилу та формальдегіду; гіпертонічної хвороби - сірководню, оксиду вуглецю; хвороб органів травлення - двооксиду азоту, формальдегіду, фенолу, завислим речовинам, аміаку, марганцю та синильній кислоті.

8. Хімічні речовини, які знаходяться в поверхневому шарі грунту населених місць в концентрації, яка значно перевищує фонові значення, негативно впливають на стан здоровя підлітків допризовного віку. Існує тісна (середня та висока) кореляційна залежність між концентрацією в грунті ніобію, хрому, барію, марганцю, заліза, бору, міді, свинцю, іттрію, цинку та хворобами, що формують ПУ юнаків. Ступінь патологічної значимості цих елементів не рівнозначний і залежить від концентрації їх в грунті, біотоксичної активності та хімічних властивостей.

9. В промислово-міських зонах, забруднених хімічними речовинами в концентраціях, які перевищують ГДК, величина відносного ризику виникнення хвороб серед юнаків знаходиться в межах 1,5 - 6,9, а атрибутивного - від 0,3 до 340 вип./10000 юнаків. При цьому хвороби ендокринних залоз, психічні розлади, а також неврози, психопатії та затримки психічного розвитку серед юнаків мають найбільший коефіцієнт атрибутивного ризику.

10. Патологічна ураженість юнаків є пролонгованим показником, який результуюче відбиває багатофакторний вплив экзота ендогенних шкідливих компонентів. Рівень розповсюдженості більшості нозологічних форм хвороб, що формують ПУ, вірогідно апроксимується поліноміальною алгебраїчною функцією 2-го порядку.

До 2005 року серед юнацького населення прогнозується інтенсивний ріст (від 20% до 90%) хвороб ЛОР-органів, шкіри, серцево-судинної та систем травлення, а також хвороб позвязаних з порушенням імунітету та обміну речовин. Стабільні показники очікуються для захворювань психіки і нирок. Значно може знизитися розповсюдженість хвороб периферійної нервової системи.

11. Впровадження розроблених заходів профілактики в практичну діяльність лікувально-профілактичних установ дозволяє знизити потенційну небезпеку екологічних вражень підростаючої генерації, підвищити виявляемість хвороб при медичних оглядах, підвищити ефективність використання інструментальної діагностики, знизити кратність і тривалість рецидивів хронічних хвороб серед підлітків.

1. Агарков В.И., Доценко Т.М., Штерляев В.Н., Бутева Л.В., Северин Г.К., Пивнева Т.И., Коктышев И.В. Младенческая смертность от врожденных аномалий в условиях гигиенического неблагополучия // Гигиена и санитария. -1991. -№12. -С. 41-43.

2. Агарков В.И., Коктышев И.В., Грищенко С.В., Николаенко В.В., Бугашева Н.В., Агаркова Е.В., Коровина В.Л., Когутницкий В.В., Парахина О.Н., Степанова М.Г. Корреляционный анализ зависимости патологической пораженности подростков-юношей от загрязнения воздушной среды ксенобиотиками различной химической природы // Вестник гигиены и эпидемиологии. -1998. -Т.2, №1. -С.73-77.

3. Агарков В.И., Повышева О.А., Грищенко С.В., Коктышев И.В., Николаенко В.В., Парахина О.Н., Агаркова Е.В., Когутницкий В.В. Современные закономерности смертности населения, проживающего в условиях Донбасса // Архив клинической и экспериментальной медицины.

-1997. -Т.6, №1. -С. 109-112.

4. Агарков В.И., Нестеренко Т.Г., Коктышев И.В., Стычинская Н.А., Грищенко С.В. Современные закономерности онкологической заболеваемости населения в условиях Донбасса // Архив клинической и экспериментальной медицины. -1995. -Т.4, №1. -С. 104-106.

5. Данкович А.Н., Анисковец С.Д., Стычинская Н.А., Грищенко С.В. Комплексная методика прогнозирования индивидуального риска развития хронических неспецифических заболеваний у подростков // Сб. науч. тр. молодых ученых и специалистов, посвященный 65-летию ДОНГМУ.

-Донецк: ООО “Доминанта”. -1996. -С. 57-58.

6. Агарков В.И., Грищенко С.В., Коктышев И.В., Степанова М.Г., Когутницкий В.В., Николаенко В.В., Повышева О.А. Гигиеническая оценка загрязнения воздушного бассейна Донецкой области и его влияние на заболеваемость населения // Проблемы здравоохранения и пути его реформирования. -Донецк: ООО “Лебедь”. -1997. -С. 64-66.

7. Коктышев И.В., Николаенко В.В., Бугашева Н.В., Повышева О.А., Когутницкий В.В. Хронодинамические закономерности патологической пораженности подростков-мужчин Донецкой области // Актуальні проблеми охорони здоровя дітей шкільного віку і підлітків. -Харків.

-1997. -С. 29-30.

8. Агарков В.И., Стычинская Н.А., Коктышев И.В., Набиева Е.М., Лопатина М.А. Современные закономерности распространенности важнейших неинфекционных заболеваний среди подростков // Проблемы профилактической медицины (Часть II). -Донецк: ООО “Лебедь”. -1997.

-С. 1-3.

9. Коктышев И.В. Медицинский анализ социальных факторов риска для здоровья подростков в условиях Донбасса // Проблемы профилактической медицины (Часть II). -Донецк: ООО “Лебедь”. -1997. -С. 32-34.

10. Коктышев И.В., Грищенко С.В., Стычинская Н.А., Николаенко С.М. Социальные факторы риска и здоровье городских подростков // Проблемы здравоохранения и пути его реформирования. - Донецк: ООО “Лебедь”.-1997. -С. 25-27.

Размещено на .ru