Типи та клінічні форми патологічної мастурбації. Дослідження соматосексуального та психосексуального розвитку хворих із даною патологією і виявлення його порушення на різних етапах статевого дозрівання. Розробка системи психотерапевтичної корекції.
Аннотация к работе
Мастурбація, як вельми поширене явище в сексуальному житті людини, здавна привертає увагу лікарів та вчених. У певних працях виокремлюють умовно-фізіологічну та патологічну мастурбацію, але практично не дослідженими залишаються такі найважливі аспекти проблеми, як типи й клінічні форми патологічної мастурбації, їхня роль у порушенні сексуального здоровя подружньої пари, причинно-наслідкові звязки між мастурбацією і порушенням психічного здоровя та формуванням сексуальної дезадаптації. Через такі обставини психотерапевтична корекція патологічної мастурбації і зумовленої нею подружньої дезадаптації залишається мало розробленою сферою сексології та медичної психології, а існуючі методи психотерапії порушень сексуального здоровя не можуть бути використані без їх модифікації з урахуванням специфіки досліджуваної патології. Задачі дослідження: Виявити умовно-фізіологічну мастурбацію, типи та клінічні форми патологічної мастурбації й визначити їх діагностичні критерії. Вивчити відмінності особистості чоловіків із патологічною мастурбацією та встановити залежність її типів від типу розладу особистості у чоловіка.Під нашим спостереженням було 100 подружніх пар із сексуальною дезадаптацією, у яких чоловіки практикували мастурбацію та потерпали від сексуальної дисфункції (основна група), і 30 подружніх пар, у яких сексуальної дезадаптації не спостерігалось, незважаючи на те, що чоловіки також займалися мастурбацією (контрольна група). Вік початку мастурбації становив у чоловіків від 10 до 18 років, у жінок - від 14 до 18 років. Керівниками підрозділів були 34±5% чоловіків і 41±5% жінок, виконавцями відповідно 66±5 і 59±5%. Водночас у всіх чоловіків було діагностовано розлади особистості найчастіше (у 52±5%) ананкастного, рідше (у 28±4% випадків) - диссоціального, у решти - емоційно нестійкого (9±3%), шизоїдного (7±3%) і в поодиноких випадках (4±2%) - істеричного типу. Рівень подружньої адаптації та подружнього щастя був найвищим у хворих з емоційно нестійким і диссоціальним типами розладу особистості, тоді як у їхніх дружин він був найнижчим.У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та практичне розвязання проблеми патологічної мастурбації у чоловіків та зумовленої нею подружньої дезадаптації. Проблему по-новому розвязано з позицій системного підходу до вивчення причин, механізмів формування типів та клінічних форм патологічної мастурбації з метою розробки ефективної системи психотерапевтичної корекції. Феномен мастурбації виявляється у формі умовно-фізіологічної мастурбації за відсутності можливості регулярного статевого життя та патологічних типів мастурбації - обсесивно-компульсивної (85±4%) та персевераторно-обсесивної (15±4%). Патологічна мастурбація в більшості випадків має безумовно-ексцесивний характер. Патологічна мастурбація формується у хворих зі специфічними розладами особистості, найчастіше - з ананкастним (52±5%) та диссоціальним (28±4%), рідше - з емоційно нестійким, шизоїдним і в поодиноких випадках (4±2%) - істеричним.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
У дисертації наведено теоретичне обгрунтування та практичне розвязання проблеми патологічної мастурбації у чоловіків та зумовленої нею подружньої дезадаптації. Проблему по-новому розвязано з позицій системного підходу до вивчення причин, механізмів формування типів та клінічних форм патологічної мастурбації з метою розробки ефективної системи психотерапевтичної корекції.
Феномен мастурбації виявляється у формі умовно-фізіологічної мастурбації за відсутності можливості регулярного статевого життя та патологічних типів мастурбації - обсесивно-компульсивної (85±4%) та персевераторно-обсесивної (15±4%). Персевераторно-обсесивна мастурбація у чоловіків входить до структури сексуальних первесій у формі нарцисизму, ексгібіціонізму, вуайєризму, порнофілії, фетишизму. Патологічна мастурбація в більшості випадків має безумовно-ексцесивний характер.
У дружин хворих (46±6%) має місце умовно-фізіологічна замісна мастурбація помірного характеру.
Патологічна мастурбація формується у хворих зі специфічними розладами особистості, найчастіше - з ананкастним (52±5%) та диссоціальним (28±4%), рідше - з емоційно нестійким, шизоїдним і в поодиноких випадках (4±2%) - істеричним. Формуванню цих розладів сприяють переважно такі негативні чинники, як спадкова обтяженість та неправильне виховання, особливо емоційне відторгнення та бездоглядність.
Існує певна залежність вдоволеності своїми подружніми і сексуальними відносинами та внутрішньої картини хвороби у чоловіків від типу розладу особистості. Вдоволеність цими відносинами найвища у хворих з емоційно нестійким і диссоціальним типами розладу і найнижчі - за ананкастного його типу. За останнього переважає іпохондричний тип ставлення до хвороби, за диссоціального - апатичний, за емоційно нестійкого - меланхолічний, за шизоїдного - паранояльний, за істеричного - егоцентричний. Гармонійного (спокійно очікувального) ставлення до хвороби нема в жодного з чолвіків з патологічною мастурбацією.
У всіх чоловіків із патологічною мастурбацією відзначаються порушення статевого розвитку. Темп соматосексуального розвитку найчастіше уповільнений при істеричному та шизоїдному і прискорений при емоційно нестійкому та ананкастному розладах особистості. Ретардація психосексуального розвитку спостерігається здебільшого при ананкастному та істеричному, а передчасний розвиток - при емоційно нестійкому та диссоціальному розладах. У всіх хворих мають місце асинхронії статевого розвитку, у більшості з них (68±5%) сукупні, а при істеричному та шизоїдному розладах - складні.
Девіації психосексуального розвитку, окрім розладів статевої переваги, виявляються в порушенні статеворольової поведінки у 75±4% хворих, причому її трансформація є характерною для осіб з ананкастним, а гіперрольова поведінка - для хворих із диссоціальним та емоційно нестійким розладом особистості. Для осіб з істеричним розладом характерна статеворольовоа дискордантність - висока маскулінність на соціогенному та низька - на біогенному рівні, що свідчить про наявність внутрішньоособистісного конфлікту.
6. Існує залежність між типом і формою патологічної мастурбації та типом розладу особистості. При персевераторно-обсесивній мастурбації нарцисизм та фетишизм відзначається переважно у хворих з істеричним та шизоїдним розладом, у яких не трапляється порнофілія. Ексгібіціонізм має місце у разі шизоїдного та диссоціального розладу особистості, а вуайєризм - лише у разі ананкастного розладу, при якому відзначаються всі форми перверсій, окрім ексгібіціонізму.
Обсесивно-компульсивна мастурбація спостерігається найчастіше у разі ананкастного та диссоціального розладу особистості (відповідно 46±5 і 25±4%) і рідше (від 2±2 до 8±3%) - при інших його типах.
7. У всіх чоловіків із патологічною мастурбацією мають місце сексологічні прояви. До того ж для всіх хворих характерною є відсутність сексуального задоволення від гетеросексуальних контактів, тоді як інші прояви залежать від типу патологічної мастурбації.
При персевераторно-обсесивному типі в усіх випадках спостерігаються відсутність генітальних реакцій, оргазмічна дисфункція та перверсійна форма сексуальної дисфункції. При обсесивно-компульсивній мастурбації позначаються у 43±5% хворих - відсутність генітальних реакцій, у 35±5% - передчасна еякуляція, здебільшого у сполученні з гіпоерекцією, і у решти хворих (7±3%) - оргазмічна дисфункція. У чоловіків з даним типом паттологічної мастурбації діагностуються різні форми сексуальної дисфункції, найчастіше (37±5%) невроз очікування невдачі, рідше паторефлекторна форма дисфункції (23±4%), коїтофобія (14±4%), простатовезикулізм (11±3%).
8. Психотерапія патологічної мастурбації у чоловіків та зумовленої нею подружньої дезадаптації має являти собою систему коригувальних дій, що грунтується на принципах комплексності, диференційованості, етапності, послідовності і проводиться в трьох основних напрямах: корекція патологічної мастурбації; нівелювання психопатологічних проявів у хворих та невротичних реакцій у їхніх дружин; ліквідація подружньої дезадаптації.
Основними методами психотерапевтичної корекції є: у лікуванні патологічної мастурбації - раціональна, аверсійна психотерапія, навіювання наяву та емоційно-вольовий тренінг із самонавіюванням; у лікуванні розладу особистості - персоналістична психотерапія з тренінгом особистісного росту, групова психотерапія; для корекції порушень статеворольової поведінки - рольовий психосексуальний тренінг, бібліотерапія; для корекції порушеного спілкування - комунікаційний тренінг; для корекції сексуальної дезадаптації подружжя - сексуально-еротичний тренінг. У разі порушення сексуального здоровя у всіх формах має проводитися також інформаційна психотерапія з метою підвищення обізнаності подружжів у питаннях сексу.
Проведення розробленої системи психотерапії дає змогу здобути високий і сталий терапевтичний ефект, що дорівнює 90±3%.