Найпростіші - одноклітинні еукаріоти, близькі за будовою до клітин складно організованих тварин. Органи пересування одноклітинних організмів. Цисти дрібної, великої форми дизентерійного плазмодія в мікропрепаратах. Методи лікування кишкового амебіазу.
Аннотация к работе
Форма може бути грушоподібна (трихомонади, лямблії), яйцевидна (балантидій), веретеноподібна (тріпанасоми, лейшманії), вони можуть приймати саму химерну конфігурацію (амеби) . Клітини найпростіших, як у всіх еукаріот містять ядро (іноді кілька), цитоплазму, мембрану (оболонку), яка зазвичай ущільнюється і в результаті чого утворюється пелликула. Більшість найпростіших рухливого і пересування здійснюється за допомогою псевдоподій (амеби, малярійний плазмодії), джгутиків (лямблії, лейшманії), війок (балантидій). Так, зріла циста дизентерійної амеби має розмір 8-14 мкм, округлу форму і чотири ядра, цисти лямблій овальні і чотириядерні, в них видно аксостиль з джгутиками, у балантидія цисти великі 30-60 мкм, овальні з бобовидним ядром. Великі (тканинні) вегетативні форми дизентерійної амеби в нативному мазку, приготовленому з криваво-слизового стула хворих амебною дизентерією, виявляються серед поодиноко розкиданих еритроцитів, лейкоцитів, макрофагів, а також бактерій, нерідко грибів бластоцистів, які мають вигляд сильно заломлюючих світло утворень .
Список литературы
1. А.Р. Рейзис. Госпитальные инфекции в современной медицине.- СПБ.: Руди-Барс.- 1993.
2. Amoebiasis and its control. Report of a WHO Meeting. Bulletin of the World Health Organization 1985.
3. Cook G.C. Parasitic infections of the gastrointestinal tract: a worldwide clinical problem. Curr Opin Gastroenterol 1989.
4. Walsh J.A. Problems in recognition and diagnosis of amebiasis: estimation of the global magnitude ofmorbidity and mortality. Rev Infect Dis 1986.
5. Huston C.D., Petri W.A. Amebiasis: clinical implications of the recognition of Entamoeba dispar. Curr Infect Dis Rep 1999.