Стан ниркових процесів, клубочкової фільтрації та канальцевої реабсорбції у тварин після одноразового введення гентаміцину при індукованому водному діурезі. Корекція патогенетичних механізмів токсичної нефропатії у щурів шляхом введення предукталу.
Аннотация к работе
Визначити стан ниркових процесів: клубочкової фільтрації (КФ) та канальцевої реабсорбції у тварин через 2 год. після одноразового введення гентаміцину в дозі 20 мг/100 г маси тіла при індукованому водному діурезі. Встановити особливості функціонального стану нирок у щурів через 2; 12 та 24 год після одноразового введення гентаміцину в дозі 10 мг/100 г маси тіла за умов індукованого водного діурезу. Харків) вводили щурам внутрішньочеревинно з розрахунку 20 мг/100 г маси тіла, що відповідає токсичній дозі препарату (Martinez-Salgado Carlos et al., 2004) та дозі 10 мг/100 г маси тіла, яка викликає мінімальні зміни в нирках білих щурів і відповідає „терапевтичній” дозі гентаміцину (Mingeot-Leclerq M.et al., 1999; Martinez-Salgado Carlos et al., 2004), одноразово через 2; 12 і 24 год або протягом 7 днів один раз на добу в дозі 10 мг/100 г маси тіла. Необхідно відмітити, що у інтактних тварин завжди в невеликій кількості спостерігається протеїнурія, однак, у сечі тварин через 2 год. після одноразового введення гентаміцину в дозі 10 мг/100 г маси тіла достовірно (p<0,001) збільшувалась концентрація білка в сечі (в 4,7 рази) та його екскреція (в 4,25 рази) відносно контролю, а у тварин при введенні препарату в дозі 20 мг/100 г маси тіла відмічено ще більш різке вірогідне (p<0,01) підвищення концентрації білка у сечі (в 17 разів) та його екскреції (в 7 разів) в порівнянні з контрольною групою щурів, що дозволяє даний ефект вважати дозозалежним. Екскреція креатиніну збільшувалася незначно, але достовірно, у щурів при введенні гентаміцину в дозі 20 мг/100 г маси тіла, а при введенні препарату в дозі 10 мг/100 г маси тіла відзначено збільшення показника концентрації креатиніну на тлі зниження його екскреції.У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення наукової проблеми щодо патогенезу гентаміцинової нефропатії, досліджено загальні закономірності цих порушень і особливості морфологічного стану тканин нирок та обгрунтовано патогненетичне використання з нефропротекторною метою СН та предукталу. Встановлено, що одноразове введення щурам гентаміцину в дозі 10 мг/100г маси тіла призводить до низки порушень екскреторної та осморегулюючої функцій нирок, що проявляється зниженням КФ, діурезу, екскреції креатиніну та ОАР, розвитком протеїнурії, порушенням осмотичного розведення сечі. Нефротоксична дія гентаміцину в дозі 10 мг/100 г маси тіла у білих щурів зберігається протягом 24-х год після одноразового його введення, реалізується як на клубочковому, так і на канальцевому рівнях та має морфофункціональні ознаки олігоануричної стадії ГНН. Зі збільшенням дози гентаміцину з 10 до 20 мг/100 г маси тіла збільшується протеїнурія, тобто нефротоксичний ефект препарата вважати дозозалежним. Введення білим щурам СН в дозі 25 мг/100 г маси тіла один раз на добу одночасно з гентаміцином протягом 7 діб призводить до покращення екскреторної та осморегулюючої функцій нирок, що проявляється підвищенням показників діурезу, зниженням протеїнурії, нормалізацією КФ, реабсорбції ОАР, покращанням здатності нирок до осмотичного розведення сечі.
Вывод
нирковий гентаміцин патогенетичний нефропатія
У дисертації наведено теоретичне узагальнення та експериментальне вирішення наукової проблеми щодо патогенезу гентаміцинової нефропатії, досліджено загальні закономірності цих порушень і особливості морфологічного стану тканин нирок та обгрунтовано патогненетичне використання з нефропротекторною метою СН та предукталу.
1. Встановлено, що одноразове введення щурам гентаміцину в дозі 10 мг/100г маси тіла призводить до низки порушень екскреторної та осморегулюючої функцій нирок, що проявляється зниженням КФ, діурезу, екскреції креатиніну та ОАР, розвитком протеїнурії, порушенням осмотичного розведення сечі.
2. Нефротоксична дія гентаміцину в дозі 10 мг/100 г маси тіла у білих щурів зберігається протягом 24-х год після одноразового його введення, реалізується як на клубочковому, так і на канальцевому рівнях та має морфофункціональні ознаки олігоануричної стадії ГНН. Через 12 год після введення препарату спостерігається покращання морфофункціонального стану клубочків, проксимальних та дистальних звивистих канальців.
3. Зі збільшенням дози гентаміцину з 10 до 20 мг/100 г маси тіла збільшується протеїнурія, тобто нефротоксичний ефект препарата вважати дозозалежним. Виходячи з даних гістологічного дослідження тканини нирок, вважаємо, що це обумовлено пошкодженням проксимальних канальців та морфологічними ознаками пошкодження клубочків.
4. Порушення функції проксимального відділу нефрону під впливом гентаміцину є наслідком його пошкоджуючої дії на канальцеві клітини. Зниження швидкості КФ за цих умов відбувається за механізмом канальцево-клубочкового балансу та за рахунок прямої пошкоджуючої дії препарату на клубочки нирок, що підтверджується даними їх гістологічного дослідження.
5. Наслідком нефротоксичної дії гентаміцину є порушення екскреторної та осморегулюючої функцій нирок. Останнє обумовлено зменшенням осмотичного розведення сечі і, у цілому, виведенням води із організму щурів. Патогенез цього явища може бути обумовлений дією гентаміцину на епітелій дистальних відділів нефрону та їх пошкодженням зі збільшенням проникності до води, що має гістологічне підтвердження. Як наслідок, знижується здатність нирок до максимального осмотичного розведення сечі, а в організмі затримується частина введеної води.
6. Введення гентаміцину в дозі 10 мг/100 г маси тіла 1 раз на добу протягом семи днів викликає порушення функції проксимальних канальців та поглиблює морфофункціональні зміни у нефронах і поступове наростання ознак ГНН.
7. Введення білим щурам СН в дозі 25 мг/100 г маси тіла один раз на добу одночасно з гентаміцином протягом 7 діб призводить до покращення екскреторної та осморегулюючої функцій нирок, що проявляється підвищенням показників діурезу, зниженням протеїнурії, нормалізацією КФ, реабсорбції ОАР, покращанням здатності нирок до осмотичного розведення сечі. Предуктал при сумісному введенні з гентаміцином на протязі 7 діб у вигляді 5% розчину в дозі 0,5 мг/100 г маси тіла один раз на добу веде до покращання ниркових функцій.
8. Сумісна дія СН та предукталу в умовах пошкодження клітин нирок при гентаміциновій нефропатії має позитивний вплив на динаміку ниркових функцій за рахунок зменшення пошкодження проксимальних канальців, що виявляється у зниженні протеїнурії, нормалізації КФ із зменшенням азотемії. СН та предуктал значно покращують осморегулюючу функцію нирок, і, особливо, стан реабсорбції у проксимальних канальцях, що проявляється у підвищенні показників реабсорбції ОАР і води.
Список литературы
1. Вплив гентаміцину на функціональний стан нирок білих щурів / А.І. Гоженко, М.П. Владимирова, С.І. Доломатов, І.А. Кузьменко // Одеський медичний журнал. - 2005. - №3. - С.15-18.
2. Гоженко А.И., Владимирова М.П., Топор Е.А. Ренальные дисфункции у белых крыс после однократного введения гентамицина // Нефрология. - 2005. - Т.9, №4. - С.75-79.
3. Корекції гентаміцинової нефропатії шляхом введення бурштинової кислоти та предукталу у білих щурів / М.П. Владимирова, С.Г. Котюжинська, Т.В. Корнеєнко, І.С. Кругман // Актуальные проблемы транспортной медицины. - 2006. - №2. - С.40-43.
4. Гоженко А.І., Владимирова М.П., Кузьменко І.А.; Вплив бурштинової кислоти і предукталу на осморегулювальну функцію нирок у білих щурів при гентаміциновій нефропатії // Одеський медичний журнал. - 2006. - №4. - С.8-11.
5. Гоженко А.І., Владимирова М.П., Топор О.А. Вплив бурштинової кислоти на функцію нирок білих щурів при гентаміциновій нефропатії // Фізіологічний журнал. - 2006. - №5. - С. 41-46.
6. Владимирова М.П., Топор О.А., Савицький І.В. Вплив бурштинової кислоти на енергетичний обмін білих щурів при експериментальній сулемовій нефропатії // Клінічна та експериментальна патологія. - 2004. - Т.3, №2. - С.430-431. (Матеріали IV національного конгресу патофізіологів України з міжнародною участю. - Чернівці, 2004).