Клініко-ехографічні дослідження печінки та суміжних органів у дітей, які перехворіли на вірусний гепатит А. Значення показників змін біохімічного складу жовчі, імунних показників для діагностики удосконалення методів лікування ранніх біліарних розладів.
Аннотация к работе
До розвитку біліарної патології у дітей призводять наступні фактори: обтяжена спадковість (Харитонова Л.А., Дзенис И.Г., 1998), підлітковий вік (Бондаренко А.Л., 1998; Кононенко В.В., 1998; Пархоменко Л.К. с соавт., 1998; Яковлев А.А., Виноградова Е.Н., 1999), конституційні особливості (Николаева Н.Н. с соавт., 1997; Худояров А.М., 1997), жіноча стать (Куликов А.М., Шабанова Л.Ф., 1997; Желнова Т.И., Осадченко Е.Ю., 1998; Матейко Г.Б. із співавт., 1998), пізні діагностика та терапія (Андрейчин М.А., 1996; Рейзис А.Р. с соавт., 1997; Аршинов П.К., Петров В.М., 2000). Патологічні процеси в печінці при інфікуванні вірусом гепатиту А у дорослих і дітей принципово не відрізняються (Григорьев П.Я., Яковенко Э.П., 1998). Зростання частоти хронічної біліарної патології, особливо після перенесеного ВГ А у дітей (Пайков В.Л., Соколова Н.И., Муравьева Н.Н., 1998; Волосянко А.Б., Олексієва Н.С., Волосянко Ф.П.,1999), свідчить про те, що питання етіології, патогенезу, ранньої діагностики, терапії та профілактики цих захворювань потребують більш глибокого вивчення. Також встановлена роль цитокінів у формуванні та інтеграції фізіологічних і патологічних реакцій організму (Гебеш В.В., 1998,), вивчали їх значення в патології печінки взагалі та при вірусних гепатитах, зокрема (Журкин А.Т. с соавт., 1998), однак наукові дослідження про участь цитокінів у формуванні атипового перебігу ВГ А, як і біліарної патології в його наслідках, відсутні в літературі. Мета роботи - удосконалення методів лікування дітей, які перехворіли на вірусний гепатит А, шляхом вивчення патогенезу та даних клініко - ехографічного дослідження печінки та суміжних органів, змін біохімічного складу жовчі, імунних показників для діагностики та прогнозування ранніх біліарних розладів.Відповідно до цих класифікацій серед 150 хворих гострий, циклічний перебіг ВГ А мали 105 дітей, а 45 дітей - затяжний, ациклічний перебіг. У 105 (40%) дітей діагностували гострий ВГ А з циклічним перебігом (1 група), у 45 (17%) - затяжний ВГ А з ациклічним перебігом (11 група), у 48 (18%) дітей - біліарну патологію, яка розвилась після перенесеного 3-5 років тому ВГ А переважно із затяжним, ациклічним перебігом (111 група) й у 69 (25%) - біліарну патологію без ВГ А в анамнезі (1V група). У 1-ї групи легка форма хвороби визначена у 76 (72,4%) дітей, у тому числі типова жовтянична - у 56 (73,7%) і атипова безжовтянична - у 20 (26,3%) хворих; середня тяжкість - у 29 (27,6%) дітей; тяжких форм не було. Діти з 111-ї групи розподілялися наступним чином: легка форма ВГ А була у 3 (6,3%) дітей, середньої тяжкості - у 41 (85,4%) дитини та тяжка форма - у 4 (8,3%) дітей. Серед реконвалесцентів ВГ А у 54 (36%) дітей документовано наступні біліарні порушення: ізольовані, суто холестатичні зміни - у 7 (4,7%) дітей; комбіновані - запальні та холестатичні - у 23 (15,3%) дітей, холестатичні літогенні - у 8 (5,3%) дітей, запальні, холестатичні та літогенні зміни - у 16 (10,7%) дітей (таблиця 2).Обтяжена спадковість з біліарної та гастродуоденальної патології, підлітковий вік, вегетативна дисфункція, підвищена маса тіла, рецидивуючі болі в правому підреберї, збільшення розмірів печінки зі зміненим краєм є інформативними прогностичними критеріями розвитку біліарної патології як віддаленого ускладнення ВГ А у дітей; ВГ А супроводжується порушеннями біліарної системи, які мають особливості в залежності від характеру перебігу захворювання: серед реконвалесцентів ВГ А виявлено 54 (36%) дітей з біліарними розладами; ізольованими у 7 (4,7%) та поєднаними у 47 (31,3%). Для прогнозування виникнення біліарної патології у дітей доцільно використовувати ряд клініко-анамнестичних ознак - несприятливий преморбідний фон (71%), обтяжену спадковість з біліарних і гастродуоденальних захворювань (89%), диспептичні явища (42%), вегетативні порушення (30%), підвищену масу тіла (9%), болісність у правому підреберї (96%). Розроблені та апробовані диференційовані комплекси терапії ВГ А у 86,4% дітей усувають клініко-параклінічні ознаки біліарних порушень, а при використанні лише стандартної терапії позитивний ефект відзначався тільки у 11,8% дітей-реконвалесцентів затяжного ВГ А з ациклічним перебігом. Застосування ехоскопії, комплексного вивчення жовчі (бактеріологічного, цитологічного, біофізичного та біохімічного), імунологічних досліджень дозволило використовувати найбільш інформативні критерії для прогнозування біліарних порушень у наслідках вірусного гепатиту А у дітей (наявність больового абдомінального синдрому та сверблячки шкіри, розміри печінки, вміст і кінетика жовчного міхура, лужна фосфатаза, механізм кристалізації ліпідів, загальний холестерин і фосфоліпіди жовчі, холатохолестериновий коефіцієнт, літогенний індекс Метцгера, фагоцитарне число, рівень імуноглобулінів А жовчі). Для запобігання віддалених наслідків ВГ А у дітей рекомендовано схеми корекції біліарних порушень за участю режимно-дієтичних (з урахуванням анамнезу та спадковості) і медикаментозних заходів (ентеросорбенти протягом двох тижнів, пр