Визначення клінічних симптомів панкреатиту в собак та їх діагностичної інформативності. Встановлення ехографічних критеріїв діагностики. Аналіз одержаних даних за гострого та хронічного перебігу хвороби. Розробка ефективних схем лікування собак.
Аннотация к работе
Особливо це стосується показників метаболізму сполучної тканини - глікозаміногліканів, сіалових кислот, глікопротеїнів та амілазо-креатинінового кліренсу (АКК), діагностична інформативність яких за панкреатиту в собак зовсім не зясована. Мета дослідження - дослідити маловідомі ланки патогенезу панкреатиту в собак, удосконалити його діагностику за гострого і хронічного перебігу на основі клінічних, сонографічних та лабораторних методів; розробити ефективні схеми лікування хворих тварин. визначити діагностичну інформативність лабораторних показників сироватки крові та сечі за панкреатиту в собак, у тому числі а-амілази, амілазо-креатинінового кліренсу (АКК), сироваткових глікопротеїнів, сіалових кислот, хондроїтинсульфатів, середніх молекул, лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ) та показників копрограми; на основі аналізу одержаних даних визначити маловідомі ланки патогенезу панкреатиту в собак за гострого та хронічного перебігу; розробити ефективні схеми лікування собак, хворих на панкреатит.У дисертації на підставі комплексного аналізу клінічних симптомів, результатів ультразвукового дослідження підшлункової залози, гематологічних і копрологічних досліджень з урахуванням біохімічних показників метаболізму сполучної тканини - глікопротеїнів, сіалових кислот та хондроїтинсульфатів, активності ?-амілази в сироватці крові та сечі вивчено окремі питання патогенезу, розроблені й експериментально обґрунтовані методи діагностики панкреатиту в собак та ефективні схеми лікування хворих. Панкреатит у собак виникає внаслідок впливу патогенних факторів екзогенної (отруєння, неякісна годівля, травми, пухлини, ятрогенні, заворот шлунка, інфекційні хвороби) та ендогенної природи (генетичні фактори, запальні процеси гепатобіліарної системи, ожиріння, гіперліпідемія), що призводить до виникнення гострого, а з часом (у разі неякісного лікування, постійної дії патогенних факторів) - хронічного запалення, що проявляється порушенням мікроциркуляції, ішемією, запаленням та набряком залози, розвитком анемічного і цитолітичного синдромів, виникненням вогнищ некрозу та аутолізу паренхіми, ендогенної інтоксикації й утворенням осередків сполучної тканини (у разі хронізації процесу). Діагноз на панкреатит у собак за гострого перебігу необхідно ставити з урахуванням наступних симптомів: загальне пригнічення, біль при пальпації в ділянці епігастрію, блювання та зневоднення (виявляють у 100% тварин); анорексія (80%) або гіпорексія (20%), анемічність конюнктиви (89,2%), тахікардія (89,2%), гіпер-(29% ) або гіпотермія (20%), діарея (23,0%) або затримка дефекації (77%), підвищення температури тіла (29%), задишка (18%), брадикардія (11%). Діагностичними критеріями панкреатиту за гострого перебігу є збільшення розміру і набряк тканин залози, нерівність її контурів і запальна реакція поряд розташованих тканин (зміни виявляються у 100% хворих собак), підвищення ехогенності залози (у 25%). За хронічного перебігу панкреатиту діагностували підвищення ехогенності, нерівні контури та неоднорідність структури залози, що характерно для фіброзу (у 100% собак).
Вывод
1. У дисертації на підставі комплексного аналізу клінічних симптомів, результатів ультразвукового дослідження підшлункової залози, гематологічних і копрологічних досліджень з урахуванням біохімічних показників метаболізму сполучної тканини - глікопротеїнів, сіалових кислот та хондроїтинсульфатів, активності ?-амілази в сироватці крові та сечі вивчено окремі питання патогенезу, розроблені й експериментально обґрунтовані методи діагностики панкреатиту в собак та ефективні схеми лікування хворих. Встановлено патогенетичну роль тестів, що характеризують ступінь ендогенної інтоксикації за панкреатиту - середніх молекул та лейкоцитарного індексу інтоксикації (ЛІІ). Отримані результати є новими у ветеринарній гастроентерології.
2. Панкреатит у собак виникає внаслідок впливу патогенних факторів екзогенної (отруєння, неякісна годівля, травми, пухлини, ятрогенні, заворот шлунка, інфекційні хвороби) та ендогенної природи (генетичні фактори, запальні процеси гепатобіліарної системи, ожиріння, гіперліпідемія), що призводить до виникнення гострого, а з часом (у разі неякісного лікування, постійної дії патогенних факторів) ? хронічного запалення, що проявляється порушенням мікроциркуляції, ішемією, запаленням та набряком залози, розвитком анемічного і цитолітичного синдромів, виникненням вогнищ некрозу та аутолізу паренхіми, ендогенної інтоксикації й утворенням осередків сполучної тканини (у разі хронізації процесу).
3. Діагноз на панкреатит у собак за гострого перебігу необхідно ставити з урахуванням наступних симптомів: загальне пригнічення, біль при пальпації в ділянці епігастрію, блювання та зневоднення (виявляють у 100% тварин); анорексія (80%) або гіпорексія (20%), анемічність конюнктиви (89,2%), тахікардія (89,2%), гіпер- (29% ) або гіпотермія (20%), діарея (23,0%) або затримка дефекації (77%), підвищення температури тіла (29%), задишка (18%), брадикардія (11%). За хронічного перебігу панкреатиту діагностували загальне пригнічення, анемію, втрату маси тіла, іноді блювання, больовий синдром не виражений. Копрологічним дослідженням у хворих на панкреатит тварин виявляли стеато-, аміло-, креато- та лієнторею.
4. Підшлункова залоза у собак ультразвуковим дослідженням візуалізується лише за наявності патологічного процесу. Діагностичними критеріями панкреатиту за гострого перебігу є збільшення розміру і набряк тканин залози, нерівність її контурів і запальна реакція поряд розташованих тканин (зміни виявляються у 100% хворих собак), підвищення ехогенності залози (у 25%). За хронічного перебігу панкреатиту діагностували підвищення ехогенності, нерівні контури та неоднорідність структури залози, що характерно для фіброзу (у 100% собак). Розміри залози не змінені.
5. Гострий перебіг панкреатиту характеризується розвитком олігоцитемії (3,9-4,9 Т/л; р<0,001), олігохромемії (123-147 г/л; р<0,001), макроцитозу (94,7-101,5 мкм3; р<0,05) та збільшенням ШОЕ (11,0-33 мм/год.; р<0,001) у всіх хворих собак. У лейкограмі ? регенеративне зрушення ядра та збільшення в 1,8 рази лейкоцитарного індексу інтоксикації. За хронічного перебігу встановлено розвиток анемічного синдрому.
6. За гострого перебігу панкреатиту та загострення хронічного в собак встановлено підвищення рівня холестеролу до 7,3±0,40 ммоль/л (контроль 4,4±0,22), ?-ліпопротеїнів - 16,0±1,04 Од. (9,6±0,55), гаптоглобіну - 1,2±0,08 г/л (0,7±0,05), загального білірубіну - 12,0±0,38 мкмоль/л (5,2±0,34), сечовини ? 6,5±0,59 ммоль/л (4,8±0,21), ?- і ?-глобулінів - 21,4±1,07 і 21,1±1,72% та зменшення вмісту альбумінів до 39,6±1,93% (46,7±1,2%). За хронічного перебігу панкреатиту виявлено помірну ліпопротеїнемію та гіпербілірубінемію.
7. Важливими діагностичними показниками за гострого перебігу панкреатиту та загострення хронічного є збільшення активності ?-амілази в сироватці крові 100% собак до 400,0±41,2 г/(год?л) (у здорових - 100,0±4,9) і лужної фосфатази - 12,3±1,08 Од. Боданскі (4,6±0,41). За хронічного панкреатиту в стадії ремісії активність АСАТ та ?-амілази не збільшена, активність АЛАТ та лужної фосфатази зростає на 84,6 та 44,8%.
8. Інформативними діагностичними тестами за гострого перебігу панкреатиту та загострення хронічного є показники метаболізму сполучної тканини у сироватці крові собак: рівень глікопротеїнів зростав до 0,63±0,03 Од. (у здорових - 0,39±0,01), сіалових кислот - 2,50±0,11 ммоль/л (1,74±0,074), хондроїтинсульфатів - 0,300±0,02 г/л (0,150±0,01). Збільшення показників встановлено у 100% хворих. За хронічного перебігу панкреатиту вміст сіалових кислот був у межах норми, а хондроїтинсульфатів перевищував максимальний показник здорових собак у 100%, а у хворих з гострим перебігом - у 73,3%.
9. Активність ?-амілази в сечі зростає з 6,6±1,79 до 240,0±18,6 г/(год. х л), тому амілазо-креатиніновий кліренс (АКК) за панкреатиту збільшений (0,58±0,07% порівняно з 0,06±0,02% у клінічно здорових собак), що дає можливість застосовувати ці тести в діагностиці панкреатиту. Показник середніх молекул у сироватці крові клінічно здорових собак коливається в межах 0,181-0,329 Од. (0,255±0,014), за панкреатиту - 0,358-0,454 Од. (0,406±0,009).
10. Застосування для лікування хворих на панкреатит собак засобів, які, на фоні дієтотерапії, коригують водно-електролітний баланс (розчин Рінгера-Локка), інгібіторів ферментів підшлункової залози (спазмобрю, апрокал), протиішемічних (пентоксифілін), мембраностабілізувальних та вітамінних (тіопротектин, гепавікел, аміносол), протиблювотних (метоклопрамід), ферментозамінних (омез) та протимікробних (цефалексин) є ефективним за гострого та загостренні хронічного перебігу хвороби (одужало 87,7% собак). Ферментозамінні та вітамінні препарати (аміносол, омез, креон 10000) застосовують за хронічного перебігу панкреатиту.
11. Після проведеного курсу лікування у собак зменшується рівень ліпідемії, білірубінемії, активність ?-амілази в сироватці крові у 3,6 рази, АЛАТ ? 2,4, АСАТ ? 2,2, лужної фосфатази ? у 2,5 рази, ступінь запального процесу в сполучній тканині підшлункової залози (глікопротеїнів ? на 40,6%, сіалових кислот ? 35,0%). У сечі собак активність ?-амілази зменшується у 39,8 рази, що зумовлює зниження амілазо-креатинінового кліренсу з 0,50±0,046 до 0,052±0,008%. За хронічного перебігу панкреатиту в собак після лікування зменшується активність АЛАТ на 66% та вміст хондроїтинсульфатів - 31%.
Практичні рекомендації
1. Під час проведення ультразвукового дослідження підшлункової залози за панкреатиту в собак визначають наступні ознаки: підвищення ехогенності, збільшення розміру і набряк тканини підшлункової залози, нерівність контурів та запальну реакцію поряд розташованих тканин.
2. Окрім клінічного дослідження, для діагностики панкреатиту необхідно визначати активність ?-амілази і креатиніну в сироватці крові та сечі, за одержаними результатами розраховувати амілазо-креатиніновий кліренс (у здорових ? 0,02?0,14%, за панкреатиту ? 0,30?0,86%), вміст у сироватці крові хондроїтинсульфатів (0,114-0,187 г/л), глікопротеїнів (0,35-0,43 Од.) та сіалових кислот (1,47-2,01ммоль/л); у хворих на панкреатит з гострим перебігом їх ліміти, відповідно, 0,225-0,375 г/л; 0,52-0,74 Од. і 2,11-2,89 ммоль/л.
3. Комплекс терапевтичних заходів за гострого панкреатиту в собак повинен включати: розчин Рінгера-Локка - 20-40 мл/кг 3 рази на добу - 5 діб; спазмобрю - по 0,1 мл/кг підшкірно 2 рази на добу - 7 діб; апрокал - 5000 МО внутрішньовенно струминно 2 рази на добу - 3 доби; пентоксифілін - 8 мг/кг внутрішньовенно крапельно, повільно, 1 раз на добу - 5 діб; метоклопрамід - 0,1 мл/кг внутрішньовенно 2 рази на добу; тіопротектин - 0,1 мл/кг внутрішньовенно 2 рази на добу, гепавікел - 1 мл на 10 кг підшкірно 1 раз на добу, аміносол - по 3 мл на 10 кг перорально з водою у співвідношенні 1:1 - 2 рази на добу з 7-го дня від початку лікування - 14 діб; омез - 20 мг внутрішньовенно на фізіологічному розчині 1 раз на добу - 5 діб, потім по 1 капсулі перорально 1 раз на добу - 10 діб; креон 10000 - по 1 капсулі 3 рази на добу з 7-го дня від початку лікування - 14 діб; цефалексин - 1 мл на 15 кг маси тіла підшкірно 1 раз на добу, голодна дієта протягом 3-х діб, далі - відварені рис з мясом курятиною або яловичиною, або консерви Recovery фірми Royal Canin згідно з відповідним дозуванням. Комплекс терапевтичних заходів за хронічного перебігу панкреатиту включає: дієтотерапію (відварені рис з мясом курятиною або яловичиною) або консерви Recovery фірми Royal Canin, вітамінотерапію, ферментозамінні засоби (аміносол, омез, креон 10000). Тривалість лікування призначається лікарем індивідуально, але його необхідно проводити постійно між періодами загострення.
Список литературы
1. Інформативність сонографічного дослідження у діагностиці захворювань підшлункової залози собак / О.П. Тимошенко, Ю.М. Бусел, А.М. Закревський, Н.О. Камаєва // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2007. - Вип. 44. - С. 159-162 (Дисертант провів аналіз результатів, підготував статтю до друку).
2. Бусел Ю.М. Лікування панкреатиту в собак / Ю.М. Бусел // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2008. - Вип. 56. - С. 29-31.
3. Бусел Ю.М. Рівень середніх молекул крові як показник ендогенної інтоксикації за панкреатиту в собак / Ю.М. Бусел, Д.В. Морозенко, Н.О. Камаєва // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2009. ? №4. - С. 167?168 (Дисертант виконав біохімічні дослідження, розрахунки, підготував статтю до друку).
4. Тимошенко О.П. Ефективність комплексної діагностики панкреатиту в собак, підтверджена морфологічними дослідженнями / О.П. Тимошенко, Ю.М. Бусел // Вісник Полтав. держ. аграр. акад. - Полтава, 2009. - №1. - С. 87-93 (Дисертант проаналізував результати гістологічних досліджень, підготував статтю до друку).
5. Стандартные интервалы биохимических показателей в сыворотке крови здоровых собак / Ю.Н. Бусел, О.П. Тимошенко, Д.В. Кибкало, Т.И. Гулида // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад. - Харків: РВВ ХДЗВА, 2008. - Вип. 16 (41), ч. 2. ? Т. 3 "Ветеринарні науки". - С. 238-243 (Дисертант провів обстеження тварин, визначення показників, розрахунки і підготував статтю до друку).
6. Показники копрограми у клінічно здорових собак залежно від типу раціону / Ю.М. Бусел, О.П. Тимошенко, Д.В. Кібкало, Н.О. Камаєва // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2006. - Вип. 40. - С. 25-29 (Дисертант дослідив копрограми, проаналізував результати і підготував статтю до друку).
7. Результати копрологічних досліджень собак, хворих на хронічний гастроентерит / Ю.М. Бусел, О.П. Тимошенко, Д.В. Кібкало, Н.О. Камаєва // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Біла Церква, 2006. - Вип. 40. - С. 30-34 (Дисертант дослідив копрограми, проаналізував результати і підготував статтю до друку).
8. Бусел Ю.М. Використання методів сухої хімії у діагностиці захворювань шлунково-кишкового тракту у собак / Ю.М. Бусел // Проблеми зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць Харків. держ. зоовет. акад. - Харків: РВВ ХДЗВА, 2007. - Випуск 14(39), ч. 2. ? Т. 1 "Ветеринарні науки". - С. 149-151.