Патогенетичне обґрунтування застосування озонотерапії в комплексному лікуванні хронічного рецидивуючого афтозного стоматитуу дітей з алергічними захворюваннями - Диссертация
Вивчення в експерименті морфологічних змін слизової оболонки порожнини рота при хронічному рецидивуючому афтозному стоматиті на експериментальній моделі алергії. Аналіз методів етіотропної терапії стоматиту із використанням озону та мукозального гелю.
Аннотация к работе
.4 Клінічні методи дослідження 2.5 Лабораторні методи дослідження3.1 Ретроспективно-статистичний аналіз даних з історій хвороб дітей з алергічними захворюваннями4.1 Морфофункціональний стан тканин СОПР тварин контрольної групи5.2 Динаміка біохімічних показників ротової рідини дітей з ХРАС після застосування розроблених методів лікування 5.2.1 Стан функціональної активності антиоксидантної системи порожнини рота в динаміціХронічний рецидивуючий афтозний стоматит залишається одним з найбільш поширених уражень слизової оболонки порожнини рота. У світовій літературі багато повідомлень присвячено етіологічній ролі мікрофлори порожнини рота і травного тракту в розвитку цього захворювання. Разом з тим, клінічні та експериментальні дані свідчать про те, що рецидивуючи афти порожнини рота виникають на тлі дисфункції і патології органів травного тракту, імунної системи та інших супутніх захворювань. Таким чином, досягнення останніх років вказують на той факт, що ХРАС не виникає як суто місцеве захворювання слизової оболонки порожнини рота, а є проявом загальної патології організму дитини [39-45]. Оскільки на слизовій оболонці порожнини рота і в кишечнику є бактеріальна флора, антитіла, які там виробляються, можуть помилково атакувати епітеліальні клітини слизової оболонки рота у звязку зі схожістю антигенної структури [47].Комплексний підхід передбачає участь лікарів різного профілю - стоматолога, терапевта, оториноларинголога, гастроентеролога, ендокринолога, невролога, імунолога-алерголога. Виходячи з рекомендацій ряду авторів [77-85] в комплекс лікувальних заходів слід включати терапію виявленої органної патології (частіше захворювання травної системи), регуляцію імунокомпетентних систем організму, специфічну і неспецифічну гіпосенсибілізацію, санацію вогнищ інфекції в порожнині рота, JIOP-органах і місцеву терапію. Лікування ХРАС направлено на продовження ремісій та попередження рецидивів, а також передбачає медикаментозний вплив власне на афти [86]. Важливим заходом, що забезпечує грамотне лікування, є клініко-імунологічне обстеження хворого з метою виявлення, а потім і лікування супутніх патологій, перш за все захворювань шлунково-кишкового тракту, печінки, фокальної інфекції, алергії, Т-клітинного дефіциту. Для підвищення неспецифічної реактивності в комплексі з іншими препаратами рекомендовано застосування пірогеналу, продигіозану й лізоциму [95].При цьому, на відміну від багатьох антисептиків, озон не робить руйнуючої та дратівної дії на тканини, так як клітини багатоклітинного організму мають антиоксидантну систему захисту [170-172]. Серед причин бактерицидного ефекту озону найчастіше згадують порушення цілісності оболонок бактеріальних клітин, що викликається окисленням фосфоліпідів і ліпопротеїдів. Вірицидну дію озону повязують з пошкодженням поліпептидних ланцюгів оболонки, що може призводити до порушення здатності вірусів прикріплюватися до клітин-мішеней і розщеплення однієї нитки РНК на дві частини, підриваючи фундамент реакції розмноження [176]. На думку Gomez та Moraleda [180], метаболіти озону, будучи здатними стимулювати аеробний гліколіз в клітинах, завдяки активації ферментів збільшувати доступну енергію АТФ, можуть бути тригерами наступних процесів: ревіталізації з функціональним відновленням пошкоджених, але все ще живих клітин і нейропластики - прийняття на себе, принаймні частково, функцій загиблих клітин сусідніми здоровими клітинами і активації останніх. Озон не робить руйнуючої дії на тканини і клітини, він відновлює або збільшує нормальне клітинне окислювання, яке було знижено хворобливим станом.Різноманіття причин виникнення, механізмів розвитку та клінічних проявів нерідко викликає певні труднощі в діагностиці та лікуванні у лікаря-стоматолога будь-якого фаху, особливо молодих фахівців. Ці ураження характеризуються різноманіттям і варіабельністю етіопатогенетичних механізмів і клінічних проявів, супроводжуються вираженим больовим синдромом, наполегливими і частими рецидивами, загостреннями, в ряді випадків втратою працездатності і відповідно відображаються на рівні життя пацієнтів, викликаючи різке зниження її якості [201]. Можливість вторинного інфікування, повязаного з особливостями мікробного пейзажу різних ділянок СОПР, швидке прогресування патологічного процесу на підлеглі тканини з переходом поверхневих уражень в глибші, з утворенням грубих рубцевих змін в результаті виразок, рання малигнізація елементів, наявність обтяженого соматичного статусу, що ще більше сприяє погіршенню загального стану пацієнтів, - вимагають від фахівця прийняття швидких і кваліфікованих заходів щодо своєчасної діагностики з подальшою раціональною та ефективною терапією. Експериментальне дослідження проведено на 48 експериментальних тваринах (кролі-самці голландської породи у віці 3 місяців), яким шляхом сенсибілізації викликався розвиток ерозивно-виразкових уражень ротової порожнини по типу афтозних уражень при ХРАС. Тварини виводилися з експерименту відповідно до міжнародних біоетичних стандартів провед
План
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО МЕХАНІЗМИ ПОРУШЕННЯ В СЛИЗОВІЙ ОБОЛОНЦІ ПОРОЖНИНИ РОТА У ДІТЕЙ З ХРАС ТА ЗАСОБИ ЙОГОЛІКУВАННЯ (огляд літератури)
1.1 Сучасні уявлення про частоту проявів та етіопатогенетичні особливості розвитку хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту у дітей
1.2 Сучасні методи та засоби лікування хронічного рецидивуючого афтозного стоматиту
1.3 Механізм впливу озону на тканини порожнини рота і застосування його в стоматології