Клініко-експериментальне обґрунтування сорбційної і детоксикаційної терапії при гнійно-запальних процесах у свиней. Розробка сорбційно-антибактеріального препарату "Песил" і детоксикаційного засобу вірутрициду для лікування та профілактики інфекції.
Аннотация к работе
У патогенезі запальної реакції у тварин вивчені її видові клініко-морфологічні особливості, деякі аспекти імунологічної реактивності у тварин із травмами, стан гемостазу, фібринолізу і калікреїн-кінінової системи, проте поза увагою залишається патогенетична роль ендотоксикозу в розвитку хірургічної інфекції та перебігу ранового процесу у тварин. Для досягнення мети необхідно було вирішити наступні завдання: 1) вивчити рівень ендотоксикозу та його патогенетичне значення у свиней із гнійними ранами; 2) вивчити стан детоксикаційних систем організму у свиней із ранами, ускладненими хірургічною інфекцією; 3) створити комплексний сорбційно-антибактеріальний препарат “Песил” на основі кремнієорганічного сорбенту поліметилсилоксану; 4) дослідити фізико-хімічні властивості препарату “Песил”; 5) провести доклінічне дослідження песилу на лабораторних тваринах; 6) провести клінічні, мікробіологічні і гістологічні дослідження при загоєнні гнійних ран під впливом песилу; 7) провести патогенетичне обґрунтування лікувального ефекту препарату “Песил” при гнійних ранах у свиней; 8) розробити метод ультразвукової діагностики (УЗД) для контролю за перебігом ранового процесу та ранньої діагностики післяопераційних ускладнень у свиней; 9) провести клініко-експериментальне обґрунтування профілактичної дії препарату “Песил” і комбінації вірутрицид-трициліну щодо післяопераційних ускладнень у свиней; 10) розробити технічні умови на виробництво песилу; 11) розробити настанову щодо застосування препарату песил у ветеринарній медицині. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у ветеринарній хірургії теоретично і клініко-експериментально вивчено патогенетичну роль ендотоксикозу, детоксикаційних і антиоксидантної систем організму в розвитку хірургічної інфекції та перебігу ранового процесу у свиней, на основі чого обґрунтована необхідність використання методів місцевої і загальної детоксикаційної терапії у цього виду тварин при хірургічній патології застосуванням новоствореного комплексного препарату “Песил” на основі кремнієорганічного сорбенту поліметилсилоксану і комбінованого використання вірутрициду з порошком трициліну. Виявлено залежність ступеня активації зазначених залишків ліпідів від рівня середньомолекулярних пептидів у крові, характеру перебігу ранового процесу і методів лікування ран; Зокрема, на цьому етапі був створений сорбційно-антибактеріальний препарат “Песил”, розроблені схеми його профілактичного і лікувального застосування при різних нозологічних формах хірургічної інфекції у свиней із вивченням його впливу на детоксикаційні системи організму, а також вивчено детоксикаційні властивості препарату “Вірутрицид”.У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо патогенетичної ролі детоксикаційних систем організму в розвитку ранової інфекції у свиней, на підставі чого принципово по-новому розвязано проблему лікування і профілактики хірургічної інфекції. Наростаюча протеолітична реакція та розпад у звязку з цим плазмових і тканинних білків у свиней із гнійними ранами призводять до збільшення в крові як загальної кількості токсичних олігопептидів середньої молекулярної маси (МСМ), так і їх пулів - МСМ280 та МСМ254. Використання ехографії є обєктивним, швидким та інформативним методом інструментального контролю перебігу ранового процесу, що дозволяє візуалізувати поширення зони запалення в ранах, діагностувати на ранніх стадіях наявність карманів і мікроабсцесів у навколорановій зоні та обирати раціональну тактику лікування. Аплікації песилу в рани принципово змінюють картину запально-репаративного процесу у свиней: сприяють зменшенню інтенсивності запальної реакції та зони інфільтрату і, відповідно, тканинного набряку та зяяння ран, більш ранньому та повному їх очищенню від девіталізованих тканин, що дозволяє накладати ранні вторинні шви, скорочуючи термін загоєння гнійних ран у середньому в 1,6 рази. Рівень у плазмі крові свиней адгезивного білка фібронектину знаходиться у прямій залежності від перебігу ранового процесу: при його ускладненні має місце гіпофібронектинемія (72,8±2,34 нг/мл, при нормі 104,8±7,1 нг/мл) і, навпаки, при зменшенні інтенсивності запальної реакції, усуненні гнійного запалення і, відповідно, ендотоксикозу його рівень підвищується (110,6±4,91 нг/мл).
Вывод
1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання щодо патогенетичної ролі детоксикаційних систем організму в розвитку ранової інфекції у свиней, на підставі чого принципово по-новому розвязано проблему лікування і профілактики хірургічної інфекції. Встановлено, що травма тканин, наростаюча мікробна агресія, катаболічний характер обміну речовин в організмі зумовлюють зниження імунологічної реактивності, підвищення функціонального навантаження на детоксикаційні системи й розвиток компенсованого ендотоксикозу. На основі кремнієорганічного сорбенту поліметилсилоксану створено сорбційно-антибактеріальний препарат “Песил”, розроблені методика його використання з лікувально-профілактичною метою та технічні умови (ТУ У 46.15.544-2000) на виробництво в Україні. Застосування песилу у травмованих свиней дозволяє суттєво знизити рівень ендотоксикозу і таким чином ефективно профілактувати розвиток хірургічної інфекції та скоротити термін лікування в середньому в 1,6 рази.
2. Ранова інфекція у свиней супроводжується порушенням білкового обміну з явищами гіпопротеїнемії. При цьому відбувається зниження рівня загального білка, преальбуміну і альбуміну, IGG, IGA та білків S-фракції з одночасним збільшенням церулоплазміну і гаптоглобіну (білки гострої фази) при відносній стабільності транспортного білка феритину. Поряд з цим у сироватці крові підвищується активність трансаміназ печінки і рівень продуктів азотистого обміну - креатиніну і сечовини, що вказує на істотне збільшення явищ катаболізму і накопичення в організмі свиней токсичних метаболітів.
3. Наростаюча протеолітична реакція та розпад у звязку з цим плазмових і тканинних білків у свиней із гнійними ранами призводять до збільшення в крові як загальної кількості токсичних олігопептидів середньої молекулярної маси (МСМ), так і їх пулів - МСМ280 та МСМ254. Порушується співвідношення між антиоксидантними ферментами: активність супероксиддисмутази підвищується, а каталази - зменшується, однак рівень малонового діальдегіду залишається стабільним. Усе це є свідченням наростаючого компенсованого ендотоксикозу, що спонукає до застосування засобів детоксикаційної терапії.
4. Використання ехографії є обєктивним, швидким та інформативним методом інструментального контролю перебігу ранового процесу, що дозволяє візуалізувати поширення зони запалення в ранах, діагностувати на ранніх стадіях наявність карманів і мікроабсцесів у навколорановій зоні та обирати раціональну тактику лікування. При цьому ехосонографічно поширення запального інфільтрату мяких тканин виявляється на екрані монітора у вигляді ділянок з підвищеною ехогенністю, розмитими контурами, а явища абсцедування - достатньо окресленими і гетерогенними, з гіпо- чи неехогенними ділянками.
5. Сорбційно-антибактеріальний препарат “Песил” являє собою композицію іммобілізованого на поліметилсилоксані (98,0%) антисептика етонію (2,0%). Він не має токсичних і пірогенних властивостей, не впливає на показники системи гемокоагуляції, білкову картину крові та азотистий обмін; після десорбції частково залишається в місці уведення, інкапсулюється, не спричиняючи запальної реакції тканин.
6. При застосуванні песилу істотно підвищується чутливість ранової мікрофлори до антибіотиків, кількість мікробних клітин в 1 мл ексудату після дворазової його аплікації зменшується нижче критичного рівня - 104.
7. Аплікації песилу в рани принципово змінюють картину запально-репаративного процесу у свиней: сприяють зменшенню інтенсивності запальної реакції та зони інфільтрату і, відповідно, тканинного набряку та зяяння ран, більш ранньому та повному їх очищенню від девіталізованих тканин, що дозволяє накладати ранні вторинні шви, скорочуючи термін загоєння гнійних ран у середньому в 1,6 рази.
8. При вульнеросорбції відбувається вірогідне зниження рівня в крові перекисного окиснення ліпідів і загальної кількості середньомолекулярних пептидів, що свідчить про істотне послаблення ендотоксемії. При цьому протягом усього періоду репаративних процесів підвищеним є рівень середньомолекулярних пептидів, що зявляються при протеолізі і представлені ароматичними амінокислотами (МСМ280). Кількість середньомолекулярних пептидів МСМ254, до складу яких входять неароматичні амінокислоти, у фазі дегідратації динамічно знижується, що відображає посилення процесів імуногенезу.
9. Рівень у плазмі крові свиней адгезивного білка фібронектину знаходиться у прямій залежності від перебігу ранового процесу: при його ускладненні має місце гіпофібронектинемія (72,8±2,34 нг/мл, при нормі 104,8±7,1 нг/мл) і, навпаки, при зменшенні інтенсивності запальної реакції, усуненні гнійного запалення і, відповідно, ендотоксикозу його рівень підвищується (110,6±4,91 нг/мл).
10. Стан антиоксидантної системи свиней знаходиться у прямій залежності від складності перебігу ранового процесу і, відповідно, ступеня ендотоксикозу в організмі, що підтверджується зростанням під дією вульнеросорбції в сироватці крові активності каталази та нормалізацією супероксиддисмутази.
11. В антиоксидантному захисті та забезпеченні репаративної функції у свиней істотну роль відіграють Fe і Zn. В умовах інфекційно-запального процесу вміст у сироватці крові заліза та цинку істотно знижується. Посилення репаративних процесів у рані супроводжується збільшенням у сироватці крові кількості заліза і нормалізацією цинку, що при застосуванні песилу має більш динамічний характер.
12. Фракційний склад ліпідів плазми крові свиней представлений тригліцеридами - холестеролом, залишками пальмітинової та олеїнової кислот, стеаринової та олеїнової, і двома залишками пальмітинових кислот. Внаслідок гнійно-некротичного процесу вони збільшуються удвічі, що вказує на їх гідролітичну деструкцію в клітинних біомембранах. Під впливом вульнеросорбції відбувається більш швидка нормалізація фракційного складу ліпідів. Причому, протягом усього періоду дослідження у мас-спектрі плазми крові тварин, незалежно від методу лікування, переважають тригліцериди, до складу яких одночасно входять залишки пальмітинової та олеїнової кислот.
13. При лікуванні гнійних і операційних ран у свиней період активації репаративних процесів супроводжується альбумінемією, яка при застосуванні песилу й вірутрициду менш виражена, порівняно із традиційним методом лікування, що повязано з меншим рівнем ендотоксикозу. Крім того, детоксикаційна та антиоксидантна терапія забезпечує протизапальний ефект, який виражається динамічним зменшенням умісту в крові гострофазних білків - церулоплазміну і трансферину. Водночас при використанні гідрофобної мазі виникає гіпертрансферинемія, яка нормалізується лише із завершенням репаративних процесів.
14. Динаміка продукування імуноглобулінів G і А істотно залежить від рівня ендотоксикозу в організмі, а саме: зменшується у фазі гідратації і підвищується в період інтенсивного перебігу процесів регенерації, що свідчить про посилення функціональної активності В-системи імунітету на завершальному етапі ранового процесу.
15. При рановому процесі у свиней спостерігається порушення функціонального стану нирок, що підтверджується стійким збільшенням у крові рівня продуктів метаболізму - креатиніну і сечовини, які можуть поглиблювати ендотоксикоз. Однак застосування вірутрициду і песилу, порівняно з традиційним лікуванням, сприяє їх зменшенню в сироватці крові.
16. Аплікація в операційні рани свиней з профілактичною метою песилу в дозі 0,4 г сприяє обмеженню деструктивно-запальних процесів у травмованих тканинах і прискорює їх загоєння (у середньому в 1,6 рази) завдяки місцевій дегідратації і детоксикації травмованих тканин та сорбції факторів патогенності бактерій, токсичних речовин і метаболітів запальної реакції. При комплексному застосуванні вірутрициду (4 мг/кг) і трициліну загоєння операційних ран також прискорюється (у середньому в 1,4 рази), що є наслідком підвищення під впливом вірутрициду активності антиоксидантної системи та факторів імунного захисту організму свиней.
Рекомендації виробництву
1. Отримані результати патогенетичного обґрунтування засобів детоксикуючої терапії і профілактики ранової інфекції у свиней необхідно використовувати у науково-дослідній, практичній та навчальній роботі при вивченні різних нозологічних форм хірургічної патології як у свиней, так і в інших видів тварин.
2. На підставі лабораторних, клінічних і виробничих досліджень нами розроблено технічні умови (ТУ У 46.15.544-2000) на виробництво препарату “Песил”, а також затверджено настанову щодо його застосування в практиці ветеринарної медицини.
3. З лікувальною метою після хірургічної обробки гнійної рани препарат “Песил” доцільно застосовувати в дозі 0,1-0,4 г не менше 2-х разів з інтервалом 24 год, після чого слід закрити рану кількома провізорними швами. Це дає можливість підготувати останню до накладання ранніх вторинних швів.
4. З метою профілактики хірургічної інфекції у свиней після операції препарат “Песил” необхідно застосовувати одноразово місцево в дозі 0,2-0,5 г, або ж внутрішньомязово - вірутрицид (4 мг/кг).
5. У практиці ветеринарної хірургії для обєктивної оцінки перебігу ранового процесу доцільно використовувати інструментальні та лабораторні тести, які мають діагностично-прогностичне значення, оскільки вони дозволяють визначати поширення зони запального інфільтрату в мяких тканинах (за допомогою УЗД), загальну кількість молекул середньої маси у крові, кількість фібронектину та гострофазних білків - церулоплазміну і гаптоглобіну, а також ферменту супероксиддисмутази.
6. Результати досліджень увійшли в підручники “Загальна ветеринарна хірургія” (м.Біла Церква, 1999.- С.42, 83, 107, 226) і “Довідник з ветеринарної хірургії” (м.Біла Церква, 2001.- С.54, 57-58, 62, 88).
3. Рубленко М.В., Ільніцький М.Г., Козій В.І. Методи асептики і антисептики в практиці лікаря ветеринарної медицини: Метод. рекомендації. - Біла Церква, 1996. - 38 с.
4. Рекомендації щодо використання ентеросгелю та комплексних препаратів на його основі в практиці ветеринарної медицини / Іздепський В.Й., Ільніцький М.Г., Рубленко М.В., Шевченко Ю.М., Краєвський А.Й., Яшина Н.І. - Біла Церква, 1997. - 13с.
5. Ільніцький М.Г. Сучасний метод лікування і профілактики ранової інфекції у свиней // Вет. медицина України.- 1997. - № 5. - С.30.
6. Ільніцький М.Г. Оцінка перебігу ранового процесу у свиней шляхом визначення фібронектину // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.- Вип.3, ч.1. - Біла Церква, 1997. - С.61-63.
7. Іздепський В.Й., Ільніцький М.Г., Рубленко М.В. Сорбційна терапія при хірургічній інфекції у тварин // Вет. медицина України.- 1997. - № 7. - С.40-41.
8. Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Структура хірургічної патології у свиней // Тваринництво України. - 1998. - № 3. - С.18.
9. Ільніцький М.Г. Можливості застосування сорбційної терапії у ветеринарній медицині // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту.- Вип.4, ч.1. - Біла Церква, 1998. - С.41-44.
10. Ільніцький М.Г. Обгрунтування використання сорбційних препаратів при лікуванні ран у тварин // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.4, ч.1. - Біла Церква, 1998. - С.44-46.
11. Патогенетичні основи та сучасні методи лікування запальних процесів у тварин / В.М.Власенко, В.Й.Іздепський, М.В.Рубленко, М.Г.Ільніцький // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.5, ч.2. - Біла Церква, 1998. - С.136-140.
12. Ільніцький М.Г. Доклінічне вивчення загальнотоксичної дії комплексного сорбційного препарату “Песил” // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.5, ч.2. - Біла Церква, 1998. - С.169-171.
13. Ільніцький М.Г. Використання сорбційно-антибактеріального препарату “Песил” для лікування гнійних ран // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.5, ч.2. - Біла Церква, 1998. - С.171-173.
14. Ильницкий Н.Г. Влияние песила на микрофлору при раневом процессе у свиней // Ветеринария. - 1998. - № 3. - С.56-57.
15. Ильницкий Н.Г. Динамика некоторых микроэлементов при воспалении у свиней // Актуальные проблемы ветеринарной хирургии: Сб. науч. тр. - С.Петербург, 1998. - №129. - С.23-24.
16. Використання сорбційних препаратів на кремнієорганічній основі у ветеринарній практиці / Бісюк І., Полонський М., Шевченко Ю., Ільніцький М., Іздепський В., Рубленко М., Краєвский А., Венцев Д., Кустря Б., Хижняк М., Котенко С. // Вет. медицина України. - 1999. - № 6. - С.14-16.
17. Ільніцький М.Г. Ліпідний обмін при вульнеросорбції у свиней // Ветеринарна медицина: Міжвідомчий тем. наук. зб. - Харків, 1999. - № 76. - С. 180-182.
18. Ільніцький М.Г., Івченко В.М. Видовий склад ранової мікрофлори при різних методах лікування гнійних ран // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.9. - Біла Церква, 1999. - С.75-79.
19. Ільніцький М.Г., Шевченко Ю.М. Розробка методів синтезу комплексного препарату “Песил” для лікування ран і профілактики хірургічної інфекції // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. -Вип. 11. - Біла Церква, 2000. - С.44-49.
20. Ільніцький М.Г. Динаміка концентрації феритину в сироватці крові при кастрації кнурців // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.13. - Біла Церква, 2000. - С.40-44.
21. Ільніцький М.Г., Шевченко Ю.М. Аналіз фізико-хімічних властивостей препарату “Песил” для лікування ран // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини.- Зб. наук. пр. Харків. зооветерин. ін-ту. - Харків, 2000. - Вип.6, ч. 2. - С.132-136.
22. Ільніцький М.Г. Використання методу ультразвукової діагностики для контролю за перебігом ранового процесу у свиней // Вет. медицина України. - 2000. - № 11. - С.36-37.
23. Ільніцький М.Г. Патогенетичне обгрунтування сорбційної терапії при хірургічній інфекції у свиней // Вет. медицина України. - 2001. - № 6. - С.32-33.
24. Ільніцький М.Г. Вміст мікроелементів і білків у сироватці крові свиней із гнійними ранами // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. - Вип.16. - Біла Церква, 2001. - С.93-99.
25. Ільніцький М.Г. Динаміка імуноглобулінів класів G і А у свиней при різних методах профілактики хірургічної інфекції // Наук. вісник Нац. аграр. ун-ту. - Вип.38. - К., 2001. - С.70-74.
26. Ільніцький М.Г. Активність трансаміназ печінки при лікуванні гнійних ран у свиней препаратом “Песил” // Наук. вісник Львів. держ. акад. вет. медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2002. - Т.4 (№2). - Ч.1. - С.59-61.
27. Ільніцький М.Г. Стан ферментної антиоксидантної системи при лікуванні гнійних ран у свиней сорбційним препаратом “Песил” // Вісник Полтав. держ. аграр. академії. - Полтава, 2002. - № 2-3. - С.67-69.
28. Ільніцький М.Г. Вплив вірутрициду та песилу на вміст креатиніну і сечовини в сироватці крові кастрованих свиней // Вісник Полтав. держ. аграр. академії. - Полтава, 2002. - № 4. - С.49-50.
29. Технічні умови на препарат “Песил” (для тваринництва ТУ У 46. 15. 544 - 2000) / Ю.М.Шевченко, М.Г.Ільніцький, В.Й.Іздепський: Затв. Головою Держ. департаменту вет. медицини України 15.08.2000. - К., 2000. - 16 с.
31. Ильницкий Н.Г. Применение препаратов иммуностимулирующего и антиоксидантного действия для коррекции воспаления у свиней // Современные проблемы ветеринарной хирургии: Материалы Междунар. науч. конф. - Харьков: ХЗВИ, 1994. - С.51.
32. Іздепський В.Й., Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Детоксикуюча терапія при запальних процесах у тварин // Збереження молодняку сільськогосподарських тварин - запорука розвитку тваринництва України: Зб. статей наук.-практ. конф. - Харків, 1994. - С.122-123.
33. Ільніцький М.Г. Значення застосування імуностимулюючої терапії при хірургічній патології у тварин // Наукове забезпечення АПК України в сучасних умовах: Матеріали наук.-практ. конф. - Біла Церква, 1995. - С.69.
34. Ільніцький М.Г. Динаміка деяких мікроелементів при асептичному запаленні у свиней // Наукове забезпечення АПК України в сучасних умовах: Матеріали наук.-практ. конф. - Біла Церква, 1995. - С. 69-70.
35. Ільніцький М.Г. Стан білкового обміну при хірургічній патології у сільськогосподарських тварин // Наукове забезпечення АПК України в сучасних умовах: Матеріали наук.-практ. конф. - Біла Церква, 1995. - С.70-71.
36. Ільніцький М.Г. Вплив вірутрициду на вміст сечовини в крові при кастрації кнурців // Наукове забезпечення АПК України в сучасних умовах: Матеріали наук.-практ. конф. - Біла Церква, 1995. - С.71.
37. Ільніцький М.Г. Вульнеросорбція при гнійних ранах у свиней // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. - Біла Церква, 1995. - Ч.2. - С. 159-160.
38. Ільніцький М.Г. До профілактики післяопераційних ускладнень у свиней // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали наук.-практ. конф. - Біла Церква, 1995. - Ч.2. - С. 161-162.
39. Ільніцький М.Г., Іздепський В.Й., Рубленко М.В. Використання песилу для лікування ран у собак // Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин: Зб. матер. ІІ Міжнар. наук.-практич. конф. (2-3 жовтня 1997 р.).- Київ, 1997. - С. 50-51.
40. Ильницкий Н.Г. Состояние белков острой фазы при лечении гнойных ран у свиней препаратом “Песил” // Исследования молодых ученых в решении проблем животноводства: Матер. Международ. науч.-практ. конф. молодых ученых и препод. с.-х. учебн. завед. и науч.-иссл. учрежд. (22-23 мая 2001 г.). - Витебск, 2001. - С.94-96.
41. Издепский В.И., Рубленко М.В., Ильницкий Н.Г. Влияние вирутрицида на некоторые биохимические показатели крови поросят // Новые фармакологические средства в ветеринарии: Тезисы докл. 5-й Межгос. науч. конф. - СПБ. вет. ин-т, 1993. - С.39-40.
42. Ільніцький М.Г. Стан білків антиоксидантної дії при запальних процесах у тварин // Вчені Білоцерківського держ. с.-г. ін-ту - виробництву: Тези доп. наук.-практ. конф. - Біла Церква: БЦДСГІ, 1994. - С.76-77.
43. Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Застосування вірутрициду при запальних процесах у свиней // Вчені Білоцерківського держ. с.-г. ін-ту - виробництву: Тези доп. наук.-практ. конф. - Біла Церква: БЦДСГІ, 1994. - С.99-100.
44. Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Використання імуностимулюючого препарату “Вірутрицид” для профілактики хірургічної інфекції у свиней // Сучасні проблеми ветеринарної медицини: Тези. доп. Української конф. молодих вчених. - К., 1994. - С. 52-53.
45. Іздепський В.Й., Рубленко М.В., Ільніцький М.Г. Вірутрицид як один із засобів фармакологічної корекції запальних процесів у тварин // Тези доп. І конгресу світової федерації українських фармацевтичних товариств. - Львів, 1994. - С.380-381.