Патогенетичне обґрунтування профілактики бронхообструктивного синдрому при гострих респіраторних захворюваннях у дітей першого року життя - Автореферат

Актуальність теми визначається зростанням частоти бронхообструктивного синдрому (БОС) при гострих респіраторних захворюваннях (ГРЗ), рецидиви БОС часто рефрактерні до терапії та потребують великих зусиль у лікуванні і на даний час розглядаються, як клінічний прояв схильності до розвитку алергічних захворювань дихальних шляхів - респіраторних алергозів (Ларичева Л.В., 1991; Мещериков В.В., 1994; Артамонов Р.Г., 1995). Дослідження причин виникнення БОС при ГРЗ у дітей першого року життя носять суперечливий характер. Провести аналіз факторів ризику БОС при ГРЗ у дітей першого року життя, визначити основні з них та розробити прогностичний алгоритм розвитку БОС у немовлят. Дослідити патогенетичні механізми формування БОС на тлі ГРЗ у дітей першого року життя шляхом оцінки показників цитопротекторної системи слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки, біоценозу та перетравлюючої здатності кишечнику, функціонування гепато-біліарної системи, імунного статусу цих дітей. На фактичному клінічному матеріалі встановлені особливості формування та перебігу БОС на тлі ГРЗ у дітей першого року життя, що істотно розширює уявлення про БОС у немовлят.Основну групу склали діти, в яких ГРЗ супроводжувалося розвитком БОС (210 дітей у ретроспективному аналізі та 84 обстежених дітей), контрольну - діти, які не мали ознак БОС (644 дітей у ретроспективному аналізі та 53 обстежених дітей). В амбулаторних умовах 28 немовлятам з групи ризику БОС проводилась профілактика БОС та протягом 9 місяців за ними велося катамнестичне спостереження. Вивчення стану здоровя батьків немовлят, особливостей репродуктивного статусу матерів, харчування жінок під час вагітності та в лактотрофний період, характеристику харчування немовлят, повні дані про стан їх здоровя і розвиток проводили шляхом аналізу медичної документації та матеріалів активного анкетування. У матерів дітей основної групи частіше був гестоз першої половини вагітності (21,7% проти 7,8%, pu<0,05; із розвитком БОС r=0,18; p<0,05), хронічна фетоплацентарна недостатність (22,9% проти 7,8%, pu<0,05; із розвитком БОС r=0,19; p<0,05), анемія (32,5% проти 9,8%, pu<0,05, із розвитком БОС r=0,25; p<0,005). Штучні суміші ввели в раціон дітей основної групи вже в 1,17±0,16 місяць життя, у контрольній - у 2,42±0,35 місяця (p<0,001), коровяче молоко - в 3,0±0,35 місяці в основній та 4,5±0,52 - в контрольній групах (p<0,05), соки - у 2,0±0,12 місяці в основній групі та в 2,83±0,1 місяця - в контрольній (p<0,001), овочевий прикорм у 3,96±0,14 та 4,33±0,09 місяця відповідно (p<0,05), каші в 4,35±0,17 місяців в основній групі і в 5,01±0,11 - у контрольній (p<0,005).Розвиток БОС при ГРЗ у немовлят залежить від поєднання декількох чинників, а саме: алергічної спадковості, паління батьків, обтяженого репродуктивного анамнезу матері, ускладненого перебігу вагітності, ускладненого інтранатального періоду, фонової патології (алергічного діатезу, гіпотрофії, паратрофії, неврологічної патології перинатального генезу), неадекватного вигодовування дитини. Імунна відповідь на ГРЗ у немовлят із БОС, на відміну від дітей без проявів БОС, характеризується Th2-направленістю, що проявляється достовірно вищими рівнями всіх класів імуноглобулінів (IGA,-M,-G,-E), ІЛ-4, CD 23; клітинною імуносупресією, зниженням функціональної активності та відносного вмісту фагоцитів (достовірно нижчим НСТ-тестом і співвідношенням фагоцити/лімфоцити), підвищеним антигенним навантаженням (достовірно вищими рівнями ЦІК). Порушення системи травлення в немовлят із БОС при ГРЗ проявляються напруженням системи цитопротекторів слизової оболонки гастродуоденальної зони (у 2,2 рази вищий вміст ГАГ у сироватці крові), глибокими порушеннями колонізації нормальної мікрофлори кишечнику (у 90,62% дітей дисбіоз кишечнику, з яких у 15,62% - ІІІ ступеня тяжкості), підвищенням у крові ферментів печінки - маркерів цитолітичного, холестатичного синдромів (у 1,5 разів вищі рівні АЛАТ, в 1,7 разів - ?-ГТ, у 1,2 рази - ЛФ), що характеризує напруження компенсаторних механізмів ШКТ та гепато-біліарної системи. Штучне вигодовування немовлят суттєво порушує систему травлення та характер імунної відповіді на ГРЗ і сприяє сенсибілізації лімфоцитів (РБТЛ з ?-лактоглобуліном у 1,3 рази більше, ніж РБТЛ із Кон А, p<0,05), що негативно впливає на перебіг захворювання і сприяє розвитку БОС.

Основний Зміст роботи

1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення факторів ризику, патогенетичних механізмів розвитку БОС у дітей першого року життя та розробка на їх основі комплексної програми по попередженню його розвитку.

2. Розвиток БОС при ГРЗ у немовлят залежить від поєднання декількох чинників, а саме: алергічної спадковості, паління батьків, обтяженого репродуктивного анамнезу матері, ускладненого перебігу вагітності, ускладненого інтранатального періоду, фонової патології (алергічного діатезу, гіпотрофії, паратрофії, неврологічної патології перинатального генезу), неадекватного вигодовування дитини.

3. Імунна відповідь на ГРЗ у немовлят із БОС, на відміну від дітей без проявів БОС, характеризується Th2-направленістю, що проявляється достовірно вищими рівнями всіх класів імуноглобулінів (IGA, -M, -G, -E), ІЛ-4, CD 23; клітинною імуносупресією, зниженням функціональної активності та відносного вмісту фагоцитів (достовірно нижчим НСТ-тестом і співвідношенням фагоцити/лімфоцити), підвищеним антигенним навантаженням (достовірно вищими рівнями ЦІК).

4. Порушення системи травлення в немовлят із БОС при ГРЗ проявляються напруженням системи цитопротекторів слизової оболонки гастродуоденальної зони (у 2,2 рази вищий вміст ГАГ у сироватці крові), глибокими порушеннями колонізації нормальної мікрофлори кишечнику (у 90,62% дітей дисбіоз кишечнику, з яких у 15,62% - ІІІ ступеня тяжкості), підвищенням у крові ферментів печінки - маркерів цитолітичного, холестатичного синдромів (у 1,5 разів вищі рівні АЛАТ, в 1,7 разів - ?-ГТ, у 1,2 рази - ЛФ), що характеризує напруження компенсаторних механізмів ШКТ та гепато-біліарної системи.

5. Штучне вигодовування немовлят суттєво порушує систему травлення та характер імунної відповіді на ГРЗ і сприяє сенсибілізації лімфоцитів (РБТЛ з ?-лактоглобуліном у 1,3 рази більше, ніж РБТЛ із Кон А, p<0,05), що негативно впливає на перебіг захворювання і сприяє розвитку БОС.

6. Застосування профілактики БОС у немовлят із включенням гранул кверцетину ефективно попереджає рецидиви цього ускладнення та знижує захворюваність на ГРЗ. Ефективність гранул кверцетину обумовлена відновленням функціонально порушених барєрних властивостей слизової оболонки гастродуоденальної зони та прямою чи непрямою імунорегуляторною дією препарату (нормалізація ГАГ, достовірне зменшення сенсибілізації лімфоцитів білками коровячого молока, зниження вмісту IGE та ЦІК в крові).

Практичні рекомендації

Для впровадження в практику охорони здоровя рекомендується: У план обстеження немовлят включати визначення ймовірності розвитку БОС за допомогою запропонованої прогностичного алгоритму, що дозволить оптимізувати профілактичні заходи та підвищити якість своєчасної діагностики цього ускладнення ГРЗ.

Дільничим педіатрам пропонується проводити комплексну профілактику БОС немовлятам із групи ризику за розвитком цього ускладнення ГРЗ.

Дітей із групи ризику БОС максимально довго вигодовувати природним шляхом, а в разі вимушеного штучного вигодовування в якості замінника материнського молока рекомендувати високоадаптовані суміші.

У комплексну профілактичну програму БОС дітям із групи ризику пропонується включати препарат „Гранули кверцетину” дозою 0,25г на добу протягом 5-6 тижнів.

1. Вплив характеру вигодовування на стан системи травлення в немовлят з бронхообструктивним синдромом на тлі гострих респіраторних вірусних інфекцій // Проблеми екології та медицини. - 2003. - Т.7, №5-6. - С. 18-21.

2. Деякі особливості імунної відповіді дітей першого року життя на гостру респіраторну вірусну інфекцію, ускладнену бронхообструктивним синдромом // Актуальні проблеми сучасної медицини: вісник Української медичної стоматологічної академії. - 2003. - Т.3, Випуск 2 (6). - С. 65-68.

3. Стан гуморального імунітету в немовлят при гострій респіраторній вірусній інфекції з бронхообструктивним синдромом // Буковинський медичний вісник. - 2003. - Т.1, №1. - С. 104-106.

4. Фактори ризику та умови виникнення бронхообструктивного синдрому при гострій респіраторній вірусній інфекції у немовлят // Медицина сьогодні і завтра. - 2003. - №2. - С. 61-65.

5. Фонова патологія як фактор ризику розвитку бронхообструктивного синдрому у дітей першого року життя // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - №4. - С. 65-67.

6. Пат. 59064 А Україна, МКИ А61К31/00. Спосіб профілактики виникнення бронхообструктивного синдрому при гострій респіраторній вірусній інфекції у немовлят / Шумейко І.С., Траверсе Г.М. - № 2003010002; Заявл. 2.01.03; Опубл. 15.07.03. - Бюл. №8. - 1 с. (Співавтор Траверсе Г.М. Здобувачем проведений інформаційно-патентний пошук, набір матеріалу, статистична обробка даних).

7. Основные причины развития бронхообструктивного синдрома у детей первого года жизни // Проблеми екології та медицини. - 1998. - Т.2, №3-4. - С. 30.

8. Влияние функционального состояния кишечника на развитие бронхообструктивного синдрома у детей первого года жизни // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоровя дітей”. - Полтава, - 2000. - С. 113-115. (Співавтори: Андрущенко И.И., Денисенко Е.В. Здобувачем здійснено набір матеріалу, аналіз результатів).

9. Зависимость развития бронхообструктивного синдрома у детей первого года жизни от вида вскармливания // Матеріали IV Міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених. - Тернопіль, - 2000. - С. 213.

10. Вплив кверцетину на функціональний стан шлунково-кишкового тракту у дітей першого року життя з бронхообструктивним синдромом // ПАГ. - 2002. - №2. - С.71-72. (Співавтор Траверсе Г.М. Здобувачем здійснено набір матеріалу, аналіз результатів, підготовка до друку).

11. Особливості перебігу ГРВІ, що ускладнюються бронхообструктивним синдромом у дітей на першому році життя // Проблеми екології та медицини. - 2002. - Т.6, №3-4. - С. 38-39.

12. Бронхообструктивний синдром у структурі ускладнень гострих респіраторних вірусних інфекцій у дітей першого року життя // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції „Україна наукова 2003”. - Дніпропетровськ-Сімферополь, - 2003. - Т.11. - С. 54-55.

13. Влияние кверцетина на функциональное состояние желудочно-кишечного тракта младенцев с острой респираторной вирусной инфекцией осложненной бронхообструктивным синдромом // Тезисы докладов Х российского национального конгресса „Человек и лекарство”. - Москва, - 2003. - С. 379. (Співавтори: Траверсе Г.М., Комар В.Н. Здобувачем здійснено набір матеріалу та аналіз результатів).

14. Деякі особливості клітинного імунітету у малюків хворих на гостру респіраторну вірусну інфекцію ускладнену бронхообструктивним синдромом // Матеріали 58 науково-практичної конференції студентів та молодих вчених НМУ ім. О.О. Богомольця „Актуальні проблеми сучасної медицини”. - Київ, - 2003. - С. 113.

15. Зміни імунного статусу у дітей першого року життя з бронхообструктивним синдромом на тлі гострої респіраторної вірусної інфекції // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції „Стан системи гемостазу у новонароджених: норма і патологія”. - Полтава, - 2003. - С. 71-72.

16. Оцінка гуморального імунітету у дітей першого року життя з бронхообструктивним синдромом // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - №3. - С. 81.

Размещено на .ru