Визначення факторів, що сприяють розвитку дермато-респіраторного синдрому у дітей. Вивчення дії циклоферону на імунний статус дітей з групи ризику. Розробка профілактичних заходів з метою запобігання бронхіальної астми у дітей з атопічним дерматитом.
Аннотация к работе
Наявність декількох шокових органів та виражена полівалентна сенсибілізація при дермато-респіраторному синдромі приводять до безперервно-рецидивуючого перебігу захворювання та складності у виборі тактики лікування, що обумовлює актуальність вивчення факторів ризику розвитку бронхіальної астми у дітей з атопічним дерматитом з метою попередження її виникнення. На основі проведеного мультіфакторного аналізу визначити основні фактори, що сприяють розвитку дермато-респіраторного синдрому у дітей. Вивчити вікові клінічні особливості перебігу дермато-респіраторного синдрому у дітей та виділити групи ризику розвитку цього синдрому серед дітей з атопічним дерматитом. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на Х зїзді педіатрів України (Київ, 1999), 4-й науково-практичній конференції з актуальних питань алергології, клінічної та лабораторної імунології (Київ, 1999), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Екологія та здоровя дітей” (Чернівці, 1999), Полтавській регіональній науково-практичній конференції “Лікування та профілактика захворювань органів дихання та супутньої патології з боку серцево-судинної системи і ЛОР-органів у дітей” (Полтава, 1999), V науково-практичній конференції з актуальних питань алергології, клінічної та лабораторної імунології (Київ, 2000), міжнародній науково-практичній конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоровя дітей” (Полтава, 2000). Обстежено 246 дітей віком від 2 до 14 років, з них 94 дитини з дермато-респіраторним синдромом, 122 дітей з атопічним дерматитом, які знаходились на лікуванні та обстеженні в алергологічному відділенні обласної дитячої кілінічної лікарні та алергологічному кабінеті обласної дитячої поліклініки, м.Виявлена вікова еволюційна послідовність формування дермато-респіраторного синдрому, яка проявляється поліорганним алергічним ураженням та розвитком феномену сумації. Для 78% обстежених дітей з дермато-респіраторним синдромом характерний розвиток бронхіальної астми в перші 6 років життя, з них 56% складають діти до 3 років. Імунологічні зміни у дітей з дермато-респіраторним синдромом мали вірогідно більш виражені зсуви, порівняно з хворими на атопічний дерматит, і характеризувались дефіцитом Т-лімфоцитів, дисбалансом імунорегуляторних субпопуляцій, дизімуноглобулінемією з високим рівнем IGE та низьким рівнем сироваткового і секреторного IGA, зниженням фагоцитарної активності нейтрофілів. Вегетативні дисфункції у дітей з дермато-респіраторним синдромом проявлялись у вигляді превалювання парасимпатичного вихідного тонусу та гіперсимпатикотонічної вегетативної реактивності, що характеризує напруження компенсаторно-регуляторних механізмів і зниження можливостей вікової адаптації. Розроблена комплексна лікувально-профілактична програма з урахуванням ступеня ризику розвитку бронхіальної астми для диференційованого застосування дітям з атопічним дерматитом, що мають фактори ризику формування дермато-респіраторного синдрому.
Вывод
У дисертації наведене теоретичне узагальнення факторів ризику, патогенетичних механізмів розвитку дермато-респіраторного синдрому у дітей та розробка на їх основі комплексної лікувально-профілактичної програми по попередженню його розвитку.
1. Виявлена вікова еволюційна послідовність формування дермато-респіраторного синдрому, яка проявляється поліорганним алергічним ураженням та розвитком феномену сумації. Для 78% обстежених дітей з дермато-респіраторним синдромом характерний розвиток бронхіальної астми в перші 6 років життя, з них 56% складають діти до 3 років. Другий пік дебюту бронхіальної астми, повязаний з формуванням пилкової сенсибілізації, спостерігається у дітей віком 7-9 років.
2. Імунологічні зміни у дітей з дермато-респіраторним синдромом мали вірогідно більш виражені зсуви, порівняно з хворими на атопічний дерматит, і характеризувались дефіцитом Т-лімфоцитів, дисбалансом імунорегуляторних субпопуляцій, дизімуноглобулінемією з високим рівнем IGE та низьким рівнем сироваткового і секреторного IGA, зниженням фагоцитарної активності нейтрофілів.
3. Вегетативні дисфункції у дітей з дермато-респіраторним синдромом проявлялись у вигляді превалювання парасимпатичного вихідного тонусу та гіперсимпатикотонічної вегетативної реактивності, що характеризує напруження компенсаторно-регуляторних механізмів і зниження можливостей вікової адаптації.
4. Застосування в комплексній реабілітаційній програмі дітей з атопічним дерматитом індуктора ендогенного інтерферону (циклоферону) дозволяє досягти ремісії захворювання в більш короткі терміни та подовжити тривалість міжрецедивних проміжків, знизити показники захворюваності на ГРВІ порівняно з базисною терапією.
5. Імунорегуляторна дія циклоферону у дітей з атопічним дерматитом проявляється у вигляді відновлення змінених показників клітинного імунітету: вірогідним підвищенням експресії СД3 , СД4 , СД8 , СД16 та зменшенням рівня СД23 , зниження вмісту IL-4 та IGE в крові.
6. Розроблена комплексна лікувально-профілактична програма з урахуванням ступеня ризику розвитку бронхіальної астми для диференційованого застосування дітям з атопічним дерматитом, що мають фактори ризику формування дермато-респіраторного синдрому.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для впровадження в практику охорони здоровя рекомендується: 1. Дітям, хворим на атопічний дерматит, включити в план обстеження визначення факторів ризику розвитку дермато-респіраторного синдрому за допомогою запропонованої діагностичної системи, що дозволить підвищити якість діагностики та оптимізувати диференційовані лікувально-профілактичні заходи в залежності від групи спостережень: група мінімального ризику (до 70 балів), група уваги (70 - 130 балів), група високого ризику (більше 130 балів).
2. Дітям, що відносяться до групи низького та середнього ризику розвитку дермато-респіраторного синдрому, пропонується огляд педіатра та алерголога 2 рази на рік; з проведенням комплексу клініко-лабораторного обстеження та корекції розробленої профілактичної програми за допомогою діагностичної таблиці не менше 1 разу на рік. Дітям з групи високого ризику розвитку пропонується огляд педіатра та алерголога 1 раз на квартал, проведення комплексного обстеження та корекції розробленої реабілітаційної програми не менше 2 разів на рік.
3. В комплексну лікувально-профілактичну програму дітям з груп ризику слід включати індуктор синтезу ендогенного інтерферону - циклоферон за схемою: 1, 2, 4, 6, 8, 10, 13, 16, 19, 22 день, 1 раз на добу, внутрішньомязово, в середньотерапевтичній дозі (10 мг/кг маси тіла). Показаннями до застосування циклоферону є наявність у дітей з атопічним дерматитом високого індексу SCORAD (більше 20 одиниць), вторинного інфікування шкіри, частих епізодів ГРВІ, ознак імунодефіцитного стану (зниження кількості Т-клітин, природних кілерів, фагоцитуючих нейтрофілів, вмісту сироваткового та секреторного імуноглобуліну А, гіперпродукція Е).
Список литературы
Особливості розвитку бронхіальної астми у дітей з атопічним дерматитом // Проблеми екології та медицини.- 2000.- № 4-6. - С.57-59.
Особенности иммунной системы слизистых у детей и способы ее коррекции при рецидивирующих инфекциях дыхательных путей // Проблеми екології та медицини.- 2002.- Т.6, №3-4. - С.17-19. (Співавтори: Крючко Т.О., Ткаченко О.Я.; набір та обробка матеріалу).
Вивчення факторів ризику розвитку дермато-респіраторного синдрому у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999.- №4.- С.137-138. ?Співавтори: Пєший М.М., Бойко В.П., Гатіатуліна А.І., Рудяга Л.М.; набір матеріалу, аналіз результатів, підготовка до друку).
Вивчення вегетативних розладів у дітей з дермато-респіраторним синдромом // Збірник наукових статей “Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики”.- Запоріжжя.- 1999.- випуск 5.- С.67-70. (Співавтори: Пєший М.М., Бойко В.П.; набір і аналіз результатів).
Ефективність застосування циклоферону у дітей, хворих на атопічний дерматит // Збірник наукових праць співробітників КМАПО імені П.Л.Шупика.- Київ.-2001.- випуск 10, книга 2.- С.232-237.
Деклараційний патент на винахід .Спосіб профілактики та лікування алергічних захворювань у дітей.- 15.02.2002. Бюл.№2. (Співав. Крючко Т.О.; набір матеріалу, статистична обробка отриманих даних, інформаційно-патентний пошук).
Клінічні аспекти дермато-респіраторного синдрому у дітей // Імунологія та алергологія.- 1999.- №3.- С.10. (Співавтори: Носик Н.І., Рудяга Л.М.; набір і аналіз результатів).
Атопічний дерматит як фактор ризику розвитку бронхіальної астми у дітей // Імунологія та алергологія.- 2000.- №2-3.- С.61. (Співавтори: Крючко Т.О., Ткаченко О.Я., Шостак О.В.; набір і аналіз результатів).
Атопічний дерматит, ризик його розвитку в дитячому віці та критерії діагностики // Тези доповідей науково-практичної конференції лікарів-інтернів “Актуальні питання клінічної медицини”. - Полтава.- 1998.- С.40.
Пасивне паління як фактор ризику бронхіальної астми у дітей // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції “Екологія і здоровя дітей. - Чернівці. - 1999.- С.51-52.?Співавтори: Ройко Н.В., Несіна І.М.; набір матеріалу, підготовка до друку).
Вплив характеру сенсибілізації на розвиток та перебіг бронхіальної астми у дітей // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Вплив екологічного оточення на стан здоровя дітей”.- Полтава.- 20-21 вересня 2000р.- С.99 -100.