Дослідження особливостей фактичного харчування неорганізованої популяції на основі епідеміологічного дослідження. Визначення клінічної ефективності аліментарної корекції для профілактики дистрофічно-запальних та запальних захворювань пародонта.
Аннотация к работе
14.01.22 - стоматологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук
Назарян Розана Степанівна
Київ 2006
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Харківському державному медичному університеті МОЗ України
Науковий консультант доктор медичних наук, професор Борисенко Анатолій Васильович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Білоклицька Галина Федорівна, Київська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, кафедра терапевтичної стоматології, завідувач;
доктор медичних наук, професор Скиба Василь Якович, Інститут стоматології АМН України; відділ терапевтичної стоматології, завідувач;
доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки Ципріян Віктор Іванович, Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ України, кафедра гігієни харчування, завідувач
Провідна установа Українська медична стоматологічна академія МОЗ України, м. Полтава.
Захист відбудеться “ 20 ” квітня 2006 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.003.05 при Національному медичному університеті імені О.О.Богомольця МОЗ України за адресою: 03057, Київ-57, вул. Зоологічна, 1.
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за адресою: 03057, Київ-57, вул. Зоологічна, 1.
Автореферат розісланий “ 16 ” березня 2006 р.
Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.І. Остапко
загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Серед пріоритетних напрямків розвитку стоматології одне з провідних місць посідає проблема вивчення етіології та патогенезу запальних і дистрофічно-запальних хвороб пародонта. Значна розповсюдженість, труднощі досягнення позитивних результатів консервативного та хірургічного лікування свідчать про багатогранність патогенетичних аспектів і потребу подальшого пошуку способів лікування хронічного катарального гінгівіту та генералізованого пародонтиту (Г.Ф.Білоклицька, 1996; В.А.Дрожжина, Е.В.Леонова, 1999; М.Ф.Данилевський, А.В.Борисенко, 2000; І.В.Безрукова, 2001; І.С.Мащенко, 2003).
На сьогоднішній день у центрі уваги є дослідження, спрямовані на зясування факторів, від яких залежить відповідь макроорганізму на дію будь-якого патологічного екзогенного чинника (L.J.van Dijk, 2002; Х. - П.Мюллер, 2002, 2004; И.А.Бутюгин, Г.И.Ронь, 2003). Зокрема, таким системним фактором, що має значний вплив на виникнення та перебіг захворювань пародонта, є незбалансоване фактичне харчування (М.В.Кривоносов и др., 2002; А.П.Левицкий, 2002). Проте будь-який патологічний стан не може залежати лише від одного етіологічного фактора. Тому зясування ролі незбалансованого харчування серед інших загальних та місцевих чинників з метою подальшого визначення регуляторних механізмів терапевтичного впливу на даний стан має велике теоретичне і практичне значення.
Доведено, що фізіологічні, біохімічні, морфологічні та більшість адаптивних реакцій, повязаних з харчуванням, відбуваються на загальносоматичному рівні. При цьому актуальним завданням є оцінення ступеня їхнього впливу на гомеостаз кожної системи органів або окремий орган (М.П.Лапардин и др., 2001; Л.М.Цепов, 2001; А.П.Левицький, 2003). Порушення адекватної діяльності регулювальних систем, тобто рівня забезпечення органа або системи основними харчовими речовинами та ессенціальними нутрієнтами, перекисного окислення ліпідів, антиокислювальної системи, периферійної гемодинаміки так чи інакше призводить до розладу всіх метаболічних ланок на рівні клітинного гомеостазу (А.П.Ребров, 1995; С.И. Матаев и др., 2004; М.А.Самсонов, 2004). Це, в свою чергу, обумовлює патогенетичний взаємозвязок фактичного харчування із запальними та дистрофічно-запальними захворюваннями пародонта.
Провідну роль серед інтегральних показників будь-якого патологічного стану відіграють оксидативний стрес, порушення метаболізму оксиду азоту та гемомікроциркуляції. Опрацьовані літературні джерела практично не висвітлюють їх взаємного звязку та ролі в пускових механізмах ушкодження тканин пародонта на тлі найбільш поширеного системного фактора ризику - деформації фактичного раціону. Це надає даним аспектам наукового пошуку особливого значення і обумовлює потребу проведення подальших експериментальних та клінічних досліджень.
Зважаючи на викладене, отримані результати дозволять сформулювати лікувально-профілактичну концепцію щодо початкових ступенів запальних та дистрофічно-запальних хвороб пародонта з особливим акцентом саме на визначених в експерименті ранніх патогенетичних ланках ушкодження тканин пародонта; розробити заходи протидії формуванню сприятливої ситуації для активації пародонтопатогенів, а також адекватні системи прогнозування з урахуванням аліментарного фактора.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами.