Обгрунтування та удосконалення методів патогенетичної терапії жінок, хворих на вугрову хворобу (ВХ) на основі вивчення особливостей психосексуального статусу пацієнток. Функціональний стан гіпофізарно-гонадної системи за рівнем лютеїнізувального гормону.
Аннотация к работе
Це свідчить про подальшу необхідність вивчення механізмів взаємодії статевих гормонів та їх метаболітів у жінок, хворих на ВХ, що сприятиме більш глибокому розумінню патогенезу захворювання, удосконаленню методів діагностики дерматозу й розробці раціонального, патогенетично обґрунтованого методу терапії. Провести клініко-лабораторне обстеження жінок, хворих на ВХ різного ступеня тяжкості. Вивчити вміст дегідроепіандростерона-сульфату (ДГА-С), лютеїнізувального гормону (ЛГ), фолікулостимулювального гормону (ФСГ), загального тестостерону (Т), секс-звязувального глобуліну (СЗГ) у сироватці крові жінок, хворих на ВХ. Розробити патогенетично обґрунтований метод терапії і порівняти ефективність запропонованого та традиційного лікування за клініко-лабораторними показниками у жінок, хворих на ВХ. У жінок, хворих на ВХ, дано комплексну оцінку функціонального стану гіпофізарно-гонадної системи за рівнем: фолікулостимулювального гормону, лютеїнізувального гормону, дегідроепіандростерона-сульфату, загального тестостерону.Усім жінкам, включеним у дослідження, до лікування, а за показниками - після завершення терапії проводилось УЗД органів малого тазу з визначенням стану ендометрія й оцінкою стану фолікулярного апарату яєчників, а також консультації в лікарів суміжних спеціальностей (гінекологів, гастроентерологів, ендокринологів) з метою виявлення й лікування супутньої патології. При аналізі клінічних проявів ВХ за вищеописаною класифікацією на момент огляду було визначено: легкий ступінь тяжкості дерматозу - у 11,1% жінок, середній ступінь тяжкості - у 67,6%, важкий ступінь перебігу захворювання - у 21,3% пацієнток. При аналізі розподілу жінок, хворих на ВХ за віком відзначено, що хворі 17-18 років складали 22,2%, 19-22 роки - 39,8%, 23-28 років - 27,8%, 29-35 років - 10,2% обстежених. Водночас безспірним є й той факт, що в 24% пацієнток цей показник був єдиним, який був змінений, а отже, на наш погляд, він є цінним додатковим маркером у діагностиці ВХ в жінок. Залежно від застосованого методу лікування жінок, хворих на ВХ, розподілено на чотири групи: I порівняльна група - 27 осіб, які отримували препарат "Діане-35" за традиційною схемою, до зовнішньої терапії було включено традиційні антибактеріальні креми, антисептичні збовтувани суміши і мазі; II порівняльна група - 27 осіб, яким додатково призначався антигомотоксичний препарат "Графітес Космоплекс С"; III порівняльна група - 27 осіб, які приймали препарат "Діане-35", з використанням місцево тільки препарату "Целебіс", без призначення традиційних засобів місцевої терапії; IV основна група - 27 осіб, які отримували комплексне лікування, з використанням "Діане-35", препарату "Графітес Космоплекс С" і зовнішнього комплексу "Целебіс".У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування жінок, хворих на вугрову хворобу, шляхом комплексного застосування гормональних і антигомотоксичних препаратів, а також зовнішнього лікування на підставі встановлення патогенетичної ролі порушень гормонального статусу і психосексуального стану. У 87 (81%) з 108 обстежених жінок активного репродуктивного віку, хворих на вугрову хворобу, відзначались часті рецидиви захворювання, прогресування з часом і резистентність до терапії, яка проводилась раніше. У 91 (84%) хворих відзначався спадковий характер дерматозу, а у 76 (70%) жінок захворювання перебігало на фоні супутньої патології внутрішніх органів - хронічний гастрит, дискінезія жовчовивідних шляхів - 29 (27%) пацієнток; синдром полікістозних яєчників, порушення менструального циклу, гірсутний синдром - 69 (64%) пацієнток. Психоемоційні розлади різного характеру, що залежать від ступеня тяжкості й тривалості дерматозу, встановлено у 87 (80%) жінок, хворих на вугрову хворобу. Найбільш високі числові градієнти шкали сексуальної формули жінки, які характеризують ранні стадії копулятивного циклу ("ставлення до статевої активності" - 3,7±0,5, р<0,05) ; "статевий потяг" - 3,8±0,3, р<0,05; "потреба в актах копуляції" - 3,4±0,3, р<0,05; "частота оргазму" - 3,2±0,7, р<0,05) відзначено у 33 (35%) пацієнток з підвищеними показниками загального тестостерону і зниженою концентрацією секс-звязувального глобуліну.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове рішення наукової задачі, що полягає в підвищенні ефективності лікування жінок, хворих на вугрову хворобу, шляхом комплексного застосування гормональних і антигомотоксичних препаратів, а також зовнішнього лікування на підставі встановлення патогенетичної ролі порушень гормонального статусу і психосексуального стану.
1. У 87 (81%) з 108 обстежених жінок активного репродуктивного віку, хворих на вугрову хворобу, відзначались часті рецидиви захворювання, прогресування з часом і резистентність до терапії, яка проводилась раніше. У 73 (68%) пацієнток виявлено ураження кількох областей тіла - обличчя, спина, груди. У 91 (84%) хворих відзначався спадковий характер дерматозу, а у 76 (70%) жінок захворювання перебігало на фоні супутньої патології внутрішніх органів - хронічний гастрит, дискінезія жовчовивідних шляхів - 29 (27%) пацієнток; синдром полікістозних яєчників, порушення менструального циклу, гірсутний синдром - 69 (64%) пацієнток.
2. Психоемоційні розлади різного характеру, що залежать від ступеня тяжкості й тривалості дерматозу, встановлено у 87 (80%) жінок, хворих на вугрову хворобу. Неврастенічна й апатична спрямованість дезадаптаційної поведінки (тривожно-неврастенічний, тривожно-іпохондричний, неврастенічно-апатичний, меланхолічно-іпохондричний типи реагування на захворювання) спостерігались у 51 (71%) пацієнток із середнім ступенем тяжкості вугрової хвороби. Інтрапсихічна складова (сенситивно-егоцентричний, дисфоричний стереотипи міжособистісних стосунків) відзначено у 15 (70%) жінок з важким перебігом дерматозу.
3. У 92 (85%) хворих, що спостерігались, виявлено низку сексуальних дисфункцій, які перебувають у тісній корелятивній залежності від гормонального статусу й клінічних проявів захворювання. Найбільш високі числові градієнти шкали сексуальної формули жінки, які характеризують ранні стадії копулятивного циклу ("ставлення до статевої активності" - 3,7±0,5, р<0,05) ; "статевий потяг" - 3,8±0,3, р<0,05; "потреба в актах копуляції" - 3,4±0,3, р<0,05; "частота оргазму" - 3,2±0,7, р<0,05) відзначено у 33 (35%) пацієнток з підвищеними показниками загального тестостерону і зниженою концентрацією секс-звязувального глобуліну. Значно знижені числові градієнти квантифікаційної шкали з питань, які характеризують психічну складову ("статева підприємливість" - 2,3±0,1,р<0,05; "оцінка успішності статевого життя" - 1,8±0,2, р<0,05) виявлено у 52 (48%) жінок, хворих на вугрову хворобу середнього й важкого ступенів тяжкості, які не мали постійного статевого партнера.
4. Підвищення простатичного специфічного антигену (0,54±0,47 нг/мл, р<0,05) виявлено в 60 (56%) пацієнток і перебувало у високому ступені кореляційної залежності зі зниженим рівнем секс-звязувального глобуліну (r = -0,51), що підкреслює наявність у сироватці крові хворих фракції вільного тестостерону.
5. У 19 (18%) жінок, хворих на вугрову хворобу, виявлено достовірні підвищення рівнів лютеїнізувального гормону (13,3±0,5 ММО/мл) й загального тестостерону (4,95±0,37 нмоль/л), р<0,05, які корелюють з важкістю захворювання. У 36 (33%) пацієнток на рівні нормальних показників лютеїнізувального гормону, фолікулостимулювального гормону, загального тестостерону й дегідроепіандростерона сульфату відзначалась знижена концентрація секс-звязувального глобуліну (17,29±0,7 нмоль/л, р<0,05), що вказує на підвищений вміст у цих хворих фракції вільного тестостерону.
6. Розроблена оригінальна комплексна методика лікування жінок, хворих на вугрову хворобу. Терапія пацієнток із застосуванням гормонального препарату "Діане-35", антигомотоксичного препарату "Графітес Космоплекс С" і засобу для зовнішнього використання "Целебіс" дозволяє у більш короткі строки зменшити клінічни прояви захворювання й порушення психосексуального статусу (скорочення строків регресу акне-елементів в 2 рази). Терапевтичну ефективність досягнено у 96% хворих, р<0,05.
7. Впровадження вищезазначеної методики терапії під час диспансеризації хворих забезпечує найбільш оптимальні віддалені наслідки лікування (відсутність рецидивів або значне зменшення ступеня тяжкості їх проявів у 80% пацієнток); між динамікою показників радіоімунного, імуноферментного досліджень і віддаленими наслідками лікування відмічались високі ступені корелятивної залежності.
Список литературы
1. Радионов В.Г., Высоцкая А.Л., Гусак О.С. Эффективность применения антигомотоксических препаратов и комплекса Celebis при лечении угревой болезни //Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. - 2005. - № 3. - С. 36 - 38.
2. Радионов В.Г., Высоцкая А.Л. Особенности гормонального и психосексуального статуса женщин, больных угревой болезнью //Журнал дерматовенерології та косметології ім. Н.А. Торсуєва. - 2005. - № 1-2. - С. 115 - 118.
3. Высоцкая А.Л. К вопросу терапии угревой болезни у женщин //Укр. мед. альманах. - 2006. - № 1. - С. 40 - 43.
4. Высоцкая А.Л. Угревая болезнь у женщин: современный взгляд на диагностику и лечение //Загальна патологія та патологічна фізіологія. - 2006. - № 2. - Т. 1. - С. 4 - 6.
5. Радионов В.Г., Высоцкая А.Л. Состояние гормонального статуса у женщин, больных угревой болезнью //Современные аспекты этиопатогененза, диагностики, клиники и лечения в дерматологии и косметологии: Сб.науч.-практ.работ. - Донецк, 2003. - С. 36.
6. Радионов В.Г., Высоцкая А.Л., Гусак О.С. Применение комплексных биологических препаратов у женщин с угревой болезнью, принимающих комбинированные оральные контрацептивы //Актуальные проблемы дерматологии и венерологии: Тезисы докл. науч.-практ. конф. - Одесса, 2003. - С. 98.
7. Радионов В.Г., Гусак О.С., Макагонова В.В., Аксенова Т.Б., Высоцкая А.Л. Оральный контрацептив "Ярина" в лечении угревой болезни // Тези доп. I (VIII) зїзду Укр. асоціації лікарів-дерматовенерологів і косметологів, 20-23 вересня, м. Київ. Укр. журнал дерматології, венерології, косметології. - 2005. - № 3. - С. 163.