Підвищення ефективності лікування хворих на тиреотоксичну кардіоміопатію. Роль процесів перекисного окислення ліпідів у розвитку та прогресуванні серцевої недостатності. Включення в комплекс лікування кардіоміопатії мілдронату та віта-мелатоніну.
Аннотация к работе
За останні роки виявлено роль діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця у хворих з тиреотоксикозом (Bahl V.K. et al., 1998; Zile M.R. et al., 2001; Khandwala H.M ., 2004). Робіт, присвячених вивченню діастолічної дисфункції лівого шлуночка серця, а також ролі порушень окислювального гомеостазу і системи цитокінів у патогенезі серцевої недостатності при тиреотоксичній кардіоміопатії в доступній літературі ми не зустріли, що й послужило причиною для даного дослідження. Вивчити ехокардіографічни показники функції міокарда у хворих на тиреотоксикоз і виявити найхарактерніші зміни в процесі формування тиреотоксичної кардіоміопатії. Оцінити початкову активність процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантної системи у хворих на тиреотоксикоз та її подальшу динаміку в процесі формування тиреотоксичної кардіоміопатії. Дослідити рівень прозапальних і протизапальних цитокінів крові у хворих на тиреотоксикоз і її подальшу динаміку в процесі формування тиреотоксичної кардіоміопатії.Обстежених хворих розподілено на групи залежно від наявності або відсутності ознак кардіоміопатії: I (основну) групу склали 44 хворих з явищами тиреотоксичної кардіоміопатії, яка визначалася за клінічними та електрокардіографічними ознаками. II групу (порівняння) склали 20 хворих з тиреотоксикозом, у яких не спостерігалося кардіальної симптоматики, за винятком синусної тахікардії, і клінічно значущої супутньої кардіальної патології іншої етіології та екстракардіальної патології. Окрім цього, визначали тривалість діастоли (ТДІАСТ, мс), а також нормовані показники - відношення ТДІАСТ до тривалості інтервалу R_R (ТДІАСТ/R_R, %), IVRT, ТІ, ТА, TD до ТДІАСТ (IVRT/ТДІАСТ, ТЕ/ТДІАСТ, ТА/ТДІАСТ, TD/ТДІАСТ, %), що відображають структуру серцевого циклу та діастоли при тахікардії, характерної для тиреотоксикозу. Порівняно з показниками II групи при тиреотоксичній кардіоміопатії відмічалися достовірно більш високі цифри ЧСС, КДО, ІКДО, КСО і ІКСО, особливо КСО і ІКСО (в середньому на 45%) і низькі УО, УІ, ХО, СІ і ФВ. Аналогічні тенденції, але меншою мірою, були виявлені і під час порівняння показників I групи з показниками II групи.У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення наукової мети: на основі вивчення показників клініко-ехокардіографій, активності ПОЛ, стану АОС та цитокінової реакції, визначено основні патогенетичні механізми формування тиреотоксичної кардіоміопатії; а також на цій основі підвищена ефективність лікування шляхом використання антиоксидантного препарату і метаболічної терапії в комплексному лікуванні даної категорії хворих. По мірі формування захворювання підвищена скоротлива здатність міокарда знижується, проте, порушення діастолічної функції міокарда є більш ранніми і прогресують у міру розвитку тиреотоксикозу і серцевої недостатності. Тиреотоксична кардіоміопатія супроводжується активацією процесів ПОЛ з підвищенням концентрації як первинних, так і вторинних продуктів, у той час як активність АОС на початкових етапах захворювання підвищується, а при тривалості захворювання більше одного року знижується. У хворих з тиреотоксичною кардіоміопатією відмічається підвищення концентрації прозапальних цитокінів Il-6 і Il-8, яка більш виражено збільшувалася при серцевій недостатності і у хворих з тривалістю захворювання більш 1 року. Включення до комплексної терапії мілдронату та віта-мелатоніну у хворих на тиреотоксичну кардіоміопатію сприяє більш швидкій нормалізації активності ПОЛ і АОС зі зниженням активності прозапальних цитокінів, що супроводжується також частковою нормалізацією показників систолічної і діастолічної функції міокарда.
План
2. Основний зміст роботи
Вывод
1. У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і досягнуто рішення наукової мети: на основі вивчення показників клініко-ехокардіографій, активності ПОЛ, стану АОС та цитокінової реакції, визначено основні патогенетичні механізми формування тиреотоксичної кардіоміопатії; а також на цій основі підвищена ефективність лікування шляхом використання антиоксидантного препарату і метаболічної терапії в комплексному лікуванні даної категорії хворих.
2. Для неускладненого і ускладненого кардіоміопатією тиреотоксикозу характерний гіпердинамічний тип кровообігу. По мірі формування захворювання підвищена скоротлива здатність міокарда знижується, проте, порушення діастолічної функції міокарда є більш ранніми і прогресують у міру розвитку тиреотоксикозу і серцевої недостатності. При розвитку серцевої недостатності спостерігається діастолічна дисфункція як за типом анормального порушення розслаблення, так і у вигляді псевдонормального та рестриктивного типів.
3. Тиреотоксична кардіоміопатія супроводжується активацією процесів ПОЛ з підвищенням концентрації як первинних, так і вторинних продуктів, у той час як активність АОС на початкових етапах захворювання підвищується, а при тривалості захворювання більше одного року знижується. Вираженість дисбалансу ПОЛ-АОС наростає у міру збільшення тривалості захворювання і вираженості кардіальної симптоматики.
4. У хворих з тиреотоксичною кардіоміопатією відмічається підвищення концентрації прозапальних цитокінів Il-6 і Il-8, яка більш виражено збільшувалася при серцевій недостатності і у хворих з тривалістю захворювання більш 1 року.
5. Показники діастолічної функції лівого шлуночка були повязані з концентрацією продуктів ПОЛ і активністю АОС, меншою мірою з концентрацією Il-6. Особливо виражені звязки виявлені між МДА, ДК, МДА/СОД і часом ізоволюметричного розслаблення, що характеризує жорсткість міокарда.
6. Включення до комплексної терапії мілдронату та віта-мелатоніну у хворих на тиреотоксичну кардіоміопатію сприяє більш швидкій нормалізації активності ПОЛ і АОС зі зниженням активності прозапальних цитокінів, що супроводжується також частковою нормалізацією показників систолічної і діастолічної функції міокарда.
Практичні рекомендації
1. При обстеженні хворих з тиреотоксикозом навіть за відсутності явної кардіальної симптоматики доцільним є виконання дослідження доплерехокардіографії з вивченням показників діастолічної функції міокарда.
2. До комплексу стандартної тиреостатичної терапії і в- адреноблокаторів доцільно включати мілдронат по 2 капс. двічі на день протягом 3-4 тижнів, а також віта-мелатонін - протягом 2-3 тижнів по 6 мг за 30 хвилин перед сном в один і той самий час, а потім по 3 мг протягом трьох і більше місяців.
3. З метою більш обґєктивної оцінки ефективності терапії тиреотоксичної кардіоміопатії в динамиці, доцільно проводити визначення ступеня активності процесів ПОЛ, стану АОС та рівней інтерлейкінів у крові хворих.
Перелік робіт, які опубліковані за темою дисертації
1. Зимина М.С. Систолическая и диастолическая функция левого желудочка сердца у больных тиреотоксической кардиомиопатией // Ультразвуковая перинатальная діагностика. - 2004. - №17. - С. 129-132.
2. Зимина М.С., Котовщикова Н.Н., Брек В. В. Состояние окислительного гомеостаза при тиреотоксической кардиомиопатии // Актуальные проблемы медицины и биологии. - 2004. - №1. - с. 29 - 34. (Автором проведене клінічне спостереження за хворими, аналіз та узагальнення отриманих результатів).
3. Зимина М. С. Влияние препаратов “Милдронат” и “Вита-мелатонин” на состояние окислительного гомеостаза у больных тиреотоксической кардиомиопатией // Экспериментальная и клиническая медицина - 2005. - №2 - С. 78 - 81.
4. Зимина М. С. Патогенетическое обоснование дополнительных методов медикаментозной коррекции при тиреотоксической кардиомиопатии // Медицина сегодня и завтра. - 2005. - №2 - С. 68-73.
5. Латогуз И. К., Зимина М.С. Активность цитокинов при тиреотоксической кардиомиопатии // Врачебная практика. - 2005. - №2 - С. 23-27. (Автор приймала участь у аналізі та узагальненні отриманих результатів, написані статті).
6. Зимина М.С. Поражение сердечно-сосудистой системы при тиреотоксическом зобе // Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині: матеріали з науково-практичної конференції з міжнародною участю, присвяченої 200-річчю від дня заснування Харківського державного медичного університету. - Харків. - 2005. - С. 91.
7. Зимина М.С. Система свободнорадикального окисления у больных с тиреотоксической кардиомиопатией