Патогенетичне обґрунтування і клінічна ефективність застосування нестероїдних протизапальних препаратів у комплексній терапії хворих на псоріаз - Автореферат

Псоріаз продовжує займати одне з провідних місць у структурі найбільш розповсюджених дерматозів, яким притаманний важкий перебіг [И.И. Використання in vitro експрес-діагностики потенційних резервів моноцитів і тромбоцитів, а також аналіз модулюючих ефектів під час інкубації клітин із НСПЗП у зіставленні з отриманими клініко-морфологічними даними відкриває перспективи пошуку ефективних патогенетично обґрунтованих способів лікування хворих на псоріаз. Дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри шкірних і венеричних захворювань ДОНДМУ “Вивчення особливостей патогенезу, клініки і діагностики деяких хронічних дерматозів та інфекцій, які передаються статевим шляхом, корекція їх лікування і профілактики” (шифр УН 00.03.03, № держреєстрації 0100U000025). Дисертант вивчала механізми патогенезу псоріазу, розробляла і виконувала клінічну апробацію нових патогенетично обґрунтованих методів лікування хворих на крупнобляшковий псоріаз, результати чого викладені в розділі “Діагностика, патогенез псоріазу і можливі підходи до оптимізації комплексного лікування хворих з використанням нестероїдних протизапальних препаратів”. Вивчити основні патогенетичні механізми псоріазу (продукцію ІЛ-6 і СП-ЛТ, інтенсифікацію вільнорадикального окислення), на основі цього розробити обєктивні критерії активності запального процесу в шкірі і зясувати ефекти різних НСПЗП.У 2-й групі, що складалася з 20-ти пацієнтів, додатково до ТКТ призначали НСПЗП, що за результатами тестування in vitro виявляв мінімальну інгібуючу дію на ЦОГ тромбоцитів. У 3-й групі (29 пацієнтів) на фоні ТКТ протягом перших 7 днів призначали НСПЗП, що за результатами тестування in vitro виявляв мінімальну інгібуючу дію на ЦОГ тромбоцитів; потім протягом 3-х днів пацієнт отримував плацебо; і в наступні 7 днів призначали інший НСПЗП, що мав за результатами тестування in vitro максимальний ефект. У 4-й групі (63 пацієнти) з першого дня на фоні ТКТ додатково застосовували НСПЗП, що за результатами тестування in vitro виявляв максимальну інгібуючу дію на ЦОГ тромбоцитів. Проаналізовано дію наступних НСПЗП: похідних індолоцтової кислоти - індометацину (150 мг/добу), фенілоцтової кислоти - диклофенака натрію (100 мг/добу), фенілпропіонової кислоти - напроксену (750 мг/добу), мотрину (700 мг/добу), групи оксикамів - піроксикаму (20 мг/добу), мовалісу (15 мг/добу) і саліцилатів - ацетилсаліцилової кислоти (аспірин - 2000 мг/добу). Призначення препарату пацієнтам з 4-ї групи (1-а підгрупа, n=10), у яких in vitro була виявлена висока чутливість ЦОГ до індометацину, дозволило через 10 днів досягти істотного гальмування псоріатичної запальної реакції в шкірі (індекс PASI знизився на 45,1%, p0,05).У дисертації приведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в патогенетичному обґрунтуванні й підвищенні ефективності лікування шляхом розробки комплексного методу терапії хворих на псоріаз з використанням нестероїдних протизапальних препаратів, який забезпечує скорочення тривалості лікування і частоти виникнення рецидивів. Вперше розроблені високоінформативні експрес-методи дослідження індивідуальної чутливості пацієнта до НСПЗП (шляхом визначення in vitro ступеня інгібування ЦОГ в моноцитах і тромбоцитах), яка співпадає з їх клінічною антизапальною дією, що дозволяє визначати більш ефективний препарат для оптимізації лікування хворих на псоріаз. В моноцитах периферичної крові хворих на крупнобляшковий псоріаз виявлена гіперпродукція ІЛ-6 у 2,58 рази (до 0,462±0,100 пкг/мл, p<0,001) у порівнянні з контролем і СП-ЛТ у 1,7 рази (до 364,1± 20,2 пкг/мл; p<0,001), інтенсифікація ПОЛ (вміст ДК збільшився на 86,4% і МДА - на 67,7%; p<0,001), зниження активності ферментів антиоксидантного захисту (КТ - на 37% і СОД - на 53,3%; р<0,001).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації приведене теоретичне узагальнення і нове рішення наукової задачі, що полягає в патогенетичному обґрунтуванні й підвищенні ефективності лікування шляхом розробки комплексного методу терапії хворих на псоріаз з використанням нестероїдних протизапальних препаратів, який забезпечує скорочення тривалості лікування і частоти виникнення рецидивів.

2. Вперше розроблені високоінформативні експрес-методи дослідження індивідуальної чутливості пацієнта до НСПЗП (шляхом визначення in vitro ступеня інгібування ЦОГ в моноцитах і тромбоцитах), яка співпадає з їх клінічною антизапальною дією, що дозволяє визначати більш ефективний препарат для оптимізації лікування хворих на псоріаз.

3. В моноцитах периферичної крові хворих на крупнобляшковий псоріаз виявлена гіперпродукція ІЛ-6 у 2,58 рази (до 0,462±0,100 пкг/мл, p<0,001) у порівнянні з контролем і СП-ЛТ у 1,7 рази (до 364,1± 20,2 пкг/мл; p<0,001), інтенсифікація ПОЛ (вміст ДК збільшився на 86,4% і МДА - на 67,7%; p<0,001), зниження активності ферментів антиоксидантного захисту (КТ - на 37% і СОД - на 53,3%; р<0,001). Зазначені показники можуть використовуватися як критерії ризику розвитку запального процесу в шкірі, швидкості прогресування і тяжкості перебігу захворювання.

4. Комплексне використання морфометричного та імуноферментного методів дослідження біоптатів псоріатичних бляшок дозволило встановити взаємозвязок між порушеннями мікроциркуляторного русла шкіри (дилатацією артеріол і венул дерми, відповідно на 63,3% і 95,5%; p<0,001; збільшенням кількості клітин периваскулярних інфільтратів - у 7,56 рази/1 поле зору; p<0,001) і підвищенням тканинного вмісту СП-ЛТ (на 53,8%; p<0,01). Патоморфоз шкіри при використанні НСПЗП свідчить про зниження активності запального процесу в дермі і тенденції до відновлення структурного гомеостазу в епідермісі.

5. Вперше in vitro на тромбоцитах хворих псоріазом виявлено дозовозалежне зниження хемосенситивності b2-адренорецепторів, інгібування аденілатциклази і підвищення активності фосфодіестерази, що віддзеркалює порушення функціонування внутрішньоклітинного сигнального шляху аденілатциклаза - ЦАМФ - протеїнкіназа А. Ступінь наступного відновлення адренореактивності тромбоцитів можна використовувати для оцінки ефективності терапії, що застосовується.

6. Розроблений метод комплексного лікування хворих на крупнобляшковий псоріаз, що базується на попередньому визначенні найбільш ефективного НСПЗП, який пригнічує гіперпродукцію ІЛ-6 і СП-ЛТ, інтенсифікацію ПОЛ, нормалізує мікроциркуляцію в шкірі, що в підсумку забезпечує у хворих з вихідним індексом PASI у 6-23 бали і загальною площею ураження шкіри 19-26% виражений клінічний ефект у 92,1% випадків, скорочує тривалість лікування на 11,3±2,8 днів і частоту наступного виникнення рецидивів в 2,7 рази.

1. Баринов Э.Ф., Романенко В.Н., Бондаренко Н.Н., Баринова М.Э., Ковальчук Н.В., Свистунов И.В. Использование теста агрегации тромбоцитов in vitro для оценки адренореактивности организма // Лабораторная диагностика.- 1999.- № 4.- 39-42.

2. Романенко В.Н., Баринова М.Э. Влияние НПВП на синтез in vitro интерлейкина-6 моноцитами периферической крови больных псориазом // Журнал дерматологии и венерологии.- 2000.- № 2(10).- С. 17-22.

3. Романенко В.Н., Свистунов И.В., Баринова М.Э., Романенко К.В., Якубенко Е.Д. Особенности экспрессии свободнорадикального окисления при псориазе на фоне действия нестероидных противовоспалительных препаратов // Дерматология, косметология, сексопатология.- 2000.- № 1(3).- С. 41-46.

4. Баринова М.Е. Метаболізм моноцитів периферійної крові хворих на псоріаз // Український медичний альманах.- 2000.- Т. 3, № 1.- С. 15-19.

5. Абрамець І.І., Баринова М.Е., Бондаренко Н.М. Фармакологічна оцінка функціональної активності тромбоцитів при псоріазі // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія.- 2000.- № 3(11).- С. 117-124.

6. Романенко В.Н., Свистунов И.В., Баринова М.Э., Романенко К.В. Сульфидопептидные лейкотриены при псориазе: роль в регуляции воспалительной реакции кожи, значение для оценки лечения и прогноза // Український журнал дерматології, венерології, косметології.- 2001.- № 1.- С.59-63.

7. Баринова М.Е. Морфологічна оцінка ефективності застосування НСПЗП в комплексній терапії псоріазу // Вісник морфології.- 2000.- Т. 6, № 2.- С. 201-204.

8. Баринова М.Е. Оцінка ефективності застосування НСПЗП у хворих на псоріаз // Дерматология, косметология, сексопатология.- 2001.- №. 1(4) - С. 176-181.

9. Романенко В.М., Баринова М.Е. Порівняльна характеристика ефективності застосування НСПЗП у хворих на псоріаз // Журнал дерматологія та венерологія.- 2001.- № 4(14).- С. 26-31.

10. Деклараційний патент 31956 А. Україна, МКІ А 61В 10/00. Спосіб оцінки ефективності лікування хворих на псоріаз і псоріатичний артрит / Романенко В.М., Баринов Е.Ф., Свистунов І.В., Баринова М.Е., Ковальчук Н.В., Шевченко Т.І., Бондаренко Н.М., Ткачова О.М.- № 98116255; Заявлено 26.11.1998; Опубл. 15.12.2000, Бюл.№ 7-II.- 2 с.

11. Деклараційний патент 35320А. Україна, МКІ А 61В 10/00. Спосіб визначення індивідуальної чутливості пацієнтів до нестероїдних протизапальних препаратів / Баринова М.Е., Свистунов І.В., Бондаренко Н.М., Баринов Е.Ф., Ніколенко О.Г., Романенко К.В., Ткачова О.М.- № 99095228; Заявлено 21.09.1999; Опубл. 15.03.2001, Бюл.№ 2.- 2 с.

12. Романенко В.М., Шевченко Т.І., Свистунов І.В., Баринова М.Е., Зябліцев С.В. Стан мікроциркуляторного русла шкіри хворих на псоріатичний артрит після лікування НПЗП // Мікроциркуляція та її вікові зміни: Мат. укр. наук. конф. - Київ, 1999.- С. 171.

13. Свистунов І.В., Романенко К.В., Баринова М.Е. Індивідуальний добір нестероїдних протизапальних препаратів при різних формах псоріазу // Тез. доп. VII Українського зїзду дерматовенерологів.- Київ, 1999.- С. 43.

14. Свистунов И.В., Иванова И.П., Баринова М.Э., Романенко К.В. Нестероидные противовоспалительные препараты и антиоксиданты в комплексной терапии псориаза // Сучасні питання дерматокосметології: Тез. доп. І Націон. Конгресу дерматологів та косметологів.- Донецьк, 2000.- С. 40.

Размещено на .ru