Патогенетична терапія хворих на прихований ранній сифіліс з урахуванням стану мікробіоценозу кишечнику, протеолітичної і імунної систем організму - Автореферат

На сучасному етапі захворюваність на сифіліс залишається однією з важливих проблем охорони здоровя в багатьох країнах світу, у тому числі і в Україні. Особливої актуальності проблема набула у звязку з необхідністю пошуку нових підходів до комплексної терапії різних форм сифілісу, зокрема прихованого раннього сифілісу (ПРС), щоб покращити результати лікування та запобігти виникненню серорезистентних форм, які зараз поширені в структурі захворюваності на сифіліс і складають від 2 % до 10 %, а після лікування прихованого раннього сифілісу серорезістентність (СР) складає 57 % (Коляденко В.Г., Степаненко Р.Л., 2004). Особливо повільно відбувається негативація КСР при ранньому прихованому сифілісі, який в структурі захворюваності складає до 40 % (Г. І. На основі поглиблення уявлень про патогенез прихованого раннього сифілісу підвищити ефективність лікування, зменшити частоту виникнення серорезістентності цієї інфекції за рахунок комплексних індивідуалізованих терапевтичних заходів, спрямованих на корекцію стану мікробіоценозу товстого кишечнику, нормалізацію системи протеолізу та показників імунного статусу в організмі хворих. Вивчити показники стану мікробіоценозу слизової оболонки товстого кишечника та показники стану імунної системи у хворих на прихований ранній сифіліс.Загальну протеолітичну активність визначали в сироватці крові за гідролізом розчину в 0,1 М фосфатному буфері РН 7,6; активність катепсину Д визначали за гідролізом гемоглобіну, вміст інгібіторів трипсину розраховували за ступенем інгібіції кристалічного трипсину, активність якого визначали за гідролізом синтетичного субстрату БАПНА (бензоїл-аргінін-р-нітроанілід) (Левицький А.П., 2001). Аналіз статистичних даних щодо захворюваності на сифіліс в Одеському регіоні свідчить про зниження загальної захворюваності на сифіліс, але на тлі зменшення ранніх форм масова частка прихованого раннього сифілісу складає 59-62 % від загальної захворюваності на сифіліс. Лабораторні дослідження мікрофлори товстої кишки, рівень протеолітичних ферментів та імуний статус визначали у 103 хворих на ПРС, з них 44,6 % становили чоловіки, 55,4 % - жінки, які були поділені на 2 групи: основну - 53 хворих (24 чол. і 29 жін.) і контрольну - 50 хворих (22 чол. і 28 жін.). 3 рази на добу, Гепабене по 1 капсулі 3 рази на добу, Імунал по 20 крапель 3 рази на добу на протязі 21 доби, та Ентеросгель внутрішньо 3 рази на добу між прийманням їжі і медікаментів на протязі перших 7 днів лікування, також було рекомендовано внесення до денного раціону кисломолочних продуктів харчування. У 8,7 % хворих спостерігається гіпербіоз умовно-патогенної мікрофлори за рахунок збільшення чисельності стрептококів, стафілококів або грибів роду Candida, у 3,9 % хворих був ізольований дисбіоз патогенів за рахунок появи гемолітичних форм.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо підвищення ефективності лікування прихованого раннього сифілісу, зокрема запобігання розвитку серорезистентності шляхом проведення комплексної патогенетичної терапії, спрямованої на корекцію стану мікробіоценозу товстого кишечника, нормалізацію показників системи протеолізу та імунного статусу в організмі хворих. Прихований ранній сифіліс посідає перше місце в структурі захворюваності на сифіліс в Одеському регіоні і складає: 58,9 % (835 випадків) - в 2004 р., 62,3 % (785 випадків) - в 2005 р., 60,8 % (673 випадка) - в 2006 р. Також, при проведенні досліджень клітинного складу крові було встановлено, що реакція організму хворих на ПРС проявляється активацією імунної системи, що відображається у перебудові обмінних процесів в імунокомпетентних клітинах - лейкоцитах, які полягають у збільшенні кількості лімфоцитів на 13 %, моноцитів - на 6 % і еозінофілів - на 3 %, нейтропенії, частка нейтрофілів знижується на 25 %, і значному пригніченні фагоцитарної активності фагоцитів, майже втричі зменшується фагоцитарне число, та збільшенні рівня IGM на 35 %. Результати наших досліджень свідчать, що застосування синбіотиків в комплексному лікуванні збільшує абсолютну кількість нейтрофілів та фагоцитарне число в 1,5 рази в основній групі та зменшує рівень IGM в основній групі в порівнянні з контрольною на 2,2 %. На основі мікробіологічних, біохімічних, серологічних, імунологічних досліджень та оцінки клінічної ефективності розроблено комплексний метод лікування хворих на прихований ранній сифіліс з використанням біопрепаратов: пробіотиків - біфіформу по 1 капсулі 2 рази на добу на протязі 2 тижнів, біфідумбактеріну по 5 доз 3 рази на добу, пребіотика - інуліну по 500 мг 3 рази на добу per os, гепабене по 1 капсулі 3 рази на добу, імуналу по 20 крапель 3 рази на добу на протязі 21 доби та ентеросгелю внутрішньо 3 рази на добу між прийомами їжі і медикаментів на протязі перших 7 днів.

Основний зміст дисертації

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо підвищення ефективності лікування прихованого раннього сифілісу, зокрема запобігання розвитку серорезистентності шляхом проведення комплексної патогенетичної терапії, спрямованої на корекцію стану мікробіоценозу товстого кишечника, нормалізацію показників системи протеолізу та імунного статусу в організмі хворих.

1. Прихований ранній сифіліс посідає перше місце в структурі захворюваності на сифіліс в Одеському регіоні і складає: 58,9 % (835 випадків) - в 2004 р., 62,3 % (785 випадків) - в 2005 р., 60,8 % (673 випадка) - в 2006 р. - відповідно від всіх випадків зареєстрованих в місті та області.

2. У 100 % хворих на ПРС встановлено порушення кишкового екобіоценозу. У 78,6 % пацієнтів встановлена наявність дисбактеріозу товстого кишечника ІІ ступеня важкості, у 13,6 % - ІІІ ступеня, у 7,8 % - І ступеня важкості. За типом дисбіозу превалював змішаний дисбіоз - 79,6 %. Дисбактеріоз був обумовлений зниженням на 2-3 порядка індигенної мікрофлори: популяції біфідо- і лактобактерій, зниженням на 2-4 порядка загальної кількості кишкової палички, збільшенням вмісту умовно-патогенної і патогенної мікрофлори, розмноженням аеробної мікрофлори: стафілококів, стрептококів, гемолітичних ентерококів, появою дріжджоподібних грибів роду Candida. По закінченню лікування спостерігалась нормалізація зазначених показників.

Також, при проведенні досліджень клітинного складу крові було встановлено, що реакція організму хворих на ПРС проявляється активацією імунної системи, що відображається у перебудові обмінних процесів в імунокомпетентних клітинах - лейкоцитах, які полягають у збільшенні кількості лімфоцитів на 13 %, моноцитів - на 6 % і еозінофілів - на 3 %, нейтропенії, частка нейтрофілів знижується на 25 %, і значному пригніченні фагоцитарної активності фагоцитів, майже втричі зменшується фагоцитарне число, та збільшенні рівня IGM на 35 %. Результати наших досліджень свідчать, що застосування синбіотиків в комплексному лікуванні збільшує абсолютну кількість нейтрофілів та фагоцитарне число в 1,5 рази в основній групі та зменшує рівень IGM в основній групі в порівнянні з контрольною на 2,2 %.

3. На основі даних біохімічного дослідження встановлено, що у хворих на ПРС відбувається активація протеазно-інгібіторної системи крові, яка відіграє центральну роль в обміні білків, розвитку запалення імунореактивності і є індикатором патологічного процесу. Так, у хворих на ПРС значно більше, ніж в 2 рази, зростає в сироватці крові загальна протеолітична активність і активність катепсину D, а також зростає в 1,9 рази рівень інгібітору трипсину. Лікування без включення до базисної терапії препаратів синбіотиків через 21 добу знижує на 28 - 30 % активність протеаз, однак рівень інгібітору трипсину збільшується на 40 %. Включення в комплексне лікування біопрепаратів знижує активність протеаз на 56-62 %, а рівень інгібітору трипсину збільшує вдвічі, що свідчить про зменшення активності запальних, алергічних процесів.

4. На основі мікробіологічних, біохімічних, серологічних, імунологічних досліджень та оцінки клінічної ефективності розроблено комплексний метод лікування хворих на прихований ранній сифіліс з використанням біопрепаратов: пробіотиків - біфіформу по 1 капсулі 2 рази на добу на протязі 2 тижнів, біфідумбактеріну по 5 доз 3 рази на добу, пребіотика - інуліну по 500 мг 3 рази на добу per os, гепабене по 1 капсулі 3 рази на добу, імуналу по 20 крапель 3 рази на добу на протязі 21 доби та ентеросгелю внутрішньо 3 рази на добу між прийомами їжі і медикаментів на протязі перших 7 днів.

Застосування мембранного плазмаферезу у хворих на ПРС з повільною негативаціеєю КСР в основній-2 групі покращує негативацію RW на 20 %.

5. Негативація серологічних реакцій (RW) після закінчення лікування в основній групі (групі спостереження) в середньому на 5,4 % була кращою ніж у контрольній групі (групі порівняння).

Практичні рекомендації

1. Клініко-лабораторна діагностика сифілісу повинна включати в себе, окрім загальноприйнятих алгоритмів обстеження, також і додаткові лабораторні дослідження: стану мікробіоценозу товстого кишечника, де зосереджено до 70 % мікрофлори макроорганізму, і функціонального стану системи протеаз як системи відібражаючої стан захисних сил організму.

2. Розроблено і впроваджено у практику новий, комплексний, патогенетично обґрунтований метод лікування хворих на прихований ранній сифіліс, що передбачає застосування поряд зі специфічною антибіотикотерапією бактерійних біологічних препаратів, посилюючих як місцевий, так і загальний імунітет, особливо в умовах пригнічення імунореактивності і погіршення стану мікробіоценозу товстого кишечника на тлі прийому великих доз антибіотиків для лікування основного захворювання.

Додатково до базисної терапії було призначено: Біфіформ по 1 капсули 2 рази на день (2 тижня), Біфідумбактерін по 5 доз тричі на добу, Інуліну з цикорію по 500 мг. тричі на добу, Гепабене по 1 капсулі 3 рази на добу, Імунал по 20 крапель 3 рази на добу, Ентеросгель по 1 ст. л. перші 7 днів (21 день) разом з раціональним харчуванням: включенням до раціону кисломолочних продуктів, біойогуртов, біокефірів тощо на протязі всього курсу лікування (21 день) (Патент України № 21627 від 25 березня 2007 р.).

Рекомендовано застосування процедури плазмоферезу у хворих на ПРС з повільною негативацією КСР.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в медичну практику обласного і міського ШВД Одеси, Миколаїва, Херсона, а також в педагогичний процес викладання курсу венерології Одеського державного медичного університету.

1. Лебедюк М.М. Вплив пробіотичної терапії на протеолітичну активність і рівень інгібітору трипсину в сироватці хворих на прихований ранній сифіліс / М.М. Лебедюк, І. В. Ашаніна., А.П. Левицький // Одеський медичний журнал. - 2005. - № 6 (92).- С. 47-50.

2. Ашаніна І.В. Корекція мікробіоценозу товстої кишки у хворих на прихований ранній сифіліс препаратами про- і пребіотиків / І. В. Ашаніна // Одеський медичний журнал. - 2006. - № 2 (94). - С. 37-39.

3. Ашаніна І.В. Імунологічні зміни крові у хворих на прихований ранній сифіліс після лікування біфідумбактерином та інуліном / І. В. Ашаніна // Одеський медичний журнал. - 2006. - № 5 (97). - С. 19-22.

4. Ашаніна І.В. Патогенетичне обґрунтування комплексної терапії хворих на прихований ранній сифіліс з урахуванням стану мікробіоценозу та протеолітичної системи / І. В. Ашаніна // Український журн. дерм. венерол. косметології. - 2008. - № 4 (31). - С. 86-89.

5. Ашаніна І.В. Вплив пробіотиків на протеолітичну активність та рівень інгібітору трипсину у хворих на ПРС // Актуальні питання патології шкіри: наук.-практ. конф.: тези. - Одеса, 2005. - С. 10-11.

6. Ашаніна І. В. Аналіз мікрофлори товстої кишки у хворих на сифіліс // Молодь - медицині майбутнього: міжнар. студент. наук. конф., 21-22 квіт. 2005 р.: тез. доп. - Одеса, 2005. - С. 152-153.

7. Ашанина И.В. Эффективность применения биопрепаратов у больних скрытым ранним сифилисом // Актуальні питання патології шкіри: наук. - практ. конф.: тези. - Одеса, 2006. - С. 7-8.

8. Ашаніна І.В. Епідеміологічний аналіз захворюваністі на сифіліс у вагітних в Одеському регіоні // Актуальні питання патології шкіри: наук.- практ. конф.: тези. - Одеса, 2004. - С. 8-9.

9. Ашаніна І.В. Корекція імунологічних змін у хворих на прихований ранній сифіліс // Молодь - медицині майбутнього: міжнар. студент. наук. конф., 20-21 квіт. 2006 р. - Одеса, 2006. - С. 11-112.

10. Ашаніна І.В. Лікування хворих на ПРС з включенням біопрепаратів // Молодь - медицині майбутнього: міжнар. студент. наук. конф., 26-27 квіт. 2007 р. - Одеса, 2007. - С. 21-22.

Размещено на .ru