Патогенетична роль цитокінів (інтерлейкіну 1в, фактора некрозу пухлин б) та фібронектину при хронічному холециститі у хворих на цукровий діабет - Автореферат

За даними різних авторів, хворі на ХХ становлять 17-19 %, а в індустріально розвинутих країнах - 10-20 % всіх хворих, і частота ХХ має тенденцію до подальшого збільшення (Преображенский В.Н., 1997; Бабак О.Я., 2001). Виявлено порушення клітинного, гуморального імунітету та цитокінового стану при ХХ у хворих на ЦД (у 100 %), що проявлялось зменшенням СД3 , СД4 , СД8 , IGA, підвищенням IGM, IGG, ФНП-б та ІЛ-1в, які були вірогідно виражені в порівнянні із показниками у хворих на ХХ без ЦД. холецестит цукровий діабет терапія Було обстежено 152 хворих на ХХ при ЦД (з них ХХ при ЦД 1-го типу (ЦД-1) - 72 пацієнта, ХХ при ЦД 2-го типу (ЦД-2) - 80 пацієнтів) та 40 хворих на ХХ без ЦД, що знадходилися на лікуванні в ендокринологічному та гастроентерологічному відділеннях обласної клінічної лікарні м. Усі хворі на ХХ при ЦД були розділені на 2 групи в залежності від варіанта порушення моторно-кінетичної функції ЖМ: І групу (76 чоловік - 50 % хворих) склали хворі на ХХ зі змішаною гіпертонічно-гіпокінетичною дискінезією ЖМ при ЦД, з них 36 хворих (24 %) мали ЦД-1, 40 хворих (26 %) - ЦД-2; з аналогічною гіпертонічно-гіпокінетичною дискінезією ЖМ було відібрано 20 хворих (50 %) на ХХ без ЦД, репрезентативних за віком та статтю групі хворих на ХХ при ЦД; ІІ групу (76 чоловік - 50 %) склали хворі на ХХ із гіпотонічно-гіпокінетичного типу дискінезією ЖМ при ЦД, з них 36 пацієнтів (24 %) були із ЦД-1 та 40 пацієнтів (26 %) - із ЦД-2; з аналогічною гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезією ЖМ було відібрано 20 хворих (50 %) на ХХ без ЦД, репрезентативних за віком та статтю групі хворих на ХХ при ЦД. Встановлення та верифікація діагнозу ХХ у хворих на ЦД та у пацієнтів із ХХ без ЦД проводилися за єдиним дизайном на підставі результатів комплексного клініко-лабораторного, біохімічного та інструментального дослідження відповідно до стандартів обстеження хворих на ХХ, встановлених Українським НДІ Гастроентерології (м.У дисертаційній роботі наведено нове вирішення наукової проблеми щодо визначення патогенетичної ролі цитокінів (ІЛ-1в, ФНП-б) та ФН, їх вплив на розвиток поєднаної патології, зокрема, ХХ в сполученні із дискінетичними порушеннями ЖМ при ЦД, та обгрунтовано принципи лікування цих хворих. Прозапальні медіатори - цитокіни у хворих на ХХ при ЦД компенсують системну запальну відповідь, з розвитком гіперактивації цитокінового каскаду та стану імуносупресії, що підтверджується вірогідним підвищенням концентрації ФНП-а (від 218,1 до 730,5 пг/мл) та ІЛ-1b (від 484,9 до 511,5 пг/мл), які беруть участь як у формуванні запальної відповіді, так і в регуляції гомеостазу глюкози. Аналіз кореляційних залежностей свідчить, що ФНП-а у хворих на ХХ із гіпертонічно-гіпокінетичною або гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезією ЖМ при ЦД-2 активує синтез білків “гострої фази”, пригнічує печінковий синтез альбумінів, збільшує рівень ТГ та ХС сироватки крові, має прооксидантний ефект, сприяючи збільшенню рівня МДА сироватки крові. Запропонована патогенетична терапія хворих на ХХ: комплекс “еспа-ліпон-урсохол" при гіпертонічно-гіпокінетичній дискінезії ЖМ та комплекс “еспа-ліпон-урсохол-полісорб” при гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезії ЖМ при ЦД, яка має виражену прокінетичну дію, підвищує здатність ЖМ до ефективного скорочення, забезпечує адекватне розкриття сфінктера Одді, усуває дисхолію, має достатню протизапальну дію, забезпечує повне усунення синдрому пероксидації ліпідів та відновлення активності ферментів з антиоксидантною дією, покращує показники метаболізму вуглеводів та ліпідів, відновлює баланс ФН та цитокінів (ІЛ-1b, ФНП-а). Застосування запропонованої патогенетичної терапії у хворих на ХХ при ЦД, комплексу “еспа-ліпон-урсохол” (еспа-ліпон по 600 мг внутрішньовенно краплинно, урсохол по 10мг/кг/доб протягом 14 діб) при наявності гіпертонічно-гіпокінетичної дискінезії ЖМ та комплексу “еспа-ліпон-урсохол-полісорб” (еспа-ліпон по 600 мг внутрішньовенно краплинно, урсохол по 10 мг/кг/доб, полісорб по 1 столовій ложці двічі на день протягом 14 діб) при гіпотонічно-гіпокінетичній дискінезії ЖМ покращує стан хворих, відновлює функцію ЖМ та біохімічні властивості крові та жовчі.

У дисертаційній роботі наведено нове вирішення наукової проблеми щодо визначення патогенетичної ролі цитокінів (ІЛ-1в, ФНП-б) та ФН, їх вплив на розвиток поєднаної патології, зокрема, ХХ в сполученні із дискінетичними порушеннями ЖМ при ЦД, та обгрунтовано принципи лікування цих хворих.

1. Для хворих на ХХ при ЦД встановлені основні діагностичні критерії, що проявляються диспептичним (у 39-82 % хворих в залежності від дисфункції біліарного тракту), абдомінально-больовим (у 32-55 %), нейровегетативним (у 88-92 %), позитивним позасегментарним (у 13-23 %) синдромами.

2. Суттєвим патогенетичним фактором рецидивування ХХ при ЦД є дискоординація функції ЖМ та міхурових протоків (у 100 % хворих) зі значним зниженням скоротливої здатності ЖМ та неефективністю його спорожнення, збільшенням латентного періоду холекінетичного рефлексу та дисфункцією сфінктера Одді, яка є наслідком запальних процесів різних відділень позапечінкової біліарної системи.

3. Важливим діагностичним критерієм ХХ при ЦД є порушення фізико-хімічних та біохімічних властивостей жовчі з розвитком її колоїдної нестабільності, яка найбільш виражена при ЦД-2: наявністю ацидифікації жовчі, гіпохолатохолії, дисхолії, пригніченням конюгації первинних ЖК з таурином, порушенням холатохолестеринового співвідношення, накопиченням білків та глікопротеїдів у жовчі, що є передумовою до розвитку жовчокамяної хвороби.

4. Прозапальні медіатори - цитокіни у хворих на ХХ при ЦД компенсують системну запальну відповідь, з розвитком гіперактивації цитокінового каскаду та стану імуносупресії, що підтверджується вірогідним підвищенням концентрації ФНП-а (від 218,1 до 730,5 пг/мл) та ІЛ-1b (від 484,9 до 511,5 пг/мл), які беруть участь як у формуванні запальної відповіді, так і в регуляції гомеостазу глюкози. Збільшення вмісту в сироватці крові білка екстрацелюлярного матриксу - ФН у 100 % хворих на ХХ при ЦД (від 714,3 до 814,4 мкг/мл) є маркером метаболічної дезадаптації, вираженності мезенхімально-запального синдрому та прогнозування перебігу захворювання.

5. Аналіз кореляційних залежностей свідчить, що ФНП-а у хворих на ХХ із гіпертонічно-гіпокінетичною або гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезією ЖМ при ЦД-2 активує синтез білків “гострої фази”, пригнічує печінковий синтез альбумінів, збільшує рівень ТГ та ХС сироватки крові, має прооксидантний ефект, сприяючи збільшенню рівня МДА сироватки крові. ІЛ-1b впливає на рівень g-глобулінів сироватки крові, ФН - на HBA1c у хворих на ХХ при ЦД-1 та ЦД-2.

6. Запропонована патогенетична терапія хворих на ХХ: комплекс “еспа-ліпон-урсохол" при гіпертонічно-гіпокінетичній дискінезії ЖМ та комплекс “еспа-ліпон-урсохол-полісорб” при гіпотонічно-гіпокінетичною дискінезії ЖМ при ЦД, яка має виражену прокінетичну дію, підвищує здатність ЖМ до ефективного скорочення, забезпечує адекватне розкриття сфінктера Одді, усуває дисхолію, має достатню протизапальну дію, забезпечує повне усунення синдрому пероксидації ліпідів та відновлення активності ферментів з антиоксидантною дією, покращує показники метаболізму вуглеводів та ліпідів, відновлює баланс ФН та цитокінів (ІЛ-1b, ФНП-а).

Практичні рекомендації

1. Оптимізовані діагностичні критерії ХХ при ЦД: клінічні (нейровегетативний, диспептичний, больовий і сегментарні синдроми), дисфункція біліарного тракту (за даними ехохолецистографії та БДЗ), зміни біохімічного складу жовчі (за даними рівня ХС, ЖК, СРП), бактеріохолія (за даними бактеріологічного дослідження жовчі), зміни цитокінів (ФНП-а, ІЛ-1b) та ФН (за даними імуноферментного аналізу).

2. Дослідження цитокінів (ФНП-а, ІЛ-1b) та ФН у сиворотці крові хворих на ХХ при ЦД до лікування має діагностичне та прогностичне значення, так как вони є маркерами мезенхімально-запального процесу в ЖМ.

3. Застосування запропонованої патогенетичної терапії у хворих на ХХ при ЦД, комплексу “еспа-ліпон-урсохол” (еспа-ліпон по 600 мг внутрішньовенно краплинно, урсохол по 10мг/кг/доб протягом 14 діб) при наявності гіпертонічно-гіпокінетичної дискінезії ЖМ та комплексу “еспа-ліпон-урсохол-полісорб” (еспа-ліпон по 600 мг внутрішньовенно краплинно, урсохол по 10 мг/кг/доб, полісорб по 1 столовій ложці двічі на день протягом 14 діб) при гіпотонічно-гіпокінетичній дискінезії ЖМ покращує стан хворих, відновлює функцію ЖМ та біохімічні властивості крові та жовчі.

Перелік публікацій за темою дисертації

1. Григоренко Н.В. Показники вуглеводного та ліпідного балансу у хворих на хронічний холецистит та цукровий діабет // Сучасна гастроентерологія. 2005. № 4. С. 54-57.

2. Григоренко Н.В. Біохімічні властивості жовчі у хворих на хронічний холецистит та цукровий діабет // Медицина сьогодні і завтра. 2005. № 3. С. 57-62.

3. Григоренко Н.В. Імунологічний та цитокіновий статус у хворих на хронічний холецистит та цукровий діабет // Український терапевтичний журнал. 2005. № 3. С. 80-83.

4. Хворостінка В.М., Григоренко Н.В. Лікування хронічного холециститу у хворих на цукровий діабет 2-го типу з урахуванням імунологічного та цитокінового статусу // Медицина сьогодні і завтра. 2005. № 4. С. 49-55. (Автор забезпечувала підбір хворих та їх обстеження в динаміці лікування, аналізувала отримані результати.)

5. Пат. 13281 UA, МПК А61В 5/00. Спосіб діагностики хронічного холециститу у хворих на цукровий діабет / Григоренко Н.В. Заявка № u200509956; Заявл. 24.10.05; Опубл. 15.03.06; Бюл. № 3.

6. Веденьева Н.В. Современный взгляд на особенности течения диабетических холецистопатий // Медицина третього тисячоліття: Матеріали міжвузівської конференції молодих вчених. Харків, 2004. С. 56.

7. Григоренко Н.В. Клініко-лабораторні особливості перебігу хронічного холециститу у хворих на цукровий діабет // Сучасні технології в діагностиці та лікуванні гастроентерологічних захворювань (до 200-річчя ХДМУ): Матеріали науково-практичної конференції. Харків, 2005. С. 15-16.

8. Григоренко Н.В. Стан моторно-евакуаторної функції жовчного міхура у хворих на хронічний холецистит та цукровий діабет // Сучасні технології в діагностиці та лікуванні гастроентерологічних захворювань (до 200-річчя ХДМУ): Матеріали науково-практичної конференції. Харків, 2005. С. 17-18.

9. Григоренко Н.В. Особливості лікування хворих на хронічний холецистит при цукровому діабеті // Сучасна медична наука обличчям до терапевтичної практики: Матеріали науково-практичної конференції. Харків, 2005. С. 42.

10. Григоренко Н.В. Особливості лікування хворих на хронічний холецистит при цукровому діабеті 2-го типу з урахуванням дискінетичних порушень жовчного міхура // Від фундаментальних досліджень до медичної практики: Матеріали науково-практичної конференції. Харків, 2005. С. 36.

11. Григоренко Н.В. Порівняльна оцінка двох засобів лікування хронічного холециститу у хворих на цукровий діабет 1-го типу // Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики” (присвячена памяті академіка Л.Т. Малої): Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. Харків, 2006. С. 33.

12. Хворостінка В.М., Григоренко Н.В. Порівняльна оцінка двох засобів лікування хронічного холециститу при цукровому діабеті 1-го типу з урахуванням дискінетичних порушень жовчного міхура // Актуальні проблеми внутрішньої медицини: Матеріали науково-практичної конференції. Харків, 2006. С. 55-56. (Автор забезпечувала підбір хворих та їх обстеження в динаміці лікування, аналізувала дані обстежень.)