Результати клінічного й нейропсихологічного обстеження пацієнтів із розсіяним склерозом, їх динаміка на фоні лікування фінголімодом. Вплив фінголімоду на неврологічний дефіцит, когнітивні розлади, синдром втоми та якість життя хворих на розсіяний склероз.
IAOIAAIAOE?IA EI?AEO?? O?IAIE?IIAII ?ICEAA?A IAA?IEIA??IEO OA IAE?IINEOIEIA??IEO OOIEO?E O OAI?EO IA ?ICN??IEE NEEA?ICОбговорюється вплив фінголімоду на неврологічний дефіцит, когнітивні розлади, вираженість синдрому втоми та якість життя хворих на розсіяний склероз. Двоє хворих були з легким (0-3,5 бала за шкалою EDSS), двоє з середнім (4,0-5,5 бала за шкалою EDSS) та троє з тяжким (6,0-9 бала за шкалою EDSS) ступенем інвалідизації. Для оцінки вираженості синдрому патологічної втоми використовували такі шкали та опитувальники: шкалу оцінки вираженості втоми (Fatigue Severity Scale - FSS), модифіковану шкалу оцінки впливу втоми на різноманітні сфери життєдіяльності хворих (Modified Fatigue Impact Scale - MFIS), описову шкалу оцінки втоми (Fatigue Descriptive Scale - FDS). На початку лікування у 42,9 ± 4,3 % (n = 3) хворих на РС спостерігалося порушення зорової памяті, тоді як уже через півроку після лікування відзначається тенденція до покращення цього показника, тільки в 14,3 ± 3,6 % (n = 1) хворих виявлено порушення зорової памяті. 10, через рік після лікування фінголімодом виявлено, що втома у хворих спостерігалася легкого (42,9 ± 4,3% хворих) і середнього (57,1 ± 4,3) ступенів тяжкості, тоді як на початку лікування частка хворих з легким і середнім ступенем тяжкості втоми становила 28,6 ± 4,1 %, а тяжкого ступеня - 42,9 ± 4,3 %.